У далекій давнині велике свято Благовіщення називався Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початком спокутування і Благовіщенням Ангела Марії. На сьогоднішній день немає ніякої інформації, з якого часу і як люди стали його відзначати, проте достеменно відомо, що імператор Юстиніан у 560 р. н. е. своїм указом встановив дату святкування Благовіщення – 25 березня (7 квітня).

Що таке Благовіщення?
Як можна судити з назви свята – Благовіщення Пресвятої Богородиці – саме в цей день Архангел Гавриїл сповістив непорочну Діву Марію про те, що в ній зародиться нове життя, і вона стане матір’ю Сина Божого. У той момент, коли Гавриїл з’явився в кімнаті Марії, вона читала книгу пророка Ісаї саме в тому місці, де говориться про народження Ісуса. «Я готова стати останньою служницею у тієї, яка удостоїться народити Месію», – думала дівчина. А почувши звістку, з якою до неї завітав Архангел, тихо прошепотіла: «Хай буде мені по слову твоєму».
Чому саме Марія стала обраною – тієї, яка згодом подарувала світові Спасителя?
До 14 років дівчина виховувалася в храмі, але, відповідно до діючих законів, досягнувши повноліття, повинна була покинути святі стіни. За традицією, дівчата або виходили заміж, або поверталися до рідної домівки. Марія вирішила присвятити своє життя Богу і залишитися незайманою. Священики заручили її з 80-річним Йосипом, який був покликаний охороняти цнотливість дівчини. Тому, живучи з чоловіком у Назареті, Марія вела скромний і відокремлений спосіб життя, як і до цього.
Після чотирьох місяців подружнього життя до Марії явився Гавриїл і обрадував її благою звісткою. Але дівчина не зрозуміла, як можна без участі чоловіка народити сина, на що Божий посланець відповів: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього осінить Тебе; тому й святе наречеться Сином Божим».
На дівчину зійшла Божа Благодать і в її лоні зародилася нова людське життя. Чудо – саме так віруючі називають цей процес, так як закони біології для зачаття малюка передбачають фізичний контакт двох людей.
Саме з моменту непорочного зачаття бере свій початок євангельська історія, яка оповідає про народження Сина Божого, його втечу до Єгипту, спокусі в пустелі, зцілення одержимих, Таємної Вечері, зраду Юди, арешт, Розп’яття і Воскресіння – Великодня.
Якщо уважно придивитися до ікони Пресвятої Богородиці, на ній можна побачити три зірки. Вони символізують цнотливість Марії до Різдва Христового, під час Нього і після. Проте в Євангеліє можна зустріти і згадка про братів Ісуса – зведених, тих, які були народжені Йосипом в попередньому шлюбі.

Благовіщенські звичаї
У день Благовіщення в храмах та соборах священнослужителі та віруючі здавна запускали в небо птахів, що символізувало про будь-якому прояві волі, зокрема, і в пошуку Царства Божого.
Кажуть, що в цей день птах гнізда не в’є і дівчина коси не плете: іншими словами, заборонена будь-яка робота.
У Церкви в цей день читають Літургію св. Іоанна Златоуста і здійснюється всеношна, яка починається особливою вечірньою службою.
За старих часів на Благовіщення перепалювали сіль і додавали її в тісто, пекли хліб або булки, які їли не тільки домочадці, а й домашні худоба та птиця. Вважалося, що ця сіль оберігає від хвороб.
Цей день вважався пробудженням природи від зимового сну, початком сільськогосподарського сезону. На Благовіщення освячували зерно і насіння. Для цього ставили поряд з ними Благовіщенську ікону і молилися: «Мати Божа, Гавриїл-архангел, благословіть, уподобав, нас врожаєм благословіть: вівсом та житом, ячменем, пшеницею і всякого жита сторицею». Віруючі знали, що Бог дав своє благословення на обробку землі та щедрий врожай.

Leave a Reply

Your email address will not be published.