Сиджу якось у тіні на вокзальній лавці в Дрогобичі. Поряд дві пані щось перекушують. Як завше, в таких місцях скупчуються голуби. Воркочуть, шукають поживу, чубляться, залицяються…

Одна жінка відщипує куски хліба й кидає між голуби. Вони спритно їх поїдають. Птиці підходять і до другої пані. А вона періодично відганяє їх ногами. Прикро дивитися на цю картину – тут зустрілися добро і черствість, співчуття й байдужість.
Нині ведеться цинічна кампанія проти голубів у містах. Що тільки не приписують цим невинним пернатим! І порівнюють їх із літаючими пацюками, і з перенощиками інфекцій, і з ворогами інших птахів. Мабуть, такі аматори не були у Кракові, Мадриді, Римі та в багатьох інших містах, у яких не почути нісенітниць про цього благородного птаха. Наприклад, площа Ринок у Кракові якраз і славиться величезною масою голубів.
Не є сакральною думка про те, що як ставиться людина до своїх менших братів, таким є її ставлення й до інших людей. У наших серцях повинно завше палахкотіти полум’я любові та співчуття. Будьмо милосердні, й милосердя напевно вернеться до нас.

Зиновій Бичко, журналіст,
місто Львів

Leave a Reply

Your email address will not be published.