Фольклориста Івана Хланту з Ужгорода неспроста називають скарбошукачем. Своє життя він присвятив пошуку перлин народної творчості – пісень, казок, легенд… Водночас він плідно займається літературним краєзнавством.

Першим реальним словом і ділом став у 1988 році вихід його книжки «Письменники Закарпаття – лауреати обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова». У виданні подано багатий бібліографічний матеріал про доробок письменників – лауреатів згаданої премії: Юрія Гойди, Василя Вовчка, Петра Скунця, Василя Басараба, Василя Густі. Розгорнутій бібліографії про кожного з них передували статті про їх життєвий і творчий шлях. Уже самі назви рецензій і відгуків на згадане видання свідчать про його актуальність: «Цінний покажчик», «Літературне краєзнавство: перші кроки», «Сподвижник літературного краєзнавства», «Бути літературному краєзнавству» і т.д.
У книзі «Відлуння літературного Закарпаття», яка нещодавно побачила світ в ужгородському видавництві «Патент», подано літературні портрети, статті, рецензії не лише про письменників Закарпаття, а й українських письменників Словаччини (Юрій Бача, Микола Мушинка), Румунії (Павло Романюк, Юрій Павліш, Михайло Трайста).
«Великою подією у літературознавстві, бібліографії всієї України, – пише у передньому слові «Дороги скарбошукача» голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі, став вихід першого в країні обтяжного, всеохоплюючого бібліографічного покажчика Івана Хланти «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» (1995. – 967 стор.). Багато областей подібного видання не мають і досі. Справедливо відзначалося, що для такої роботи потрібні зусилля цілого інституту. А тут така людина осилила таку титанічну працю, на яку з’явилося в пресі понад 40 позитивних рецензій та відгуків».
Звісно, успіх окрилив Івана Хланту, і він ще з більшим поривом узявся за справу. Згодом з’явилися нові персональні бібліографічні покажчики та літературні портрети письменників Закарпаття «Василь Микитась» (1998), «Юлій Боршош-Кум’ятський (2000), «Василь Греба» (2000), «Юрій Бача» (2012) та ін.
Матеріали книги «Відлуння літературного Закарпаття», на думку Василя Густі, дають досить глибоке уявлення про літературний процес Закарпаття ХХ – початку ХХІ століття, його жанрове й тематичне розмаїття, напрямки, стилі.
Розділ «Літературні портрети, літературознавчі статті та інтерв’ю» розпочинається розповіддю про письменника-полеміста, поборника східного церковного обряду Михайла Андреллу. На прикладі життєвого подвигу М. Андрелли, як і багатьох патріотів священнослужителів, кожен може переконатися, що є в історії Закарпаття визначні постаті, люди честі, з яких можна брати приклад і наслідувати їх. Вони нагадують нам, яких батьків ми діти, хто ми, чи усвідомлюємо це ми, українці, які живемо на Богом даній нашій землі.
Про представника красного письменства Йосипа Архія йдеться в нарисі Івана Хланти «В душі – весняний поклик яснодзвонний». Він належить до маловідомих на сьогодні поетів початку 40-х років ХХ століття. У його творчому доробку – вірші, оповідання, літературно-критичні статті та рецензії, які заслуговують на активне побутування та широке визнання.
Цікаві розповіді подає Іван Хланта також про Юлія Боршоша-Кум’ятського, Дмитра Вакарова, Юрія Бачу, Степана Біляка, Софію Бобелу, Василя Вовчка, Василя Габорця.
Ось як відгукнувся про книжку «Відлуння літературного Закарпаття» у ХХ столітті письменник Василь Греба: «Іван Васильович (Хланта) подав об’ємні, насичені фактами й подіями нариси, дослідження, портрети.
Тут і широкі нариси про лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця, письменників Йосипа Жупана, Миколу Зимомрю. Про Дмитра Кешелю Іван Хланта написав багатобарвний літературний портрет, а щоб він і далі залишався в сучасності – додав своє інтерв’ю з ним. Вдалося порушити чимало проблем життя й літератури.
Багаті на факти, явища і події літературні портрети про письменників Михайла Ряшка, Петра Угляренка, Володимира Фединишинця, Юрія Шипа, Василя Шкірю… Не про всіх членів Національної спілки письменників України сказано у виданні, – це важко зробити, та, сподіваємося, Іван Хланта напише нові книжки».
Окремим розділом представлено рецензії Івана Хланти на книги письменників Закарпаття. Серед них – «У пізнанні себе і світу в собі» (Василь Білич), «Людина, одухотворена поезія» (Василь Габорець), «Нові зустрічі з митцями слова» (Іван Губаль), «Повернувся із забуття» (Іван Ірлявський), «Ключ до творчої лабораторії» (Микола Мушинка) та інші.
«Відлуння літературного Закарпаття» захоплює своєю масштабністю, багатоплановістю, глибинністю. Кожен літературний портрет, стаття, епізод – то ціла історія непростих людських стосунків, сповнена роздумів, емоцій, переживань. Упевнений, видання посяде належне місце на книжкових полицях літературознавців, студентів-філологів, учителів, учнів та всіх, хто цікавиться досягненнями вітчизняної художньої літератури, кого вабить автентичний світ краян, хто прагне зануритися у їхні звичаї, традиції, торкнутися місцевої говірки, переконатися, як трепетно горяни ставляться до свого світу, намагаються захистити й зберегти його від непроханих чужинців. Віриться, що нова книжка Івана Хланти знайде свого читача, а для багатьох прихильників красного письменства стане настільною. Вона має велике пізнавальне і виховне значення. А для педагогів і краєзнавців – благодатна можливість привернути увагу своїх вихованців до багатющих і цілющих джерел народної творчості, літератури та мистецтва.
До слова, саме за книгу «Відлуння літературного Закарпаття» Літературні портрети, літературознавчі статті, інтерв’ю та рецензії Іван Хланта став лауреатом обласної премії у галузі літератури імені Федора Потушняка у жанрі літературної критики і літературознавства за 2018 рік.

Василь ШКІРЯ,
член Національної спілки письменників України

Leave a Reply

Your email address will not be published.