Слово людської мови, безперечно, являє собою ментальну субстанцію, якій притаманні містичні, метафізичні, властивості. Ніхто нині не заперечить те, що словом можна людину поранити чи вбити, а ще слово лікує. Маються на увазі оздоровчі молитви, дев’ятниці, акафісти тощо. Слово – це тонка вібрація та відчутний егрегор, а не просто спосіб спілкування.

Зі словом можна пов’язати цілу низку асоціативно-поетичних варіантів, які всебічно розкривають його сутність. Наприклад: слово – незбагненне сонячне світло, сонце – казкова місячна пастель, слово – світанкова роса, слово – трелі солов’я, слово – духмяний пах меліси та м’яти, слово – цілюще дзюркотання потічка, слово – щемно-сумні осінні тумани, слово – материнська колискова, слово – сліпучий меч блискавки, слово – розкотистий гул грому, слово – життєдайний бджолиний слово – чиста дівоча ріска щастя, слово – квітковий городець, слово – п’янкий цілунок коханої, слово – гордий усміх жоржини, слово – чиста заполоч шовкова, слово – бистра голка золота, слово – безвинна ягничка, слово – струнка смерічка, слово – благородний камінь, слово – гіркий полин-чорнобиль, слово – блискавична еврика!, слово – нездоланна сила, слово – переможна згода, слово – рясноцвітий світ, слово – бурлій-бунтівник, слово – мед на рану, слово – газда синкретизму, слово – місяць білолиций, слово – весільний дружко, слово – правди скіпетр, слово – толока розуму, слово – батьківська заповідь, слово – синочок мови, Слово – Бог!
«Отак воно усе й пішло, Що на початку було Слово. Тоді на світ з’явилась Мова, назвімо третім – Джерело. Ви не дивуйтесь! Все, як треба, Була такою воля Неба: Сам Бог послав нам цей струмок, Що став володарем думок». Ці геніально-глибокі слова належать поету І. Руденкові. Про наше рідне миле слово у фольклорі побутують тисячі висловів, як-от: «Від красних слів язик не відсохне; Від теплого слова і лід розмерзається; Шабля ранить тіло, а слово – душу; Красне слово – золотий ключ; Слово до слова – зложиться мова».
Отже, бережімо наше слово, як зіницю ока. Бо без нього ні в кут ні в двері!

Зиновій Бичко, мовознавець, член НСЖУ,
м. Львів

Leave a Reply

Your email address will not be published.