Цього року світ відзначатиме столітній ювілей з дня народження Якова Гніздовського. Митець світової слави народився у нас на Поділлі, у селі Пилипчому, що над Нічлавою. Навчався в українській гімназії у Чорткові. Нині його творчий спадок розсіяний по півсотні музеїв Америки. Він описаний у десятку авторитетних монографій. Відомо, що кабінет Президента США Джона Кеннеді свого часу прикрашали два дереворізи Гніздовського: «Зимовий пейзаж» та «Соняшники».
В Україні діє поки що єдиний музей Майстра – при сільській школі у його рідному селі. Віднедавна сюди повернулися кільканадцять його графічних творів, оригінальні фото, особисті речі…. Екскурсоводами музею працюють самі школярі.
Два роки тому музей відвідав Патріарх УГКЦ Любомир Гузар, який дуже добре знав художника і називав його «найшляхетнішою людиною, яку будь-коли зустрічав у своєму житті».
Метою чергового туру «Зеленого Світу» було урочище «Глоди» на Дністрі, та прямуючи до нього, ми не могли оминути Пилипчого. Тим більш, що у музеї нас чекала юрба юних екскурсоводів у вишитих сорочечках …
Графіка та живопис Гніздовського зачаровують магією зосередженого споглядання деталей. Його скромні моделі – будь то окреме дерево, квітка, когут, або його улюблена овечка – виокремлені з суєтного світу зачарованим поглядом митця, підносяться до якогось особливо урочистого, осяяного, майже сакрального буття. З байдужих об’єктів стають персонами.
Чи не з кожної його роботи проглядає світло кращого, небуденного, гармонійного світу, справжнього Раю – вимріяного, чи може у дитинстві побаченого? …
Більшу частину свого творчого життя провівши у далеких краях, шукаючи риси уявного біблійного Раю словом і пензлем, Гніздовський насправді тужив за подільським краєвидом. Ріка життя відносила його все далі від родинного гнізда, але ріка його творчості всупереч лихоліттям повертала до витоків дитинства.
Чи не оте рідне село, котре здається, самим Богом покладене у звивинах ярів Дністра й Нічлави, залишило у пам’яті Гніздовського образ Раю на Землі?
І хто як не ми, зобов’язаний зберегти його красу – всупереч зазіханням усіх тих, хто волів би її пошматувати та розпродати?
Олександр Степаненко, ЕГО “Зелений світ”
