Коли ми вимовляємо слово, то вкладаємо в нього власне той зміст, який воно означає, і не задумуємося над тим, що творимо певне звукосполучення, яке вже само собою є енергетичною силою.
Цією силою виступає кількість енергії, закладена в неоднакових звуках того чи того слова. Не треба сумніватися в тому, що слово людської мови таке ж енергетичне, як і людське життя в нескінченних його вимірах: фізіологічному, духовному, психічному, розумовому й т.д. “Спочатку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог” (Євангеліє від Іоанна, 1:1). Увесь світ постав зі Слова і Ним був створений. Бог заклав людині здатність творити Словом. І велика таїна, чому власне найменша одиниця людського мовлення зветься словом? Ядром слова-одиниці виступає звук. Однак сьогодні звук – це лише наріжний камінь слова. Ключ до звука відомий утаємниченим, які могли за його допомогою створювати і руйнувати, керувати матерією. Існує гіпотеза, що єгипетські піраміди були побудовані саме таким чином. Останнім часом з’явились повідомлення, що існували цілі цивілізації, технології яких були засновані винятково на здатності керувати звуком. У наш час таємниці роботи зі звуком дуже пильно оберігаються в Індії і Тибеті.
Лінгвісти з Московського НДІ мовознавства разом із біологами провели низку цікавих досліджень. Зокрема, коли проклинати рослину, то в її клітинах рвуться ланцюги ДНК, розпадаються хромосоми й порушується порядок генів – з’являється мутація. Наслідки не залежать від гучності звуку. Існують припущення, що погане слово може змінити і структуру води: вона набуває шкідливих властивостей. Власне тому нині так багато уваги приділяється шкідливій, я б сказав, руйнівній силі лайки, прокльону, комусь адресованої негативної чи злобної думки. Від душі сказане слово створює із молекул води структури, подібні до ДНК. Іноді сила доброго побажання може нейтралізувати прокляття.
Ми можемо мовними (словесними) погрозами приректи людину на біду, особливо, коли вона пов’язана з нами енергетично, як мама з дитиною. За народним повір’ям, анафема може зберігати свою силу навіть 7 років, перш ніж покарає адресата.
Кожному звуку відповідає своє резонуюче значення, як квітці – запах. Деякі дослідники вважають, що звук “А” – добрий, “Ж”- поганий і сильний, “Щ” – гарячий тощо. Наші звуки, виявилося, є кусючими, кислими… і навіть з колючками. Психолінгвісти присвятили цьому цілий науковий напрям, який названо фоно-семантикою. Вчені встановили закономірності впливу звуків на людей залежно від їхнього віку, професії, статі. На жінок, наприклад, особливо впливають слова, в яких нагромаджується звук “М” і “П”, а часте вживання звуку “Й” збуджуюче впливає на чоловіків. Звук “Р” провокує сліпу руйнівну активність.
Цікавим є наше ім’я – це закодований замок від теплиці, де плекаються риси нашого характеру. Кожен звук (від вимовленої букви) дає хвильовий імпульс, який впливає на певний ген. А оскільки у людини близько ста рис характеру зумовлені генетично, то люди з однаковими іменами часто мають багато спільних рис. Є думка, що люди з іменами Віталій, Ірина, Марина є одинокими, прагнуть ласки і мріють наблизити кого-небудь до себе. Люди з іменами Олександр, Алла, Тамара відчувають в собі сили перевернути весь світ. Навіть при невеликій частці правди в цих словах – до вибору імен потрібно ставитись серйозніше. Колись називали новонародженого іменем того святого, до дня якого він ближче народився. У цьому, очевидно, є великий сенс. Недарма молитва до святого, ім’я якого носиш, а відчув, повірте, це я на собі, за щирої просьби творить чуда в усьому: «Моли Бога за мене, святий угоднику божий Зиновію. До тебе я щиро звертаюся, свого скорого помічника і молитвеника за душу мою».
У молитвах є ідеальні за ритмікою звуки, які резонують з енергетикою людини. На основі лінгвістичного аналізу молитов можна погодитись із твердженням В. Ахромовича і X. Алієва про цілющий вплив тексту молитви на фізико-хімічному і психофізіологічному рівнях.
Найчастіше в молитвах трапляються такі звуки, як: В, С, Г, Щ, Я, І, які, як відомо, мають свої вібраційні частоти і колір. Зокрема, в молитві “Чесному Хресту” переважає “Б”, що відповідає бузковому кольору; в “Пісні Пресвятої Богородиці” зі всіх голосних переважає “О” (жовтий колір).
Підо впливом наукового прогресу зріс інтерес до молитви, з’явились статті, які пов’язують молитву з проблемами біоенергетики, телепатичного зв’язку. Зокрема, болгарський психотерапевт Н. Петров зауважує: “Півтемрява, вогні свічок, спонтанна концентрація свідомості на блискучих культових предметах, розслаблюючий вплив музики і повторення одних і тих же слів, запах ладану тощо у багато разів підвищує навіюваність вірних. Характерною особливістю майже всіх релігій є використання певних жестів, особливі манери вимови, вживання “священних слів” м’якого і розслаблюючого звучання, таких як амінь, аміно, аніда тощо. Все це приводить до створення емоційного контакту між священиком і вірними”.
В. Месінг прямо пов’язує релігійне дійство з гіпнозом. Описуючи феномен молитви, Месінг писав: “Привести себе в гіпнотичний стан – до цього спрямовані прийняті у багатьох релігіях багаторазові повторення простої і короткої молитви, наприклад, “Святий Боже, помилуй мене”. Коли ця фраза повторюється сотні разів, то наступає гіпнотичний стан”.
Різні звуки по-різному впливають на психічні і фізичні структури організму. До таких звуків належать мантри – спеціально підібрані звуки, звукосполучення чи ритмічний текст. Мантри, за визначенням С. Гуревича, – це “спеціальні звукокомплекси, які допомагають фіксувати думки – формули самонавіювання-заклинання у вигляді слів і фраз, пісень і віршів, призначених для максимально глибокого зосередження на конкретній думці чи образі. Мантри рекомендується вимовляти мовою оригіналу: вважається, що вони побудовані на певних комбінаціях звуків, які викликають фізіологічний ефект”.
При аналізі мантр і заклинань виявлено загальні закономірності частоти звуко-букв Д, Р, М, X, А, І із характерними вібраційними впливами. Оскільки голосна “А” найчастіше трапляється в групі мантр і заклинань, то можна визначити, що ці тексти забарвлені переважно в яскраво-червоний колір А. Журавльов.
Потрібно пам’ятати, що як лікувальні (захисні), так і шкідливі мантри – це одні і ті ж звукові формули, вимовлені із різною орієнтацією – на благо чи на зло.
Монотонні піснеспіви і мантри викликають зміни в тілі, розумі, емоціях і душі людини. Звук стимулює енергії навколо і всередині неї. Співуча вимова – це процес звільнення енергії, який надає загадковості і могутності повторенням магічних слів і звуків. Вирішальне значення тут має ритм. Співуча вимова надає мантрам динамічного ефекту. Скільки разів потрібно вимовити мантру, перш ніж вона виявить дію? Звичайно, достатньо повторювати співучу мантру протягом десяти-п’ятнадцяти хвилин, щоб відчути її ефект.
Зиновій Бичко,
мовознавець, м. Львів