Книга “День повернення додому” суттєво відрізняється від інших його творінь. Такого Бредбері я ще не читала – з нотками триллера і хоррору в текстах.

Коротесенькі розповіді у мініатюрному форматі. Лаконічна і водночас “говірка” палітурка. Легко помістити в кишеню сумочки чи сорочки, взяти з собою на прогулянку чи у поїздку, перечитати чергову подорож у фантастичний світ, котрий так дивно схожий на наш, реальний.
Коли я уже майже дочитувала бредберівські історії, надворі буяла осінь. Така барвиста, невловимо містична. І в один такий же барвистий і майже невловимий момент я зрозуміла чому мені так подобається цей автор. Його реальність дуже схожа із моєю. Я ніби розумію його порухи душі, його бачення світу.
Асоціації як післясмак від прочитаного
Здалося, що Бредбері дуже личить осінь, особливо ввечері, особливо у селі.
Вечір. Сутінків ще ні сліду. Поле розорує шумний трактор, укладаючи землю шар за шаром, немов пухку перину. Бізнобарв’я сонячного диска змішується із горизонтом. За пару хвилин небо і земля на вершині пагорба стають нероздільними. Момент майже невловимий, невідчуткий, але магічний.
Здається, лише кліпнув очима, оговтуючись від побаченої краси, як на землю, змішуючись із туманом і димом, падають сутінки. Останній промінь, уже прикутий до землі і перші сутінки, розправлені над простором відбиваються від куряви піднятої плугом землі. Якби ж у мене був фотоапарат.
Сонце покинуло горизонт. Звуки раптом стали інші. Рев мотора, гуркіт, навіть шурхіт падаючої землі тепер інші. Вони відбиваються від горигонту і летять полем до будинків шукаючи скло, щоб дзвінко відбитися від нього.
Важко описати, але це було гарно і дивно вводночас. Дуже по-бредберівськи. Село. Звичайний день. Звичайний момент. Із незвичайною ноткою.
Висновки і рекомендації
Ця книжка безперечно справила на мене враження, але не так змістом, як манерою та відчуттями. Читати короткі оповіді комфортно і просто. Вони, мов проектори, мимоволі створюють в голові картинки сюжетів – близьких, буденних, непомітно, дуже органічно переплетених із таємницями, магією і страхом.
Якщо перша розповідь містить швидше легку магію і напругу, то чим ближче до фіналу збірки стає все динамічніше, суперечливіше і напруженіше.
Звичайно, я рекомендую всім прочитати “День повернення додому”. Корисна книжечка як для любителів літератури, так і для тих, хто прагне полюбити читання. Одні зможуть оцінити той факт, що цю книжку вперше видали українською, та і оповіді тут не найвідоміші загалу. Інші, нарешті, зможуть привчитися до читання – формат оповідань та об’єм самої книги цьому сприяють.
Мене вразили і перекладачі. Виявляється, серед них – моя знайома – Марта Томахів. Ми познайомились на зустрічах творчої молоді Тернополя на базі ТНПУ. Був час, коли мені довелось бути учасницею цього товариства. Мене занесло туди, якимось чином, лише на рік. І от, я мала змогу бути в незвичному творчому колі людей, зокрема і Марти, тоді поетки, а зараз перекладачки. Ми не стали друзями і зараз не спілуємося, але той факт, що вона зробила мого улюбленого Бредбері ближчим до мене, дуже тішить.
До перекладу збірки долучились також  Марія Шурпік, Богдан Стасюк, Віталій Ракуленко та Дмитро Стельмах.
Запрошую приєднатися до містичного читання в такому реалістичному тексті.
                                                                                                                                                                             Світлана Кучпилюк

Leave a Reply

Your email address will not be published.