«Посадити дерево – залишити по собі найкращу пам’ять» (Василь Стус)

Першому фото 20 років, це березень 1998-го. На ньому студентки Чортківського педагогічного коледжу із своєю наставницею Оксаною Помозибідою.  Це одна з перших наших «зелених толок» – висадження алеї лип та колоноподібних туй біля меморіалу розстріляних у липні 1941 року восьмисот в’язнів Чортківської тюрми.

Ідея створення цієї алеї належить нашому колезі по «Зеленому Світу», світлої пам’яті Дмитру Гнатовичу  Шереметі. На той час він ще працював районним архітектором, тож запропонував нам відокремити «зеленою стіною» територію меморіального місця – від  безликої «гаражної архітектури», яка на той час розросталася поруч.

Меценатом цієї акції став тоді підприємець Олег Бариський. За надані ним кошти «Зелений Світ» придбав у лісгоспі 40 саджанців туй і 15 лип. Деревця виростив у розсаднику Колиндянського лісництва його майстер Михайло Юрків. Викопували у розсаднику та перевозили до міста волонтери «Зеленого Світу». Висаджували і доглядали  студентки  коледжу, учасниці  екоклубу «Ковчег», організовані Уляною Марчак та Оксаною Помозибідою.

Нині вже немає з нами Дмитра Шеремети і Олега Бариського. Вийшов на пенсію Михайло Юрків. Не раз пропонували ми міському керівництву запросити його до Чорткова, дати можливість відновити комунальне «зелене господарство». На жаль, не судилося… Не потрібним виявився його багаторічний досвід. Не потрібним видавалося головам міста господарство, яке займалося б доглядом за зеленими насадженнями, робило б  Чортків привабливим …

Але дерева біля меморіалу все ж ростуть. Приблизно половина з них вижила – попри те, що особливого догляду за ними впродовж багатьох років практично не було.

На часі вже поступово проводити обрізку  формування для лип, щоб підняти їхні крони повище.  Цим власне й займалися сьогодні….

От ще з десяток колоноподібних туй було б добре ще підсадити – на місці втрачених дерев. Лише хто візьметься за цю справу?

Олександр Степаненко.

pict 1

Leave a Reply

Your email address will not be published.