Сьогодні ніхто не зможе заперечити містичне походження слова людської мови: його нервову сугестію, невидимий ментальний бік, екзорцистичне наповнення, заспокоєння чи зденервування душ людських.

У нашій усній творчості, мабуть, існує незліченна кількість приказок і прислів’їв, в яких домінантою є слово як атрибут, як об’єкт, як порівняння – невичерпна психологічна парадигма.
Особливо багато фразеологічних одиниць виконують виховну функцію, тобто викривають негативи людей фальшивих, підлих, дволичних, обманливих і зрадливих. На жаль, небагато з нас їх знає. Наприклад: Словом, як шовком вишиває, а ділом, як шилом шпигає (Говорить гарні слова, але робить зло). Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає (Про необхідність виконання своїх обіцянок). Часами і слово тяжко, як з каменя добути (Про людину, яка дуже мало говорить). Анrельські слова, а чортівська душа (Про облесноrо, але зрадливоrо чоловіка). Не вартий і доброго слова (Про лукавого чоловіка). Гадина в його словах дихає (Про дуже лихого чоловіка). На словах города бере, а на ділі жаби боїться (Про хвалькуватого боягуза). На словах милості просить, а за халявою ніж носить (Просить допомоги у людей, а сам бажає їм лиха). На словах – як на органах, а як до діла – ані гу-гу (Багато говорить, але нічого не робить). Словами і туди, і сюди, а ділами нікуди (Багато говорить, але нічого не робить). Слова ласкаві, та думки лукаві (Говорить дуже приємні слова, але має лихі наміри). Слова, як мед – діла, як полин (На словах вдає із себе дуже доброго, а насправді коїть лихо).
Слову як важливому чиннику спілкування народна творчість приділяє чимало психологічних характеристик, як-от: Слово не воробець, як вилетить – не піймаєш (Сказаного слова не повернеш). Слово може врятувати людину, слово може і вбити (Людське слово має дуже велику силу). Слово – не стріла, а глибше ранить (Образливим словом людині можна завдати більшої шкоди, ніж зброєю.) Де слова масні, там пироги пісні (Облесні слова правди не говорять). Добре слово не коштує нічоrо, а поможе мнoгo (В біді добре слово поможе баrато, бо розрадить та полегшить стан). Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – завзятих ворогів (3начення таке, як і сказано). Коби твоє слово та Богові у вухо (Якби Бог дав, аби так було). Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи (Все забудеться, тільки образливе слово – ніколи). Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться (Образа від дітей дуже боляче переживається батьками). Гостре словечко коле сердечко (Образливе слово боляче сприймається людиною). Добре слово краще, ніж готові гроші (Про важливість доброго слова). Добре слово солодше від вина (Похвала дуже тішить людину). Добре слово стоїть за завдаток (Добре слово до людей приносить багато користі). Ласкаве слово веселить цілий день (Приємне слово, почуте вранці, дає гарний настрій на цілий день).
Отже, слово – це вулкан, це гігант. Слово повсякчас матеріалізує наші думки. Адже ми є такі, про що думаємо та які слова говоримо. Недарма слово – головна одиниця в релаксі, афірмації, гіпнозі. Та найстрашнішу має силу лайка, прокльон. Тут підо впливом чорної енергії знищуються і гени, і хромосоми, і ДНК. Людину може навіть з’їсти онкологія.

Зиновій Бичко, мовознавець, член НСЖУ,
м. Львів

One Response

  1. Богдан Дячишин

    Сльозою боротьби, силою слова боролася поетка за волю для прийдешніх поколінь – «… але слово / наче стрілу випускай його влучно» (с. 71):

    Слово – безсмертне. Слово – у крові.
    Піснею схлипне. Тугою встане.
    Слово ніколи не буде останнім (с. 128).

    Вона перемогла, всіх перемогла, і зоря її горить непереможно у вічності – дерево слова, дерево життя плодоносить запашним полином степів, нивою життя:

    Нема в минуле нам повернень,
    але майбутнє освяти
    буянням пісні, сплеском слова
    в євшаннім запаху степів! (с. 163).

    Вічність волі, праці, пісні, слова рідної мови, «святої волі чистий звук! /…/ мої апостоли полів… / Замість плугів, замість ціпів / підняли слово…» (с. 163) – слово правди, вічності людини, України…

    Фрагмент розмислів про поетичну книжку Ірини Калинець «Шлюб із полином».

    Відповіcти

Leave a Reply

Your email address will not be published.