Ця книга — про прапори. Щоправда, прапори — це лише привід, щоб зануритися в найцікавіші історії з усіх куточків світу. Більшість прапорів — це доволі невигадливі рисунки. Та якщо ви знаєте, чому та чи інша держава обрала певний дизайн прапора, найімовірніше, ви маєте загальне уявлення про історію, географію та культуру цієї країни. Приміром, зірка на прапорі Демократичної Республіки Конґо нагадує нам про те, що Артур Конан Дойл назвав найбільшим злочином проти людства. Орел на прапорі Мексики — про те, як ацтеки принесли в жертву богам доньку вождя сусіднього племені. Зірки на прапорі Тувалу — про дивовижний казус у назві країни, повідомляє сайт Yakaboo
Про автора
Зізнаюся, я — не професіональний письменник і не науковець. Заждіть, не закривайте сторінку! Адже певний стосунок до написання текстів я маю. Колись працював журналістом, а зараз я — один із найпопулярніших блоґерів в Україні. За діяльністю я — серійний підприємець. Також недавно працював певний час міністром в українському Кабміні. Захоплення прапорами в мене з’явилося ще в дитинстві, коли тривав чемпіонат світу з футболу 1994 року. Тоді я відпочивав із дідусем і бабусею в Криму, і ми щоночі переглядали прямі трансляції матчів у нашому невеликому готельному номері під горою Аю-Даг. Звідтоді в моєму житті чимало змінилося. Пристрасть до футболу трохи охолола, до Криму наша родина більше їздити не може через окупацію, але інша пристрасть, якої я набув під час того чемпіонату, залишилася зі мною на все життя — це прапори. Я й досі не можу пояснити, чому в мене викликали такі теплі почуття кольорові прямокутники в кутку екрана поряд із рахунком матчу. Адже тоді я не знав, що за кожним із них криється цілий світ, що наука про прапори має назву «вексилологія». Одначе про щось я почав здогадуватися вже тоді. У першому матчі між США і Швейцарією я зауважив, що прапор останньої не прямокутний, як в інших, а квадратний (збірна Ватикану в тому чемпіонаті участі чомусь не брала). А в другому матчі між Італією та Ірландією я дивувався схожості їхніх стягів. Свою пристрасть я втілював у життя поступово. Спершу вона виявлялася в тому, що я зберігав у нотатках усілякі цікаві факти про прапори, що траплялися мені на очі. Потім я почав періодично робити пости про прапори у своїх соціальних мережах (на подив своїх 400 000 фоловерів, які підписувалися на мене явно не через це). Потім я створив окремий Telegram-канал «Прапори з Дмитром Дубілетом». Ідея написати книгу про прапори в мене з’явилася кілька років тому. Пам’ятаю, як я здивувався, що книги на цю тему представлені лише або довідниками, або виданнями для дітей. Я мав переконання, що таке потрібно виправити, але через брак часу я щоразу це відкладав. І от, нарешті, настала зручна нагода втілити свій задум. З одного боку, наш Кабмін саме відправили у відставку, з іншого — світ охопив коронавірусний локдаун. От і з’явився ідеальний час для написання книги! Два роки праці — і готове видання видано у Yakaboo Publishing! Сподіваюся, я зможу інфікувати своєю вексилологічною пристрастю і вас.
Дизайн обкладинки: студія Kultura