Коли жінка без любові садить рослину – виросте бур’ян, коли сідаю писати рядки без любові – нісенітниця буде. Одне слово, без любові не постане нічого.

Після найбільшої й найпершої Господньої заповіді нам залишено: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матв. 22, 36, 39). Цей один із визначних духовних стандартів найчастіше нівечиться нами, смертними, щомиті в житті нашому.
Маю, насамперед, на увазі телевізійні трансляції «Стосується кожного» і «Показує Україна». Скільки тут горя, розпачу, сліз, прокльонів, безвихідності та страждань. Чому? Людина своїм безмежним егоїзмом забуває про Бога, про своє покликання в житті – любити, бути добродієм, нести світло й теплі чуття.
Їдучи в потязі, хоч-не-хоч, чую «сповідь» однієї пані своїй попутниці. Найперше довідуюся, що вона дуже і дуже любить своїх дітей. Погодьтеся, що це закономірно. Всі діти, крім сина, живуть окремо від неї й мають, зрозуміло, свої сім’ї. «Купила польський перець. По дві гривні. Собі три пачки й синові одну», – промовила любляча мама… Невже зі сином, який живе з нею, конче рахуватися?
Любов у християнстві– це почуття сердечної прихильності до когось, найвища та найпрекрасніша чеснота. Означає безкорисну любов Бога до людей, людини до свого ближнього.
Любов – це не лише чеснота. Це – сутність життя нашого. Іноді жінки ідуть із церкви в неділю додому. Зазвичай, окремі групки їх зупиняються чи не біля кожних воріт і годину базікають. Осуджують, обмовляють своїх сестер і братів. Хіба то вияв любові? Це наша духовна нікчемність, ницість і безликість.
Не кажу вже про електрички: мало хто покладе на себе хрест раменний при відправленні потягу, а починаються несусвітні теревені – ліпше бути глухим. Колись подорожні читали, молилися вервичку – тепер здебільша карти, пусті балачки.
Апостол Павло залишив нам сокровенні та невмирущі слова про Любов: Нехай любов ваша буде нелицемірною. Не будьте винні нікому нічого, крім любові один до одного, бо кожен, хто любить свого ближнього, уже виконує закон. Любов не завдає ближньому кривди, тому любов є виконанням закону. Усе, що робите, робіть з любов’ю.
Тож пам’ятаймо про них і їх виконуймо!

Зиновій Бичко, мовознавець, член НСЖУ,
м. Львів

Leave a Reply

Your email address will not be published.