Цими серпневими днями усі читаючі люди активно говорять про Лесю Українку. У селі Колодяжне та урочищі Нечимне її не просто згадували – святкували 105-річницю написання «Лісової пісні».

Літературно-мистецьке свято вже в п’ятнадцяте проходило на лоні природи, у тих святих місцях, які надихнули Лесю на створення геніального твору. Адже саме тут стояла хатка дядька Лева, який розповідав дівчині неймовірні історії про кохання, про Мавок, про інших містичних жителів волинських лісів, що переселилися згодом до драми-феєрії. А учасники цьогорічного свята ніби навпаки – переселилися на два дні із драми життя у неповторної краси місця, де живе казка, натхнення, благодать, де чути спів сопілки та мелодії українських пісень, де немає ніякого зв’язку із суєтою-суєт буденності, навіть мобільного.
Учасниками свята, яке вийшло на міжнародний рівень, були митці із Польщі, які подарували прекрасні два портрети Лариси Косач місцевому музею, Анна Багряна (Болгарія), Сергій Амяльчук (Білорусь), Віктор Бойко (Харків), Тетяна П’янкова (Івано-Франківськ), Микола Мартинюк (Луцьк), Сергій Синюк (Тернопіль), Валя Люліч (Рівне), автор цих рядків (Закарпаття), місцеві автори. А організовували дійство, спільно із управлінням культури, Ніна Горик та голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України Оля Ляснюк. Відчувалася також присутність духу незабутнього Василя Гея, який започаткував це свято і пам’ять про якого учасники вшанували хвилиною мовчання.
Дійство розпочалося покладанням квітів до пам’ятників Лесі Українці та Тарасові Шевченку у Ковелі, а продовжилося у родинному гнізді родини Косачів у селі Колодяжне у знаменитому сірому будиночку, де після відвідин музею кожен мав можливість почитати власну поезію чи твори Лесі на домашній сцені, на якій колись виступав і титан духу Іван Франко, і багато визначних діячів українського мистецтва, які часто гостювали у Косачів. Та і сама Леся читала тут свої поезії та грала на роялі перед гостями та рідними. А увечері була тепла зустріч гостей із читачами у Ковельській районній бібліотеці.
Наступного дня було село Скулин, покладання квітів до меморіального комплексу загиблим воїнам УПА та репресованим московсько-комуністичним режимом місцевим жителям, відвідини музею «Лісової пісні» та, власне, саме дійство на лісовій сцені, яке чудово провела Оля Ляснюк. Усі учасники відмітили високий професійний рівень організації та виконавської майстерності артистів, зацікавленість місцевої влади культурою, любов до Лесі Українки, та і до літератури загалом, місцевого населення.
Кожен із нас повіз додому часточку щирості та щедрості ковельчан, нові знання і враження, натхнення і чудовий настрій. А Анна Багряна ще й дещицю волиньської землі та насіння квітів, які посіє в Болгарії, у тому місці, де наша Леся прожила два роки, гостюючи у дядька Михайла Драгоманова.

лп1

лп2

лп3

лп4

лп5

Leave a Reply

Your email address will not be published.