Унікальна антологія англомовної поезії про війну в Україні «Голоси війни і надії» під твердою обкладинкою днями вийшла у львівському видавництві. Це – волонтерський проєкт задля підтримки та фіксації трагічних воєнних подій і геноциду, які нині відбуваються в в нашій країні.

До збірки увійшло 50 віршів в перекладі англійською мовою 25 поеток та поетів з усіх куточків України, та з Литви.

«Це – голоси надії професійних літераторів та аматорів, дитини і пенсіонера, матері і полеглого воїна-захисника, живого воїна… І кожна чи кожний з них – батьки і діти, чоловіки та дружини, цивільні та військові, волонтери, котрі розповідають свою історію болю, туги, тривоги, відчаю та – любови.

Ці поезії – унікальна поетична правда, свідчення очевидців, це чиста еманація почуттів, прозора сльоза, що перетворюється на сталь і силу, та сповнює вірою і надією.» /із Передмови до антології/.

Говорить авторка оригінальної ідеї, концепту та упорядниця та авторка-учасниця книги, письменниця, журналістка, громадська активістка, волонтерка Анна ПОПОВЧУК: «Ідея такої унікальної в своєму роді антології виникла в журналістки, письменниці і громадської активістки з Чернівців Анни ПОПОВЧУК одразу з повномасштабного вторгнення сусідньої РФ.

Мені хотілося донести слово про біль, страждання та непоправні втрати України і її громадян у цій страшній, нічим не підкріпленій, і не виправданій війні у 21 сторіччі, універсальною мовою до якомога більшої аудиторії поза межами нашої країни. 

Понад рік я працювала над збором матеріалу. Кинула клич серед колег-літераторів, та в соціальних мережах.

З великими зусиллями і плином часу мені таки благословенним чином вдалося знайти, зібрати та віртуально обʼєднати волонтерів з різних куточків України та світу. Почула мій клич та виявила бажання долучитися до допомоги Україні посередництвом поетичного слова й одна молода небайдужа літераторка з дружньої нам Литви 🇱🇹, якій дуже болить реалії і доля українців і України в цій бойні.

Окрема подяка, обійми та уклін моїй дорогій /незмінній і незамінній!/ українській волонтерській групі – з усього світу, – без них цей проєкт би не був таким якісним, повноцінним, живим, якісним та унікальним, а саме:

Світлої памʼяті, режисеру Сергію Архипчуку, письменниці, журналістці Марії Микицей, перекладачкам Анні Галас, Ользі Карабин, Орисі Прокопович, Наталії Ненашевій, художниці Тетяні Гущиній, дизайнеру Юрію Венглюку, Видавництву «Сполом» та його директору Олегу Дуку…

Книга вийшла відносно невеликим тиражем, то ж є не тільки фіксатором жахіття війни в Україні, а ще й є своєрідним раритетом. Ми, група волонтерів-учасників цьго благочинного проєкту, маємо надію, що наше слово полетить у широкі світи та буде почутим і знайде своє місце не тільки в домівках небайдужих до долі нашої країни людей в усьому цивілізованому світі, а й стане доповненням до багатої колекції Бібліотеки Конгресу США та інших поважних книгозбірень світу.

Наша книга – 100% волонтерський, і ще й благочинний проєкт, адже кошти, виручені від продажу цієї унікальної збірки, буде спрямовано на закриття точкових потреб Збройних Сил України, а також – на допомогу постраждалим внаслідок війни українцям.

Довідково

Автори-учасники Антології, які написали оригінальну /або переклали на англійську/ поезію про війну в Україні, свою Батьківщину:

🇺🇦

Анна ПОПОВЧУК

Павло ВИШЕБАБА

Лідія АНЦИПЕРОВА

Сергій СКАЛЬД ➕

Наталія НЕНАШЕВА

Яків ПЕРЕСУНЬКО

Ірина ПАВЛЮК

Христина КОЗЛОВСЬКА

Оксана ФІЛІПЧУК

Уляна ШАРПЕ

Наталія ЛІПСЬКА

Оксана ВОЙТОВИЧ

Марія МИКИЦЕЙ

Любов БЕНЕДИШИН

Ольга ДЕРКАЧОВА

Тетяна ПОДОЛЯКА

Оксана КУЗІВ

Андрій ПЕРМЯКОВ

Юлія КОСІВЧУК

Оксана ЛУЩЕВСЬКА

Надія і Марія САЛЬВА

Олена КАРПЕНКО

Аліна КУНДУКОВА

Соломія МАРДАРОВИЧ

Раса ЯНУСКАЙТЕ /Литва 🇱🇹/.

З питань придбання книги та додаткових питань – прохання писати на Фейсбук-месенджер: в приватні повідомлення до Анна Поповчук, або в приватні повідомлення до БО – ЛЮБЛЮ.

Вашій увазі – англомовна поезія авторки концептуальної ідеї, упорядниця та учасниці волонтерської антології англомовної поезії «ГОЛОСИ ВІІЙНИ ТА НАДІЇ» Анни ПОПОВЧУК у перекладі Ольги КАРАБИН:

Silence Aloud

– Go climb up and sit on the Thinking Tree!

– I’ve climbed. I’m sitting.

– Now what can you see from up there?

– I see the cruel, insidious horde,

Riding my fields so mere.

– But this is not all! Look over again!

Confess me, what can you see next?

– The veins and the rivers got bitter and dead, 

The child with the burn in its chest, 

The pain for my country – the desperate pain.

And people in pain are living,

I see the discord in the dying world,

The screams and the shouts are hearing.

Outlanders and natives go wild and dance,

The wanders our world betraying,

And mother is burring her only son

In coffin of cold and claying.

With chamber and curses the hundred goes by,

To ruin – the last thing they see,

And horde rising up and closes the sky,

The earth is in darkness, and sea.

The banquet of Satan won’t give the light,

My heart is all bleeding inside,

My soul is so painful, so weak and so tired,

But never agrees to abide.

In silence aloud I keep standing right here,

Oh, when will this yoke disappear?..

***

Oh, sweet birdie, take my worries and my sorrows,

Do it faster, please, – today, at least tomorrow,

You can cut away the hardships and the troubles

From routine of everyday, and struggling hours.

Find somewhere to get this odd and nasty «treasure» –

With no place, no space, no duty and no measure,

Be above the sky and clouds, and all others,

Never listen to the grayness and the dumbness.

Let the world be free of evil and of morbid,

Let the purity unite the sphere orbits.

…You’ll come back, my bird, so happy and so breezy – 

And you’ll see another world: so kind and easy.

***

I’m setting free from heavy, useless burden,

The world is carrying its uncertain garment,

And all the things and people left behind,

And on the palms, the morning dew’s so gently bright.

The thirst is filled with crystal shining bright,

A fascinating book can feed the mind,

But strengths of mind shall toughen in the flame,

And in the fight, when life’s the worth of game.

You smell the scent of ink and burning candles.

The outer is awakening at random

And moves to touch the feelings in the deepness.

The swansong’s heard and makes the soul sleepless.

And then the hand is reaching for the grain,

The cup is full but bitter’s wine again –

When will the evil leave my land alone,

With their thieves and their slayers gone?!

***

Fresh poppies – what a beautiful creation, 

And there you are – your love so strong and bright, 

Again you ask about the punctuation, 

I’ve lost it all in deadly, evil fight… 

To me they yield from tires, swords and speeches, 

From shields they shouted «Hush! Don’t speak! Oh, no!».

To find myself and where my spirit reaches, 

My words are calling, so I have to go.

***

The Butterflies

Oh, yes, I’m weak, but call me to your dreams,

Don’t hurt me, so by touching where the pain is,

It’s early morning… Let the candle gleam…

No light at night, just simple hiding places.

Please, let me cross the point of your lifeline,

Traversing ways of destiny so simple,

Please, let me feel your heartbeat next to mine,

I’ll save you from disasters, strong or wimpy.

I’m here, I’m near. The angels never sleep.

Beyond the sign of fate they stand together,

And all that’s greedy, stubborn, dead, or cheap,

Uncertainty and doubts will fade forever.

Oh, yes, I’m weak

Almighty paradise

The slice of pain and fortune unifying,

I swear to you, it will be good and nice,

The winds don’t sleep…

The butterflies are flying…

Автор: Анна ПОПОВЧУК


Анна ПОПОВЧУК, авторка концептуальної ідеї, упорядниця та співавторка антології англомовної поезії про війну в Україні «ГОЛОСИ ВІЙНИ І НАДІЇ» /Львів, 2024/


Leave a Reply

Your email address will not be published.