Девдюк Тарас Григорович (Poet, poetry writer, business writer) як громадянин України і лауреат видавництва «Смолоскип» (Київ, 1999), є відомим також завдяки абсолютно «точному» проведенню аналітичного аналізу у синтез та — інтерв’ю
«Там змісту нема», написаному, що зазначено, за півроку до передбачених подій-реверсів у політичному житті США під час імпічменту Президента Дональда Трампа. Матеріал є опублікований у журналі «Золота Пектораль», включно з інтернетною версією.
А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
а багатий — пониженням своїм, бо він промине, як т о й цвіт трав’яний, — бо сонце зійшло за спекотою і траву посушило, —
СОБОРНЕ ПОСЛАННЯ СВ. АПОСТОЛА ЯКОВА
БІЗНЕС РТУТТТЮ
Впізнати саме ту
у двох словах стежину.
Підкочену, мов ртуть,
у номерах сердець.
Добивши самоту мов —
вранішню ожину
у ж мені!… журавля
стиснути
мостом дек.
ДАМА СТИКУ
Як не любити України
в такій далекій стороні?!
Як не побачити вогні
її огнів, а не руїни?
16:00 — 16:10, 17 січня 2023
ВОЛЕЙБОЛ-ЗУПИНКА
Човник твого моря
мені показують зорі
блакитні
в очах мовчазних
за легким скрижалом дня
твого супокою,
Лорі,
з рушницею попри вітер,
з людьми із мішками заздрості
приїзду мого ягня.
Човник твого моря
мовчить у веслах привітних.
На мілині розмова
твоя і — моя.
Там, за стіною горнє
лиє в каштани: «дві тну!».
Наче розквітлу квітку,
викинуту в прання…
20:46-20:59, 1 березня 2023 року.
Чикаго.
ТИ ЗНАЄШ, ЗА ЩО БЕРЕШСЯ
Титри:
БУКЖУР, 2-3 (116-117) 2020, 196 СТОР. ПІСЛЯ ПРОБІЛУ ТРЬОХ ЗІРОК ПЕРШИЙ АБЗАЦ ПАВЛИЧКА ДМИТРА (ООН) ПЕРЕДУВАЛО
“ТРИ ЗІРКИ” ТАРАСА ДЕВДЮКА (OH)
192 СТОР.; ДИПЛОМОВАНИЙ ВИКЛАДАЧ ЛІТЕРАТУРИ* (1991, ЛДУ).
Так почалась війна.
Зі слова «якась», котре
засвідчене.
Засвідчене МОВ ТРИ ЗІРКИ
У “ДЕРЕВО. НАВКОЛО ПТАХИ”
За Двома Роками раніше, мов «свічка»
на полі другої школи і — ще нижче —
ще одна «свічка»,
коли (з вид-озміною)
вони
в обидвох
мовчки спостерігали на круг,
котрий оточував їхнє лузання
«яблунівської»
станційної
татової
вертепки…….
Готова!**
6:05 ранку, 28 січня 2023
*«Ракета» від смартфону.
**Мається на увазі правильне нарешті, за продовж років, написання назви англійською слова «квартальник» — журналу, виправленої мною у друк як головою редакційної колегії у Чикаго, після чого у розмові у 2005 році директор фінансової інституції каси
«Самопоміч» заявив у своєму кабінеті, що «не знав, що є такий журнал», не дивлячись на те, що Д а н і й фінансовій інституції часопис виділяв на своїх сторінках та обкладинках домінуючі місця рекламного характеру, як спонсору серед інших, не менш впливових джерел.
П’ЯТНИЦЯ. ПІСЛЯ ВЕЧІРНЬОГО СІМЕЙНОГО ПЕРЕГЛЯДУ У КОСІВСЬКОМУ КІНОТЕАТРІ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ВЕРСІЇ ХУДОЖНЬОГО ФІЛЬМУ «ПОВЕРНЕННЯ НА ОСТРІВ ТРИВАЛОГО СМІХУ «ДЗІНЬ-ДЗІНЬ».
“Ти тут сиди.” А дощ, що перейшов,
лишає прохолоду у каратах
на тих сидіннях матових палатах,
де парасольки патові, мов шовк
років у невідкладних римокладних
слідах її, зав’язаних в мішок
із гудзом, що то рік як вкрали тата… (5:10)
з фонтаном парасолі і пташок
дитячих лиць в дешевих автоматах…
4:46 — 5:21, ранок 3 березня 2023.
МОВОМОВЧАННЯ
У нас приваб, принад і хвильорізів срібних
у сріблових сріблястих водоспадних,
у косівських грайливо-водограйних співставленнях весільних вільних, здібних,
де трави каблуків каблучок кріпних
досхочу, заки ти говориш: “Дождь…”
І залишаєш МИТЬ в траві, мов з хліба
баранчик, що тобі одній щемить.
І по траві приходиш в «ні» без німба,
де розумієш тільки босяков
з Гиги-Гага.
5:55 — 6:07, 6:08; 3 березня 2023
ОДИН ДО ОДНОГО
«Там озеро впала зоря коло бань!» —
Ви також врочисто.
І вже заримуєш «минуле» на «лань»
у срібнім намисті.
То подих, якого… наставиш на лак
ув синім вагоні.
Поставлено якір на іній села,
де люди і коні.
А була домовленість інша отам,
де озеро «всує»,
що кожен, хто має свій паспорт з отам,
то й ним голосує!
(На/дру/го/м/у/ поверсі лід тишини
і тиші і мови
(то штовх в її спину!)
очей твоїх милих, де в бланках Луни
брат брата омовить).
А тиша ота лиш
(на тисячу літ…))
дається всім леді,
які на Гребінці
стискають болід
небесної «Тверді»…
І кожен шукатиме місця в ночі
від перших поетів,
що «десь» на балконі, немов калачі,
розірвані в Леті.
То й в тому різниця, що сказано «Ви»
опісля гобой «єсмь» —
прикрите не листом, листям халви
алоє.
І тут починається бізнес митців,
мистців і майданів.
Нехай калачі відмокають в руці,
що порівно здані.
(Немов ті узори, які на ріці,
неначе піран’ї !!)
І той коридор межи Henry і «Wow!»
між Рухом і Росом.
IV
IN (!) не потрапив у те, що сказав
під листям на осінь.
Тепер сорок днів вже цвіте помаранч
в терновому цвіті.
Вітчизно, мене Ви також не пробач
в липневому літі.
То трохи не стало…
Театр, Мала
Ведмедиця Тиха…
“Скажи мені, парінь, навіщо аншлаггг
тієї, що дихау?!”
То трохи не стало.
Театр. Мала
тендітна
вечеря у місті.
Скажи мені, Петре, чому півсела
зеленої мірти?
6:23 ранку, 24 березня 2023
ВИД-ОЗМІНА
Коли приходить осінь журавлів
впихання пізніх яблук в пізні зими,
тоді без тебе легше —
й більше в ринках
дощу, якими витирають хліб
передніми колесами в торбинках,
піднесеними вище «королів»
валентних «дам» хохлів з :
“Лиш половинку!”
Та погляд Ваш мене чомусь зустрів
усміхненого вперше перед Словом…
Коли приходять в Осінь Журавлів,
тоді в кохання ще не все готово.
То звідкіля в Любові с т і л ь к и Слова,
в якому тихо чути слово «Львів»?!
11:22, 13 вересня 2023
C
Тут
такі
птахи
невидні
у п’яти
торкають
по арфі.
(Риптику
вірш сподобався.
І Гафії.)
.
Видно
з потоку онову.
Чути
ожвавлену
Мову.
Летять журавлі.
То лелеки мої —
бузьки…
плову.
6:46 — 6:50, 28 лютого 2023
ТОРЕАДОР
Бажан завжди леліяв квітку струн,
вкладаючи вимоги рим і правил.
І лицарі не вловлювали кави
в його дощах лісів його парунь…
Бажан завжди сміявся від душі,
плекаючи новітні камертони.
Але прийшла зима в чужі загони
її ще легких рук в його плащі…
На лівому плечі завмер
з ягід
на сонці блиск малинового лаку.
Бажан Микола так писав про лід,
немов ішов по строфах нижче млаки.
16:58, 2 березня 2023
НАС ЗАСТАЛА ЗИМА MOVADO
Нас застала зима — нас застала у Львові зима.
“Не зима у Львові — ти зуміла сама
відповісти мені на листа…
“Тільки з та…!” — “То Урбана!” —
вхопив рукавичку в промові…
Ти мені притулила до вуст:
“То Шампейн! І — ота!” —
в мене була сорочка
(такої не було в нікого!)
Нас застала зима…
Серед залу, де снігу в намет.
Ти зуміла сама відповісти на лист, що нічого,
що у тебе зима, коли в нас…— падолист-кулемет!
В РАНЬ
(КУЛЮКІВСЬКА БИТВА НА ШВИДКІСТЬ)
А в тому світлофорику — «Літа»
і коридори влади і — безвладдя.
Там за зеленим кольором пита
ґазда ставків на швидкості педальній.
Він ще прохав червоного у стрим,
де в дощ, де й можна трохи відпочити.
На полі битви —
ДВОЄ З ВОРКОМ СТРУН
ЗІЙШЛИСЯ ВДРУГЕ В ПЕРЕНОСІ ЧИРКАНЬ.
Мов писи —
ранком
у тумані рим,
заплесканих бідонним stand-намистом.
І того, що не видко — не з перлин —
підхоплено угору урочисто!
(Щоб повернути військо в часі Гри
до тих земель,
з яких пішли
швидесенько ночима.)
Так починають журавлі
тебе по гніздах відгортати.
Де ритм магнітний у Карпати
вночі приходить — ритм і хліб!
Розклавши Огнь, кого кохати…
Згасивши полум’я» «колін»…
Та кепта-птах вдаряє lid.*
*lid ( like a movable cover, as a box, pot, etc.)
Webster”s New
Compact
Dictionary
ОСІНЬ
5:07
Моральні цінності Франкової Весни
з агавою «Хур Денних» та худерлиць.
Твоє лице, немов Твої не-сни —
в обіймах «Золотої Каравелли»…
Лише Твоє Лице — обличчя лиць,
хто за кордоном вірив в нашу силу,
незмінне перед хвоєю столиць
у дощ осінній на підошві з тилу…
Лише твої долоні , де стиха
той вірш без мови у дзеркалах ширших,
знайшли мені ту славу, що нехай
паде у тишу, не паде у тишу…
5:17, ранок 24 лютого 2023 року.
РЕДАКТОР
Як правило, газета «Вечірній Косів»
виходить у Києві раз в рік.
Надворі вже осінь. А ось і він —
«редактор карпатських шулік»!
У нього в портфелі
каштани в шинелі
з пагонами жвавих доріг…
І горнеться небо в горнятку барельнім,
яке для нащадків зберіг.
14:38, 26 березня 2023
Тарас ДЕВДЮК
Добірка підготовлена до друку Автором двадцять сьомого березня 2023 року.