«Мінливості собачого життя» – це перша прозова книга відомого поета, музиканта, барда з Кропивницького Андрія Шульги. Водночас повість про життя чотирилапих нагадує пісні, які виконує автор упродовж десятиліть, – вони теж сповнені насамперед добротою, справедливістю, милосердям.
Представлений твір, який вийшов у світ цьогоріч у «Центральноукраїнському видавництві», – хоч і розповідає про життя собак, але, звісно, показує нас – їх сусідів: то як друзів, а то й навпаки. Собаки і люди впродовж усієї повісті то порівнюються, то протиставляються.
Іноді постає питання: а чи можна застосувати в цьому випадку тезу про те, що всі ми – різні, але всі – рівні?
Звісно, немало сказано про природу собак, їх психологію, описано їхні турботи й перемоги. Буденне собаче життя подано через страждання й моменти радості чотирилапих землян. Різні собаки зі своїми болями, радощами, мріями і жорстокістю від людей.
Оповідач наближує читачів до сприйняття очима інших – тих, ким ми здебільшого користуємося як природними охоронцями чи живими іграшками. А ця книга – спроба провідчути і побачити нас через сприйняття собак.
Цей твір про людяність і милосердя, які можуть виявляти не тільки ті, хто нарік себе господарями планети. Повість про те, як собаки здатні робити нас більш людяними; а почасти – і самі проявляють більший гуманізм, ніж їхні двоногі господарі.
Однією з важливих складових твору є представлення складного й суперечливого характеру Євдокії, вчинки якої нагадують тезу оповідача: «І зовсім неважливо, хто ти… ні на мить не варто забувати про людяність».
«Дефіцит милосердя сушить людські душі». Як пише автор наприкінці твору, «бо не варто соромитися милосердя й доброти, щоб відчувати себе справжніми людьми».
Василь Левицький, письменник