203 роки минуло з того часу, як світ осяяв безсмертний геній Тараса Шевченка, котрий в історію українського народу ввійшов не просто як поет, письменник, художник, громадський і політичний діяч, а людина, яка найбільше любила Україну. Унікальна творчість Тараса Шевченка та його непростий життєвий шлях зробили його постать одним із найпотужніших і найвідоміших символів українського народу.

9 березня Бережанщина вшанувала світлу пам’ять пророка нашого народу – Великого Кобзаря. Керівники й представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, багатьох установ та організацій, делегація з Хмельницької області поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в м. Бережани. Панахиду відслужили священики двох християнських конфесій – отець-декан Михайло Бугай, отці Микола Зоренний та Володимир Зайчук. Сленні заходи Представники музею книги та відділу освіти, молоді й спорту вручили нагороди учням шкіл, які напередодні взяли участь і перемогли у конкурсі читців «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине», що відбувся в музеї книги. Школярі продемонстрували вміння тонко відчувати й душевно передавати слова Шевченка.
Численні заходи з нагоди відзначення 203-ї річниці від дня народження Т.Шевченка пройшли в освітньо-культурних закладах. У Бережанському краєзнавчому музеї 9 березня відкрито виставку «Тарас Шевченко – зворотній зв’язок» – спільний проект музейників та позашкільного комунального навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Бережанської міської ради. Виставка є продовженням проекту «200 кроків до Тараса Шевченка», який було реалізовано 2014 року. Саме тоді в рамках відзначення 200-ліття Кобзаря у Бережанах працювала колективна радіостанція UR4BYU станції юних техніків. Позивний сигнал радіостанції – EM200BT. За словами керівника колективної радіостанції, члена громадського комітету з реалізації проекту «200 кроків до Тараса Шевченка» Ігоря Грицишина, СЮТ була тоді чи не єдиною серед таких радіостанцій області, задіяною у Всеукраїнській акції до 200-річчя славного Кобзаря. Бережанські радіоаматори встановили 4320 радіозв’язків із кореспондентами України і 51 країною світу, таким чином донісши Шевченкове слово до людей різних країн. У різні куточки України та світу надсилали спеціальні GSL-картки з відповідним текстом на тему Шевченкіани.
У Волицькому сільському клубі (зав. клубу Надія Чорнойван) із нагоди 203-ї річниці від дня народження Кобзаря відбулося Шевченківське свято «Спи, Тарасе, батьку рідний». Захід розпочався з відомого твору «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні зведеного хору сіл Рогачин та Рогачин-містечко (зав. клубів Тамара Луцишин та Ольга Касперська). Пісні на слова Шевченка натхненно виконували мішаний вокальний ансамбль, чоловічий вокальний ансамбль «Соколи» Рогачинського сільського клубу (худ. кер. Степан Видойник, солісти Степан Видойник та Віталій Стефінів), жіночий вокальний ансамбль Волицького сільського клубу (керівник Надія Чорнойван), дитячий вокальний ансамбль й ансамбль учителів Рогачинської ЗОШ І – ІІ ступенів (кер. Леся Шведик).
Цікаві та змістовні інсценізації представили учасниці художньої самодіяльності з Рогачина Олена Кава, Яна Сушко, Соломія Хорощак, учні Рогачинської ЗОШ (керівник Ірина Мручок). На сцені Волицького сільського клубу виступили також і гості з Бережан – учасниці жіночого тріо Лілія Слободна, Наталія Борик та Леся Метельська районного будинку культури (керівник – заслужений працівник культури України Зиновій Головацький). Завершилось дійство знаним у народі «Заповітом», який разом зі зведеним хором сіл Волиця, Рогачин та Рогачин-містечко співали всі присутні.
На урочистостях до слово мали заступник голови районної ради Роман Висоцький, заступник голови районної державної адміністрації Ігор Гринкевич, Рогачинський сільський голова Орест Нич, начальник відділу культури, національностей, релігій і туризму райдержадміністрації Олександр Коковін.
Заповіт одного із найвидатніших українців усіх часів Шевченка простий – пам’ятай своє минуле, поважай своїх батьків, пращурів, люби свою землю і свій народ, будь твердим у поглядах і вірі. Змінюються часи, змінюються герої, але Тарасове слово живе, бо воно – про наші мрії, сподівання, споконвічне прагнення жити у вільній, незалежній Україні. Світ пізнав Кобзаря по-новому, коли його слова, як рушійна сила, об’єднали мільйони українців на Майдані, коли з його полум’яними словами наші герої, мужні воїни йшли і йдуть у бій, ціною власного життя захищаючи рідну землю. Геніальний поет і борець за правду Тарас Шевченко, безперечно, пишався б сьогодні тисячами українців – безстрашних воїнів, волонтерів, які демонструють волю до перемоги, надзвичайний патріотизм, незламність українського духу.

Тетяна Бідзіля, м. Бережани.

DSCN0986 (1)

DSCN0993

DSCN1001

DSCN1005

DSCN1009

DSCN1022

DSCN1036

Leave a Reply

Your email address will not be published.