Поетеса з Херсонщини ГАЛИНА ІВАНОВА була помічена в літературному процесі три роки тому: взявши участь у конкурсі патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, вона за свою першу книжку «Радіо» отримала заохочувальний диплом “Молода Надія”. Старша колеги по перу вважають, що письменниця – з великим творчим потенціалом: майже в кожному випуску газети «Літературна Україна», до видання яких причетна Львівська письменницька організація, шанувальники літературного слова регулярно читали її поезії, оповідання, літературні огляди (щодо останнього, то в майбутньому в її особі вбачають перспективного літературознавця. Адже Україна потребує фахівців в галузі літературної критики, яка занепала в останні десятиліття).

Життя Галини Іванової склалося так, що опинилася у Львові, як тимчасово переміщена особа. Тут її запросили до співпраці в літературній школі «Розквіт» при Львівській письменницькій організації. Тож у залі Літературної слави в Спілці письменників днями відбулася презентація збірки поезій «Гостинці», яка вийшла у видавництві «Сполом» і має чорно-білі кольори. Як сказала авторка: «Такий час, що все в цьому світі бачимо саме чорно-білим, в кращому випадку – сірим. І наступна книга, якщо вийде, буде такою ж. Яскраві кольори з’являться тоді, як буде перемога. Коли вороги затопили Каховську греблю, то пішло під воду те, що знала і що було рідним з дитинства. Львів – прекрасний, але я звикла до високого неба, яке можна зустріти хіба що на Сихові»…

Поетеса із Золочіва Ольга Кіс зауважила, що авторка засвідчила в цій книжці серйозний старт: має талант, любить Україну, але позбавлена близького спілкування з рідними, що залишилися в окупації. Те, що вона переживає (не ті пригортають, що мали б пригортати щодня: найрідніші), дуже добре лягає в її поезію. Веселощі не зроджують великих творів».

Як сказав очільник письменників Львівщини і модератор – Олесь Дяк, «Галя Іванова цікава тим, що пише не так, як пишуть зазвичай в Галичині, бо в часі свого творчого становлення вихована на літературних творах Валер’яна Підмогильного, Леоніда Талалая, Бориса Нечерди, Анатолія Кичинського. Правда, в книжці «Гостинець» присутня і Львівська тема її життя, як переселенки, що вилилася в вірш «Площа Ринок», бо нема такого дня, щоб там не зупинявся прощальний кортеж перед відправкою воїна на вічний спочинок до Львівського військового цвинтара на Личакові. Тож чорно-біла книга авторки – ознака часу».

Під час презентації виступили колеги по перу Марія Людкевич, Віктор Палинський, Ліліана Косановська, Мирослава Данилевська, Юрій Грешко, Яніна Волосецька-Аль-Коні, Григорій Васянович, а також літературний редактор зі Словянська Юрій Оболенський, який, висловивши сподівання, що авторка надалі писатиме прозу, побажав їй попутного вітру.

Щоб завершити свій творчий захід на мажорній ноті, Галина Іванова прочитала вірш «Я вийду на зупинці “Перемога»:

Я вийду на зупинці «Перемога» –
Інакшого маршруту не прийму.
Я вийду із вагончика старого
Десь у південно-західнім Криму.

Дивитись, як пасуться в небі зорі,
І море Чорне стиха шелестить,
І як у горах – вільних і просторих –
Вода співа, шепоче, жебонить…

А поки йду у центр волонтерський,
Вплітаю стрічки в маскувальну сіть,
Щоб янгол-охоронець розпростерся
Над воїнством – спасати і хранить.

P.S. В рамках презентації керівник Львівської письменницької організації Олесь Дяк вручив медаль НСПУ медаль «Почесна Відзнака» за видатні заслуги письменниці Галині Пагутяк, а Ігореві Гавдьові, який вже офіційно став членом Львівської письменницької громади, – членський квиток. «Я розумію, що не кожен письменник може бути Фаулзом, але дякую колегам, що оцінили мій скромний внесок в літературу», – сказав автор повістей і романів Ігор Гавдьо.

Леся Бернакевич,
Львівська ОО НСПУ

Leave a Reply

Your email address will not be published.