Бути неупередженим — це означає перестати переживати і хвилюватися через те, що з нами діється, що нам кажуть і що про нас думають, що з нами роблять; отже, бачити все у правильному світлі, звільнитися від спотворень, які створює особисте сприйняття.

В одній східній притчі розказується про чоловіка, який знав, що Бог іде поряд з ним по житті. Якщо деколи людина сумнівалася, то дивилася на пісок під ногами і бачила там дві пари слідів – свої і Бога. Одного разу людина побачила тільки одну пару слідів. У цей період життя людині було дуже тяжко. Після смерті герой притчі зустрічається з Богом і питає: “Чому ти мене залишив у важкий період життя?” – ”В цей період я ніс тебе на руках”, – відповів Бог.
Якщо не боятись результату всякої справи і знати, що нами керує Сила, яка не знає поразок, можна перемогти будь-які труднощі. Для цього потрібно віддати проблему Богові. На перший погляд, це доволі просто, а в дійсності — це таки важка частина духовної праці. По невідомих причинах ми продовжуємо обдумувати наші проблеми і після того, як віддамо їх Богові.
Однак ми самі себе переконуємо, що віддали проблему, але направду продовжуємо зберігати її в собі. Ми нагадуємо людей, які забирають свій подарунок. Продовжуючи думати про наслідки проблеми, відданої Богові, ми ніби забираємо її собі знову. Святий апостол Андрій сказав, що просиш і не отримуєш тому, що просиш неправильно. Є тільки один ефективний спосіб – повністю довірити проблему Богові – як причину так і рішення.
Людина добре себе усвідомлює для того, щоби не бути байдужою, занадто погано усвідомлює себе, щоби знати все, що станеться в майбутньому. Тільки здатність людини підніматися на вищі рівні, міняти тваринну безсвідомість вищою свідомістю, дає можливість бачити мету Буття, дає віру у Вищу Духовну Силу, якій можна довіритися і підкорятися, довіривши своє життя і майбутнє, позбувшись таким чином від тривог.
Вищий стан є більше, ніж нерухомий статичний спокій – це абсолютна віра, необхідна для зберігання прагнення розвиватись, залишивши тривоги про наслідки. Абсолютна віра у Творця допомагає діяти у вищому спокої і сприяє духовному розвитку. Простір навколо нас наповнений негативними думками і проявами зла, які інші люди вже використали чи відкинули. Нам нема ніякого сенсу впускати їх у власне життя. Ми маємо повне право заявити про свою духовну незалежність і озброїтися неупередженістю. Неупередженість – дуже важливе і наповнене силою слово. Колосальне значення його для розумової ізоляції від всього негативного, що може порушити наше щастя і спокій розуму.
Завше треба попробувати зрозуміти, чому сталася якась подія, чому вона нас учить та яку користь для духовного росту можна із цього взяти. Неупередженість не дозволяє негативним диявольським емоціям (злобі, надмірній чутливості, гордині) захопити людську сутність і порушити внутрішній спокій, не утворювати швидкопальних поступків, які викликали такі емоції. Неупередженість – це тверда віра в Божественну волю, а терпіння є життєво важливим, бо нетерпіння дорого обходиться.
Надія залишає останньою – прийнято так казати, хоча це безмістовно. Коли нема ніякого спасіння і здається, що летиш у прірву, розкрий свої крила віри, надії і любові і лети до Бога. Шанс є завжди! Коли надія повертається, можна здійснити і неможливе. На що ми надіємся, те і отримуємо в кінцевому результаті. Надія – субстанція вічна, безсмертна. Треба вчитися надії, бо надія — це наша мрія.
“Життя зіткано не з бажань, а з поступків кожної людини”- пише Пауло Коельо. Якщо людина не відкликається на ситуацію, що прийшла до неї, то вона замикається в клітці сама і нічого не міняється в її житті до кращого. У книзі П. Коельо “П’ята гора” є вислів: ” Милість Божа безмежна, хоч Бог невблаганний у суворості до тих, хто не пробує дерзати”.
Великий наш філософ Григорій СковородаСковорода свідчить: «Усе робиться згідно з волею Божою. Але я з нею згоджуюся, і вона вже є моя воля. Для чого ж турбуватися?»

Зиновій Бичко, журналіст

One Response

  1. Богдан Дячишин

    Я ж вважаю, що це хибні думки. Все набагато складніше.
    Запам’яталося й міркування Пауло Коельо: “Якщо людина справді чогось захоче, то весь Всесвіт сприятиме цьому, щоб її бажання збулось”. Не існує чарівної палички, тож у Всесвіті ми не можемо претендувати й на пилинку, тим паче уособлювати себе центром незбагненного, навколо якого все обертається.
    Щоб чогось досягнути в житті, необхідно важко фізично й творчо працювати, звіряючи свої наміри з логікою буття.

    Відповіcти

Leave a Reply

Your email address will not be published.