29 березня цього року виповнюється 140 років від дня народження відомої української дитячої письменниці, членкині Спілки письменників України, педагогині Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марійка Підгірянка.

Життя і творчість Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської тісно пов’язане з нашою Косівщиною. Працювала в Рибному разом з чоловіком Августином Домбровським, з яким назавжди пов’язала свою долю. В Рибному народилися їхні сини Остап і Роман, а у Вороні — син Маркіян і дочка Дарія. Виступала на вчительських конференціях у Кутах, часто бувала в Косові, зустрічалася з інтелігенцією, бувала на концертах, виступах Гуцульського театру Гната Хоткевича, ярмарках. У Рибненській школі в кабінеті української мови і літератури оформлені стенди із фотографіями та матеріалами про життя і творчість Марійки Підгірянки на Гуцульщині.
В Уторопах також пам’ятають і шанують письменницю. На будинку тутешньої школи 21 квітня 1991 року встановлено меморіальну дошку на її честь, проводяться різноманітні заходи, на яких розповідається про її життя і творчість, її всеукраїнську славу.
На Прикарпатті Марійка Підгірянка залишила глибокий слід своєю подвижницькою вчительською та літературною працею.
Сьогодні всі місця, де вона жила, позначені на літературній мапі області, про що нам коротко хочеться викласти у своїй статті.
Пам’ять про славну поетесу зберігають музей-кімната Марійки Підгірянки, відкрита в 1991році в місті Тлумачі, що на Івано-Франківщині, Музей Марійки Підгірянки (1996) у селі Білих Ославах. Дослідженням біографії письменниці, її зв’язків з Гуцульщиною займається Василь Левицький — лавреат її премії, завідувач, науковий працівник музею. Тут же, в Білих Ославах, у 2014 році встановлений пам’ятник Марійці Підгірянці, автор якого — скульптор, член НСХУ Володимир Довбенюк.
Українській письменниці встановлено і кілька меморіальних дощок, зокрема, крім Уторопів, на будинках сільських шкіл Ворони (1992), Вікнян (1991), Братишева (1991), Антонівки (1991), на будинку у селищі Рудне біля Львова, на Горішній церкві (2001) та будинку резиденції (2016) в Білих Ославах, у селах Заріччі (1989), Буркуті (2016), Довгому на Іршавщині (2017). Її іменем названі вулиці в Івано-Франківську, Калуші, Тлумачі, Надвірній, Коломиї, Косові. В 1991 році її ім’я присвоєно Івано-Франківському театрові ляльок, пластовому куреню.
У 1991 році заснована премія імені Підгірянки в галузі літератури і мистецтва Івано-Франківським обласним товариством української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта», а в 1993 році — у Косівському районі премія ім. Марійки Підгірянки для освітян району. Шкода, що наша районна премія дуже швидко припинила своє існування.
Серед косівських лавреатів премії ім. Марійки Підгірянки — Ігор Пелипейко, Василь Курищук — за книги з краєзнавства; Богдан Радиш — патріарх художнього слова, член НСПУ, Аделя Григорук — письменниця, членкиня НСПУ та НСЖУ, Микола Близнюк — письменник — за твори для дітей, Володимир Тутуруш — лікар-офтальмолог, багаторічний голова осередку «Просвіта» в Косівській центральній районній лікарні — за просвітянську роботу.
Клуб інтелігенції, Союз українок Косівщини також трепетно і бережно ставляться до творчості Марійки Підгірянки. Стараннями цих громадських організацій проводилися конференції, літературні читання. Учасники урочистостей відвідували Музей письменниці в Білих Ославах. Чудовий концерт, програма якого побудована на віршах і піснях Марійки Підгірянки, відбувся у Смоднянській школі–садку.
Щорічно в березні в музеї видатної української дитячої письменниці проходять Марійчині літературні читання, в яких беруть участь Аделя Григорук літератори. Науковий працівник музею В.Ю.Левицький докладає чимало зусиль для їх проведення.
Школярі Стопчатівського ліцею Івано-Франківської області кожного року святкують день народження Марійки Підгірянки. Ініціатором таких заходів є педагог-організатор ліцею Ольга Сав’юк. У 2019 році, письменниця Аделя Григорук виїжджала зі школярами початкових класів цього закладу разом з їх педагогом-організатором в Музей в Білі Ослави. Кожна дитина читала вивчений напам’ять вірш Марії Підгірянки і Аделі Григорук, яка є їх улюбленою поетесою і частою гостею ліцеїстів.
Аделя Григорівна кожному учасникові подарувала свою книжку «Лийся, пісенько крилата» з автографом і листівку із пам’ятником Марійки Підгірянки. До музейної експозиції школярі презентували матеріали про вшанування Марійки Підгірянки в їх навчальному закладі.
Хоч зараз це й не дуже легко, але книжки Марійки Підгірянки все-таки виходять у світ. Так, у 2009 р. видавництво «Нова Зоря» (Івано-Франківськ) випустило об’ємний том (784 сторінки) «Для Вкраїни вірно жиймо», де творчість письменниці представлена з найбільшою повнотою. Книга вийшла за фінансової підтримки сина Маркіяна Домбровського, який жив в Австралії.
До 135-річчя від дня народження поетеси репринтне видання книжечки «Малий Василько» з малюнками Олени Кульчицької стараннями Музею в Білих Ославах випустило косівське видавництво «Писаний Камінь», директор якого Михайло Павлюк подарував читачам уже не одну раритетну українську книжку.
У серпні 2017 року у львівському видавництві «Тиса» 1000-им тиражем вийшла для дітей віршована казка Марійки Підгірянки «Кравчиня Маруся» за кошти Василя Левицького. Повноколірне видання проілюстрував художник Антон Григорук, редактор — Аделя Григорук, дизайн і верстка Юрія Пороха.
140-річчя, яке відзначаємо в цьому році, на жаль, в умовах карантину, не може бути проведено на такому рівні, щоб достойно вшанувати пам’ять нашої письменниці, але діти читають, люблять її твори. А наші рядки в газеті хай вплітаються у вінок слави Марійки Підгірянки.

Довідково. Марійка Підгірянка народилася 29 березня 1881 року, в сім’ї лісничого у селі Білі Ослави. Батько Омелян Ленерт дістав службове призначення в лісництво села Уторопів Косівського повіту, куди вони переїхали на проживання. Тут здобула початкову освіту (6 класів). У 1896 році склала екстерном іспити до Коломийської школи. В 1900 році закінчила жіночу вчительську семінарію у Львові, почала працювати за улюбленою професією на Гуцульщині, на теперішній Коломийщині, Тлумаччині і Львівщині.
Підпис Марійка Підгірянка з’явився під першими віршами. Марійка Підгірянка є автором таких видань: «Відгуки душі» (1908), «Збірничок віршів для дітей» (1920), «Ластівка» (1925-1927), «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть», «Гірські квіти» (1962), «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», Мати страдниця», «Подертий кожушок», «Киця і квачик», «Їжачок».
Померла Марія Омелянівна 18 травня 1963 року. Похована у Львові на Личаківському кладовищі, неподалік від могили Івана Франка (з «Історії української літератури»).

Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції
ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта»,
м. Косів.

Учасники  науково-практичної конференції в Уторопському ліцеї

Учасники науково-практичної конференції в Уторопському ліцеї

 

Учні Стопчатівського ліцею на Марійчиних читаннях в Білих Ославах

Учні Стопчатівського ліцею на Марійчиних читаннях в Білих Ославах

 

Лавреати літературної премії ім. Марійки Підгірянки Аделя Григорук (друга зліва) та Іван Війтенко (крайній справа)  біля пам’ятника Марійці Підгірянці на музейному подвір’ї

Лавреати літературної премії ім. Марійки Підгірянки Аделя Григорук (друга зліва) та Іван Війтенко (крайній справа) біля пам’ятника Марійці Підгірянці на музейному подвір’ї

 

Письменниця Марійка Підгірянка на початку  1960-х роках

Письменниця Марійка Підгірянка на початку 1960-х роках

Leave a Reply

Your email address will not be published.