Що може бути кращим за рідний дім? Де тебе чекають, розуміють, де тебе сприймають таким, як ти є…Де б нам добре не було, але дома таки краще. І це розумієш, коли бачиш своїх рідних, друзів. Таким по-домашньому щирим і відвертим став творчий вечір відомого на Борщівщині подружжя Петра і Марії Довгошиїв. Його вони так і назвали – «Дорога додому». У колі найближчих друзів і родичів Петро Іванович і Марія Михайлівна розповіли про своє життя, творчість, рідне село Великі Чорнокінці на Чортківщині.

Нещодавно Петро Довгошия відзначив свій зрілий ювілей. Однак зрілий він не лише за роками, бо років, як каже сам ювіляр, він не рахує. Багатий цей ювілей потужним творчим доробком, над яким пан Петро працював упродовж багатьох років.
Заслужений журналіст України Петро Довгошия очолює районне товариство «Просвіта» є автором шести книг, редагує газету «Галицький вісник плюс». Його дружина Марія Довгошия – відома журналістка, поетеса, громадська діячка, теж автор шести поетичних збірок, серед яких дві – прозові. Тож цим людям є що розповісти, є чим поділитися.
Вони люблять своє село. Саме тут пройшло становлення двох творчих особистостей. Петро Іванович видав унікальну книгу про історію свого села – «Магія Чорних кінців», де закарбована уся історична минувшина цього мальовничого куточка України.
На родинну зустріч подружжя запросило своїх друзів дитинства, шкільних років, родичів. І з кожним познайомили присутніх. Були сльози туги і радості, щирі одкровення і смішні історії юності. Усе переплелося віршованим словом, яке дарувала присутнім пані Марія, зачитуючи уривки зі своїх поетичних збірок.
Ну і звичайно ж, співав сам Петро Довгошия. Пісенна творчість – це ще одна його стихія. Зі сцени ювіляр пригадував, як у роки юності організував вокальний ансамбль, де був солістом і з яким брав участь у різних фестивалях. Тепер знову захотілося повернутися до пісні. У репертуарі пана Петра – багато маловідомих повстанських пісень, сучасних композицій. Саме пан Петро відкрив борщівцям забуту пісню «Повстанське танго» і відродив із забуття авторку музики – Марту Пашківську, яка була родом із Борщева, а потім стала зв`язковою Романа Шухевича. Ця пісня по-особливому сприймалася присутніми. Я чула декілька версій виконання цієї пісні. Однак мені здається, що так щиро і трепетно як Петро Довгошия, її ніхто не зможе виконати. Петро Іванович пропускає через серце кожне слово із цієї пісні, адже історію її написання від дослідив від початку і до кінця.
Петро і Марія Довгошиї – це не лише подружжя, а й творчий тандем. Приємно дивитись на цих людей і визнавати, що вони дуже гармонійно доповнюють одне одного. Усюди разом – на роботі, у творчості, у колі друзів на відпочинку. Вони завжди у вирі політичних подій краю. Ще на початку дев`яностих, коли усі ми тільки мріяли про незалежність нашої держави, ці люди уже виходили на майдан і висловлювали свою чітку позицію. Так було і під час Помаранчевої революції, Євромайдану, де вони були ведучими усіх політичних зібрань на площі міста. Любов до України у цих людей є в серці, вона живе там від народження.
Творчий вечір розтягнувся надовго. Бо кожен хотів розповісти про цих людей зі сцени, побажати їм творчої наснаги і перемог. Море квітів, оплесків і слів подяки… Петро і Марія Довгошиї заслужили належного пошанування своєї творчості, нелегкої журналістської і письменницької праці. У планах – ще багато цікавого, тож з нетерпінням чекаємо на нові здобутки. І дякуємо за незабутні хвилини, які ви подарували присутнім.

Ірина Мадзій.

Leave a Reply

Your email address will not be published.