Війна розкидала українців світами. Вони не лише проводять політичні акції на підтримку рідної держави, допомагають матеріально, а й знайомлять світ зі своїми традиціями. Так було і в містечку Мальборо, що у англійському штаті Уилтшир. 

Місцеві українські родини, їхні господарі, друзі та члени громади зібралися разом у церкві Святого Петра, щоб відсвяткувати українське Різдво.

Одягнені в традиційні барвисті українські вишиванки, жінки і дівчата пригощали гостей  традиційною українською їжею. Це був добрий жест у відповідь на гостинність місцевих жителів.

Юлія Мартинова давно готувалася до такої зустрічі. Для цього переклала англійською оповідання своєї співвітчизниці-журналістки, вчительки і письменниці Віри Марущак «Різдвяна казка».

Присутні з цікавістю слухали художній твір про типову українську родину, яка готується до Різдва – як хрумтить сніг під ногами маленьких колядників, як вони доставляють подарунки друзям і рідним перед Святою вечерею. Поспішають це зробити до появи Віфлеємської зірки. У кожній хаті, до якої завітали головні герої, на столі по дванадцять страв, що символізують дванадцять апостолів або ж, за іншою версією, дванадцять місяців у році.

Різдвяний стіл застелений новою скатертиною, а під скатертиною на згадку про те, що Христос народився в яслах, лежить сіно; кілька монет – для добробуту родини у прийдешньому році та часник – як захист від нечистої сили. Калач (плетений різдвяний хліб) стоїть в центрі столу зі свічкою посередині. Дідух (сніп пшениці) також займає чільне місце поряд з кутею, відомою як Божа Їжа. Також обов’язково подається глечик узвару. Дванадцять страв є пісними, бо Різдву передує піст.

Такий стіл готували україночки для тих, хто давно покинув Україну і осів у далекій Англії, а також для місцевих жителів, аби вони торкнулися серцем до традицій українського народу, який виборює для себе свободу у боротьбі з запеклим російським ворогом, який напав на суверенну державу.

Після ознайомлення з традиціями через художній твір Віри Марущак, гості пригощалися українськими різдвяними стравами.

Українські жінки розповіли про те, що після трапези є традицією виходити на колядку, співаючи по домівках сусідів. Одна людина несе Різдвяну зірку, прикріплену до довгої палиці зі світлом у центрі, що символізує Віфлеємську зірку. А на сам кінець співали колядки. Все дійство завершилося словами: «Ми хотіли б подякувати всім вам за теплий дім і за доброту і підтримку, яку ви нам надаєте».

 Прессслужба МОО НСПУ

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.