У конференц-залі ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» 9 листопада відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Богдан Лепкий та його роль у розвитку української національної культури», приурочена 145-й річниці від дня народження Богдана Лепкого та 135-й річниці від дня народження Зенона Кузелі.

Організатори – обласний комунальний музей Богдана Лепкого та Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» за підтримки Тернопільської обласної ради,  обласної державної адміністрації, управління культури облдержадміністрації.

Учасниками конференції були науковці навчальних закладів, музеїв та заповідників Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини та Польщі.
На плідну роботу присутніх молитовно благословили отці Володимир Зайчук та Лев Кметко.

Із вітальним словом виступили директор музею Богдана Лепкого Ірина Ухман, доктор економічних наук, професор, директор ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» Мирон Жибак, заступник міського голови Олег Захарків, провідний спеціаліст відділу освіти районної держадміністрації Світлана Даньків, директор Бережанської школи-гімназії ім. Богдана Лепкого Микола Будар, директор Державного історико-архітектурного заповідника в м. Бережани Василь Зорик.

Змістовними й цікавими були виступи науковців, зокрема дочки відомого лепкознавця із Польщі Миколи Сивіцького Анни Хранюк (музикант, багаторічний викладач української мови в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані, співорганізатор щорічного фестивалю «Українська весна» в Познані).

На пленарному засіданні Анна Хранюк виступила із доповіддю «Бій за автора «Журавлів» (за розділом книги М. Сивіцького «Записки сірого волиняка»), у якій окреслила багаторічну діяльність свого батька на ниві лепкознавства, утиски з боку радянської влади, яких йому доводилось зазнати, видання монографії «Богдан Лепкий: Життя і творчість». Співзасновник музею Богдана Лепкого, заслужений працівник культури України, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких, учений секретар Державного історико-архітектурного заповідника в м. Бережани Надія Волинець перегорнула сторінки історії музею Богдана Лепкого, акцентувала увагу на меценатській діяльності, жертовності куратора архіву, фундатора музеїв д-ра Романа Смика. Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та методики викладання ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка С. Дем’янчука», член ради Рівненської «Просвіти» Лілія Овдійчук презентувала присутнім факсимільне видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка 1941 року з життєписом та передмовою Богдана Лепкого, присвячене 100-річчю Рівненської «Просвіти». Директор музею Богдана Лепкого Ірина Ухман і старший науковий співробітник Лідія Питель представили перевидання книги Богдана Лепкого «Під тихий вечір» (тернопільське видавництво «Джура») – родинно-сімейна розповідь із певною долею сентименталізму, твір, що не втрачає своєї актуальності і в наш час. Як зазначено у передмові, Б. Лепкий усе підпорядкував тому, щоби соціально гостра «повість-казка» стала читабельною. Автор домігся цілісності твору, створив художній світ, де знайшлося місце соціально-гострим конфліктам і морально-психологічним колізіям.

На конференції виступили також завідувач науково-дослідного та культурно-освітнього відділу Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани  Парацій («Богдан Лепкий в соціокультурному середовищі кін. ХІХ ст.: пам’яткознавчий та пам’яткоохоронний аспекти»), молодший науковий працівник Державного меморіального музею М. Грушевського у Львові Соломія Децик («Зенон Кузеля – штрихи до портрета»), учений секретар Інституту народознавства НАН України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Тамара Пацай  («Етнографічні публікації Зенона Кузелі у газеті “Діло”), старший науковий співробітник Музею етнографії та екології Карпатського краю в м. Яремче Світлана  Флис («Богдан Лепкий і Яремчанщина»), аспірант Національного університету «Острозька академія», вчитель української мови та літератури Мечищівської ЗОШ І-ІІІ ст. Тетяна Троян («Бережанщина у творчості Б. Лепкого»), завідувач кафедри театрального мистецтва, професор Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, актор Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т. Шевченка, народний артист України В’ячеслав Хім’як  («Богдан Лепкий і західноукраїнський театр кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст.»),  заступник директора з наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею Микола Проців («Богдан Лепкий – Осип Маковей: точки дотику»), науковий співробітник Бережанського краєзнавчого музею») Оксана Голян («Катехит Бережанської гімназії о. В. Дубицький») та інші. Плідною була й секційна робота конференції.

Окрім виступів, учасники конференції збагатили фонди музею цінними дарунками. Дочка відомого лепкознавця Миколи Сивіцького пані Анна Хранюк, приміром, поповнила фондову збірку музею раритетним виданням Богдана Лепкого –  оповіданням «Гетьманські свати», написаним 1903 року для видавництва Товариства «Просвіта». Ця унікальна книжка тривалий час зберігалася в приватній бібліотеці Миколи Сивіцького. На титульній сторінці зроблено надпис рукою дослідника: «Твір Лепкого – див. його лист до К. Студинського з 2. ХІІ. 1903». Надія Волинець подарувала каталог «Видання творів Тараса Шевченка у фондах Шевченківського національного заповідника» (сюди увійшли видання творів Т. Шевченка, редаговані Б. Лепким) з автографом автора проекту та передмови до видання І. Ліхового: «Музею Богдана Лепкого із щирою повагою за внесок у розбудову української культури і готовністю до співпраці від автора. Канів – 2017». Науковець із Рівного Лілія Овдійчук презентувала факсимільне видання «Кобзаря» Т. Шевченка 1941 року, з життєписом та передмовою Богдана Лепкого, присвячене 100-річчю Рівненської «Просвіти». При підготовці до написання післямови до даного видання Лілія Овдійчук користувалася матеріалами із фондів музею Богдана Лепкого. Світлана Флис поповнила фонди музею спецвипуском журналу «Гуцульщина» – «Гуцульським календарем – 2017», у якому вміщено її допис «Богдан Лепкий любив Яремчанщину». У статті авторка висвітлює маловідомі факти про перебування письменника на Прикарпатті, зокрема у популярних серед української інтелігенції Галичини відпочинкових місцях: Яремчі, Микуличині, Ямній та інших. Тамара Пацай подарувала власну монографію «Зенон Кузеля: життя і народознавча діяльність». У праці досліджено науково-організаційну й народознавчу діяльність Зенона Кузелі, охарактеризовано основні етнографічні роботи вченого, узагальнено методологічні засади його досліджень. Дарунок є цінним для музею, оскільки Зенон Кузеля не тільки близький родич Богдана Лепкого, а й одним із перших біографів та бібліографів письменника. Соломія Децик передала у книгозбірню музею видання «Стефанія Шабатура: вибрана палітра кольорів з мозаїки життя і творчості».

Із цінним дарунком для фондів музею прибув і голова Тернопільського обласного товариства ім. Б. Лепкого Богдан Кусень. З фондів очолюваного ним товариства для колекції музею передав машинопис дослідження Миколи Климишина (студента Б. Лепкого у Ягеллонському університеті у 30-х рр. ХХ ст.) «Лірика Богдана Лепкого. Спроба нової оцінки». Директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Білій Надія Зюбровська подарувала видання свого музею, присвячені 145-й річниці від дня народження Соломії Крушельницької. Автор фотовиставки «Богдан Лепкий на Тернопільщині» Роман Островський залишив матеріали з власної виставки. Колектив музею Богдана Лепкого щиро вдячний учасникам конференції за цінні дарунки.

На заході демонструвалися виставки з фондів музею: «Музейний раритет», «Галицька Батерфляй співала в Бережанах», «Колисав мою колиску вітер рідного Поділля…», які представила старший науковий співробітник музею Наталія Стрілець, фотовиставка «Богдан Лепкий на Тернопільщині» з приватної колекції журналіста, члена НСЖУ, колишнього директора «Радіо Чортківщини» Романа Островського (презентував сам автор).

На завершення учасники заходу поклали квіти до пам’ятника  Б. Лепкого біля ратуші,  вирішивши й надалі досліджувати маловідомі факти біографій Б. Лепкого та З. Кузелі.

           Тетяна Бідзіля, м. Бережани.

DSCN4444

DSCN4454

DSCN4482

DSCN4508

DSCN45321

IMG_2430

IMG_2512

IMG_2535

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.