який сьогодні за $960 тис. продає російський підприємець Олександр Потьомкін. Його він прикупив у місцевих владців на початку 2000-х років. Реалізацією займається тернопільське агентство.

Коли 1581 року Ягільниця перейшла у володіння Станіслава Лянцкоронського, то він на місці старого замку збудував новий — мурований, який вважався одним із найміцніших на Західному Поділлі.
Під час визвольної війни українського народу 1648-1657 років Ягільниця була ареною запеклих боїв. 1648 року селянсько-козацьке військо взяло в облогу замок, і йому на допомогу прийшли селяни Ягольниці та навколишніх сіл. Замок в той час взяти не вдалося, бо повстанці стрімко рухалися на Захід.
У 1655 році російське військо і українські козацькі полки здобули Чортків і рушили на Ягольницю, вдруге обложивши замок. Місцеві селяни перебили шляхту і під час штурму відкрили браму. Гарнізон у кількості 200 чоловік здався. Серед різних трофеїв, здобутих переможцями, було 87 гармат.
Після Андрусівського перемир’я 1667 року містечко залишилося у складі Польщі, а за Бучацьким мирним договором 1672 року воно підпало під владу султанської Туреччини.
Протягом 1672-1683 років у містечку та навколо нього точилися жорстокі бої між турками і поляками. Після Хотинської битви 1673 року замок здобуло польське військо і утримувало його протягом трьох років. Далі замок і містечко знову захопили турки. За ці роки Ягольниця зазнала великих руйнувань, значно зменшилася кількість її мешканців, адже багатьох жителів турки знищили або забрали у полон.
1683 року містечко відійшло до Речі Посполитої. Повернувшись у свої володіння, Лянцкоронські зробили замок місцем свого перебування. Тут поступово почало розвиватися ремісництво, виникають дрібні майстерні. З розвитком тютюнництва на півдні Поділля австрійський уряд запровадив державну монополію на вирощування і переробку тютюну.
1817 року Лянцкоронський продав замок австрійському урядові. Згодом його перебудували під сушарню для тютюнового листя, добудувавши складське приміщення. Звідси тютюнове листя надходило на фабрики Австрії. Згодом було знесено замкову браму і засипано рів. Збереглася тільки північна сторона замку. Ягольниця стала центром одного з округів переробки тютюну.

Степан Бубернак.

Leave a Reply

Your email address will not be published.