17 листопада в центрі міста розкошував третій Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку».

Від 10-ї ранку на Хрещатику тривав марафон української пісні. 2019 року до участі у фестивалі зголосилося 120 колективів. Після відбіркового етапу (шляхом прослуховування аудіо та відеозаписів) на виступ «наживо» в концертній залі Українського дому в Києві було запрошено 28 учасників. Фахове журі до 15-ї год прослуховувало автентичних виконавців (гурти і солістів), сольне інструментальне виконання, академічне ансамблеве музикування, троїстих музик, етно-джаз, фанк-фолк, фолк-рок та ін.

Після виступу перед експертами конкурсанти, спільно з почесними гостями заходу (Георгій Матвіїв та біт-боксер; «Бовсунівські Бабусі», с. Бовсуни, Житомирська обл.; Фольклорний гурт «Дивина», Донецька обл.; гурт  креативного  фолку «Релікт», Житомирська обл. та ін.), мали змогу подарувати своє мистецтво глядачам у холі Міжнародного конгрес-центру «Український дім». А зібралися цього дня на свято автентики небайдужі до українського народного мистецтва люди: художники, журналісти, науковці, артисти, працівники закладів культури та ін. ― палкі шанувальники українського музичного коду.

Після гарячих дискусій журі визначило лауреатів фестивалю «Віртуози фолку» 2019:

  1. Дует бандуристів «Inception» у складі Вікторії Гамар та Юлії Когут, м. Львів (Львівська Національна Музична Академія ім. М.В. Лисенка).
  2. Гурт народної пісні «Зорецвіт», м. Миколаїв (Миколаївський коледж культури і мистецтв та ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв»).
  3. Куришко Галина, м. Сарни, Рівненська обл. (Сарненський міський будинок культури «Залізничник»).
  4. Ансамбль «Найвищі сопілкарі світу», м. Київ, (Київський національний університет культури і мистецтв).
  5. Фольклористичний гурт «ФАРБИ», м. Харків (Харківська державна академія культури).
  6. «Кращий сценічний образ», Лауреат фестивалю ― Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» м. Чернігів.
  7. «Оригінальний сценічний етно-стрій» ― Народний    фольклорний гурт «Коралі», смт. Новооржицьке,  Полтавська область.
  8. «Приз глядацьких Симпатій», Лауреат фестивалю ― тріо «ЦимБанДо» м. Харків.
  9. «Відкриття Фестивалю 2019» ― Юлія Данчук, м. Рівне.

На сцені в холі Українського дому відбулося вручення дипломів і подарунків учасникам і лауреатам фестивалю, подяк ― народним майстрам, учасникам виставки.

Увінчав свято народної творчості гала-концерт, де виступили і лауреати фестивалю «Віртуози фолку» 2019, і українські зірки: Ілларія, Ніна Матвієнко, Олена Кулик та ансамбль «ДНІПРО», The Doox,  GG ГуляйГород,   Кралиця & Folky Funky,  Георгій Матвіїв та ансамблева група НАОНІ,  Іван Ткаленко, Kolo Yolo,  Zgarda,  Петро Сказків  та ін.

Своєрідність фестивалю «Віртуози фолку», як твердять його засновники, полягає у відродженні автентичних співочих і музичних традицій різних регіонів України. Організатори етно фестивалю відшуковують колективи, які культивують не уніфіковане поняття «українська народна пісня», «клубна культура», «лубок», а збирають зерня своєрідності у мові, манері виконання, вбранні кожного села/району/області України. Українська народна пісня (обрядова, побутово-лірична, історична) по-різному звучить на Житомирщині, Полтавщині чи Черкащині, саме це й побачили та почули відвідувачі фестивалю.

Відновлену традицію співочої культури учасники фестивалю прагнуть не «законсервувати», а навпаки: нерідко вони актуалізують її шляхом поєднання із академічним виконанням чи з сучасними музичними стилями ― роком, фанком, джазом, біт боксом і навіть із іншими видами мистецтв… степом. Таким чином фестиваль стає потужним експериментальним майданчиком, де апробуються часом еклектичні, але несподівано гармонійні синтетичні музичні проєкти. Так, вокальний гурт Академічного ансамблю пісні і танцю «Сіверські клейноди» (м. Чернігів) ― учасник конкурсу ― базує свій репертуар на піснях Чернігово-Сіверського краю. Ансамбль відтворює унікальне багатоголосся, неповторну мелодико-гармонічну та ритмічну особливість, самобутній говір у піснях, які відшуковує під час фольклорних експедицій селами та хуторами Чернігівщини.

Учасники гала-концерту теж дивували захопливими експериментами. Скрипаль Кирило Стеценко представив знаменитого «Дударика» Миколи Леонтовича спільно зі степ-танцівником Володимиром Шпудейком. Бандурист Іван Ткаленко продемонстрував можливості електронної (!) бандури. Завдяки особливій системі визвучення, обробці живого бандурного звуку комп’ютерними ефектами TKALENKO створює своєрідні ефекти космічної музики. («Іван Ткаленко ― хрещений батько бандурної електронної музики, саунд-алхімік, єдиний у світі ембієнт-бандурист. Проповідник філософії паралельної обробки звуку», ― стверджує арт-директор фестивалю «Віртуози фолку» Олесь Журавчак). А фольклорний ансамбль «Кралиця» поєднався у виконанні сучасної версії старовинної народної пісні «Конопелюшка» з гуртом Folky Funky (солістка Людмила Капітонова). Академічний ансамбль української музики «Дніпро» ― із фолк-рок гуртом The Doox (композиція «Мак»). До слова, цього року Київський академічний ансамбль української музики «ДНІПРО» свій виступ на гала-концерті присвятив Революції Гідності. Колектив виконав композицію «Велика журба» із етно-проєкту «Ті, що походять від Сонця» (солістка Олена Кулик). Журливу емоцію цього фрагменту увиразнили світлини з Майдану 2013−2014 рр., що демонструвалися на великому екрані.

Незмінні ведучі концертів Анна Заклецька та Юрій Доник доповнювали виступи учасників змістовними коментарями, а також активізували увагу учасників мистецького марафону доречними жартами.

Протягом дня у холі Українського дому на різних локаціях демонструвалися роботи народних майстрів та майстрів із виготовлення музичних інструментів, проводилися майстер-класи, уроки гри на різних інструментах. Увагу відвідувачів привернули українські розмальовки-антистреси, одяг, прикраси та мальована кераміка від Олесі Вакуленко (вона ж виготовила авторські тарілки-сувеніри для переможців фестивалю, розробила фірмовий стиль цьогорічного фесту); вироби із соломи знаної майстрині з Луцька Марії Кравчук,  проєкт «Виткані мрії» Олени Попової, авторські ляльки з кукурудзи та інших природних матеріалів Людмили Павлової,  килими Ліани Лістунової, вишивки та вибійки Ольги Костюченко. А також торбани та кобзи Юрка Фединського та Назара Божинського,  електробандури Івана Ткаленка, авторські інструменти, виготовлені за власними оригінальними конструкціями, Василя Волівача, сімейства сопілок, окарин, пан-флейт  Володимира Віхренка, Василя Нагірного, Костянтина Мітокару, Ярослава Лошака та ін. Свої роботи презентували і колективні учасники: студенти Миколаївського коледжу культури і мистецтв та майстри Львівської фабрики «Акрополіс».  У рамках фестивалю відбувся також показ етноколекції Ukrainian Beauty.

Загалом, захід створює відчуття спільноти посвячених – людей, які глибоко розуміються на витоках різних видів творчості українського народу. З іншого боку, від багатьох учасників (художників, майстрів, співаків) і відвідувачів доводилося чути ключове слово «вивчати»: треба вивчати, будемо вивчати, вивчаємо нові види малярства, нові музичні стилі тощо. Тобто, фестиваль «Віртуози фолку» ― це і просвітницька акція, це й майданчик з обміну досвідом, майданчик інновацій та експериментів.

 

Враженнями від фестивалю поділилися його учасники та глядачі.

Дар’я Андрусенко, художній керівник гурту «Коралі» Новооржицького будинку культури Полтавської обл.

Потрапили ми на фестиваль з ініціативи голови журі фестивалю «Вишгородська покрова», де виступав гурт «Коралі», Софії Майданської. Вона запропонувала нам спробувати долучитися до цього неймовірного дійства.

У Фейсбуці я знайшла сторінку Київ етно мюзік фест «Віртуози фолку», там заповнила анкету. Також ми надали аудіозаписи, додаткові фото, відео матеріали про колектив. І чекали на результати відбору.

Згодом організатори фестивалю написали мені, що гурт «Коралі» пройшов відбір, і нас чекають у Києві) Нині, 17 листопада, за результатами прослуховування наживо ми стали лауреатами конкурсу в номінації «Оригінальний сценічний етно-стрій».

Гурт «Коралі» співав на фестивалі три твори, усі вони записані мною в експедиціях. Перша пісня записана в с. Воронинці, Оржицького району, Полтавської області ― петрівчана пісня «Що вже ячмінь колос викидає». Наступна теж із цього ж села, за жанром строкова (це коли чоловіки ходили на заробітки). Третя пісня була жартівлива «Думай, думай», записана в с. Веприк, Гадяцького району, Полтавської області. Характерна манера виконання для нашої Полтавщини ― чотириголосся, а особливість ― тончик, що покриває всю пісню.

Одяг у більшості учасників автентичний, на двох наших дівчатках навіть віночки були старовинні, весільні, яким понад 80 років. Спіднички «тетянки», полотняні сорочки, ткані пояси, карсетки.

Наш колектив утворився 2014 року. Відтоді ми удосконалюємося, пізнаємо щось нове, відшиваємо наш стрій під старовинні костюми. Вивчаємо тільки своє, записане мною в експедиціях, танці, пісні, обряди і намагаємося перенести це все на сцену.

Виступаємо на конкурсах та фестивалях України, уже маємо здобутки. «Коралі» ― володарі гран-прі Всеукраїнського фестивалю «Джерело духовності» (Лубенський район); Гран-прі Всеукраїнського фестивалю «Золоті ключі» (м. Київ); Гран-прі Всеукраїнського фестивалю «Переяславський ярмарок» (м. Переяслав-Хмельницький); Диплому І ступеню Всеукраїнського фестивалю «Червона калина» (м. Кривий Ріг); Диплому І ступеню Всеукраїнського фестивалю «Вишгородська Покрова» (м. Вишгород).

По змозі, обов’язково приїдемо на «Віртуози фолку» наступного року. Тут можна навчатися, підвищувати свою кваліфікацію, дізнаватися більше про наше справжнє, Українське.

 

Таня Кришталовська, редакторка, м. Київ

Виставка майстрів на фестивалі «Віртуози фолку» завжди представляє оригінальних і фахових митців. Але я хочу сказати декілька слів про одну з них. Про Олесю Вакуленко уперше почула у 2015 році. Як книжкова редакторка, я стежила за новинками й навесні прочитала в інтернеті про вихід у світ симпатичної розмальовки «Я люблю Україну». Пам’ятаю, щоб замовити, треба було звернутися до львівського видавництва «Урбіно». Моїй племінниці у квітні виповнювалося 8 рочків, і я вирішила подарувати їй особливий презент. Знайшла Олесю в соцмережі і написала, що хочу купити розмальовку й отримати дарчий напис для Ангелінки. Так ми познайомилися. Уявіть, як раділа дитина, усвідомлюючи, що особисто їй художниця адресувала кілька речень-побажань!

Трохи згодом побачила в мережі «Фейсбук» сторінку Олесиних витворів, які причарували мене самобутнім стилем розпису, буянням кольорів, оригінальною інтерпретацією традиційних народних мотивів. Від такої краси ― незнаної широкому загалові, але питомо української! ― перехопило подих.

Поступово сторіночка наповнювалася зразками робіт (здебільшого чашки, тарілки і футболки). Спершу я замовила чоловікові на день народження горнятко з бджілками, потім собі ― футболку з совенятами. Чекала недовго: тоді Олеся ще не була настільки завантажена, як зараз. Навесні на «Книжковому арсеналі» накупила листівок на подарунки і познайомилася з Олесею очно. Далі придбала набори авторських сережок із коконів шовкопряда.

Неабияк вразила її колекція суконь «Дерево життя». Птахи, трави, звірі випромінювали неймовірну життєдайну силу, засвідчували унікальність нашої народної традиції, її зв’язок із сьогоденням. До речі, у Міжнародному модному етнічному марафоні в Астані (Казахстан) колекція здобула перше місце. Звернулася до Олесі з проханням пошити і розписати сукню для мене. Я – любителька ексклюзивних цікавинок та етномотивів в одязі, ненависниця знеособленості, сірості. Хотілося, щоб моя майбутня сукня мала колір неба. А от щодо орнаменту вимог не було. Сказала мисткині: «Цілковито покладаюся на Ваші смак і бачення». У результаті одяг прикрасила птаха Гамаюн, яка у слов’янській міфології є провісницею Божої волі та символом щастя. А ще в Олесі був особливий настрій, і вона неочікувано для мене і себе розписала мініатюрну сумочку, яка ідеально пасує до моєї сукні.

На виставці Олесиних робіт у київському Будинку вчителя довідалася, що вона – з особливої родини. Бабуся дівчини – народна художниця України, батьки – заслужені майстри народної творчості, займаються петриківським розписом. Того дня я підійшла до тата художниці і подякувала за талановиту донечку, а згодом стала стежити у соцмережі за творчістю її мами та придбала в неї два тарелі з петриківкою.

Пишаюся тим, що маю у своєму гардеробі такі ошатні, світлі й оригінальні речі. Вбираюся в них на книжкові виставки та презентації, культурні заходи, акцентуючи у такий спосіб: я українка, люблю і поважаю свій народ, його традиції, відчуваю генетичний зв’язок із предками. Завдяки тому, що ношу одяг з барвистими картинами ручної роботи, завжди вирізняюся з-поміж інших і наче закликаю: «Кожен із вас легко може долучитися до популяризації українськості і при тому бути стильним та неординарним. Погляньте, це ж так просто зробити!» Олесина творча манера в Україні вже впізнавана. До мене дедалі частіше підходять і запитують: «А це Олеся Вакуленко створила?»

Наша культура тривалий час була упосліджена, мистецтво ― заідеологізованим та забронзовілим. Під порухами Олесиного пензля воно оживає, стає близьким кожному і, беручи найкраще з глибини віків, наповнюється новочасним змістом.

Тетяна Захарченко, художниця, с. Мархалівка, Київська обл.

Фестиваль  для мене цінний тим, що це український мистецький продукт. Завдяки цьому заходу багато відвідувачів просто «відкривають очі» на раніше зовсім непомітні і невідомі їм речі. Це подача, виступ гуртів, показ робіт народних умільців, а також сама атмосфера фестивалю: легкість, простота ― і водночас вишуканість і професійний підхід, високий рівень організації та проведення заходу.

Кожного року фестиваль проходить по-своєму, по-особливому (минулого року я виставляла в рамках фестивалю свої картини, проводила майстер-класи). Цього року мені не хотілося йти з фестивалю, мабуть, тому, що бачила багато знайомих обличь, зустріла людей-однодумців. А найголовніше ― людину, яка мене привела на цей і на багато інших заходів, пов’язаних із відродженням та підтримкою української культури  ―  Ніну Михайлишину.

Бажано, щоб людей, які займаються підготовкою та організацією фесту, показали на великому екрані,  в окремому репортажі «За лаштунками» чи щось подібне. Їхня робота непомітна, але, між тим, саме завдяки їхнім розуму, фаховості, завзяттю, відданості Україні ми  бачимо злагоджений «механізм» під назвою «Віртуози фолку».

Довідка

Фестиваль започатковано 2017 року. Автор ідеї та засновник Фестивалю — народна артистка України Олена Кулик. Організатор — Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро». Партнер Фестивалю ― Міжнародний конгрес-центр «Український дім»

Фестиваль відбувається: за підтримки Департаменту культури Київської міської державної адміністрації; за сприяння Міністерства культури України, Національної всеукраїнської музичної спілки, Національної спілки кобзарів України, Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» «Україна-Світ», Міжнародного еко-культурного фестивалю «Трипільське коло», Національної ради жінок України

Журі:

Олена КУЛИК ― народна артистка України, автор проекту та  засновник Фестивалю, директор Київського академічного  ансамблю української музики «ДНІПРО», співачка

Віктор ГУЦАЛ — лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, народний артист України, професор, художній керівник та головний диригент Національного академічного оркестру народних інструментів України

Ніна МАТВІЄНКО ― Герой України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, народна артистка України, співачка

Володимир ПАВЛІКОВСЬКИЙ ― заслужений діяч мистецтв України, композитор, аранжувальник.

Андрій ШУСТЬ ― лауреат міжнародних і всеукраїнських  фестивалів та конкурсів, композитор, аранжувальник

Любомир МАТЕЙКО ― народний артист України, керівник художній Київського академічного ансамблю української музики «ДНІПРО», аранжувальник, звукорежисер,  скрипаль

Іванка ЧЕРВІНСЬКА  −  українська співачка, яка працює в стилях етно, джаз, блюз, босанова, world та інших популярних музичних напрямках, лауреат міжнародних і всеукраїнських фестивалів та конкурсів

Олесь ЖУРАВЧАК — лауреат міжнародних і всеукраїнських фестивалів та конкурсів, викладач КНУКіМ , генеральний продюсер еко-культурного фестивалю «Трипільське коло», виконавець на етно-духових інструментах, композитор, режисер, культуролог

Тарас ЯНИЦЬКИЙ – заслужений артист України, доцент КНУКіМ,  НМАУ ім.П.І.Чайковського, співак-бандурист

Іван СІНЕЛЬНІКОВ – заслужений працівник культури України, професор КНУКіМ (факультет музичного мистецтва)

Катерина БОЖКО — заслужений діяч мистецтв, фольклорист, етномузиколог.

Відео гала-концерту: https://www.youtube.com/playlist?list=PL_u-aed32W2RhukQKMunhwPxhB8Qq1mmo

Сайт Фестивалю: http://virtuozyfolku.com.ua

Ніна Головченко

Ансамбль ДНІПРО і фолк-рок гурт The Doox (композиція «Мак»).

Ансамбль ДНІПРО і фолк-рок гурт The Doox (композиція «Мак»).

 

Авторська тарілка-сувенір лауреатам фестивалю від Олесі Вакуленко

Авторська тарілка-сувенір лауреатам фестивалю від Олесі Вакуленко

 

Вадим Вікснін

Вадим Вікснін

 

Виставка майстрів

Виставка майстрів

 

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.