Мої батьки з Поділля. Дідусь розказував мені про гори і долини, ліси й ріки нашого краю. Я запам’ятав, що на Західному Поділлі є гори Медобори і навіть свій невеличкий степ Панталиха.

Ріки неподільного Поділля впадають у Дністер, але це ще не все. Подільська височина простяглася від Підгір’я та Опілля і тягнеться ледь не до Києва через Тернопільщину, Хмельниччину, Вінничину. Разом і Придніпровською височиною – це наче могутній стовбур сонячного дерева, від якого ростуть розлогі гілки-промені української землі: Волинь і Полісся, Боковина і Покуття, Гуцульщина і Лемківщина, Бойківщина та Закарпаття, Наддніпрянщина й Слобожанщина.
Поділля – край зліборобський. Тут виколисувались найдавніші з відомих у світі Трипільська та Мізинська культури. Це було дуже давно. Велика і широка вкраїнська земля, але ще більша вкраїнська душа, ще глибша українська історія.

Богдан Чепурко.

Leave a Reply

Your email address will not be published.