Синюк С. Літературна кухня, або Поради прозаїка-початківця. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2017. – 216 с.

Нині є дуже багато книг про те, як писати художні твори. Здавалося б, нічого складного. Але дедалі частіше редактори видавництв, як зазначив Сергій Синюк у своїй черговій книзі, «стогнуть під лавиною рукописів, яка трохи менше, аніж повністю, складається з тотальної графоманії!», що є ознакою не стільки того, що автор позбавлений таланту, скільки того, що він просто не навчений… Щоб стати письменником, зауважила якось у блозі Галина Пагутяк, потрібно щонайменше двадцять років тяжкої праці. Насправді не все так просто. Отож була здивована, коли в Америці почула, що там будь-хто може назвати себе письменником. Видавши одну книжку, переважно роман, автор уже готовий проводити курс про те, як його написати, причому не знаючи і не пізнавши азів цього ремесла. Колись ще в наших давніх університетах спедуїв навчали «піїтики» – мистецтва красного письма, як добре писати, а тоді вже – говорити («риторики»). І то був, можна сказати, мінімум…
Своєрідною школою для прозаїків двадцять першого століття може бути книга «Літературна кухня, або Поради прозаїка-початківця», яку видала «Навчальна книга – Богдан». Її автор, Сергій Синюк, ділиться секретами з власного досвіду. «Певна річ, написати книжку, подібну до цієї, мав би не я, а хтось із маститих авторів, – зазначив він у передмові. – Проте більшість із них були початківцями ще в радянські часи. Реалії книжної сфери відтоді змінилися більше, ніж повністю. Тому подати руку початківцю, який переминається з ноги на ногу біля першого щабля книжної драбини, зручніше не тому, хто вже стоїть на її вершині, а тому, хто саме зробив тією драбиною найважчі стартові кроки».
Українська література давно вже мала книжку порад для прозаїків Антона Санченка «Самовчитель графомана». Однак якщо «Самовчитель…» – це, так би мовити, інструкція з виживання мистецької особистості в непристосованих умовах сучасної України, то «Літературна кухня» – посібник із технології творчості.
У «Літературній кухні» Сергія Синюка є про все, що треба знати початківцю: від того, як налаштуватися на роботу, до того, як пускати книжку між люди й виживати на різноманітних фестах і в сімейних баталіях, щоб нетлінний шедевр таки дістався до вдячного читача. Робота перед роботою, або Загальна підготовка літератора; Задум та його оформлення: ідея, тема, жанр, збір матеріалу; Роман на одному аркуші. Від схеми до синопсису; Персонажі з характером; Думай ретельно, пиши швидко. Робота над першим варіантом; Шість тижнів тиші, або Дописавши до крапки; Другий варіант; Перші камінчики в інформаційний простір, або Превентивна реклама; Останній глянець і пошук видавця; Коли корисний самвидав; Книжку треба продавати; Форуми, толоки, фестивалі, інструкція з виживання для початківців; Проблема другої книги, або Постійна перепустка в літературу, – такі розділи містить «Літературна кухня».
Зізнаюсь, я із превеликим задоволенням читала її. Вона цікава й пожиточна також для письменників. Тут є про те, що робили великі, щоб стати великими, як вони дожилися до такого… Навіть досвідчена Дара Корній спеціально прийшла на першу презентацію «Літературної кухні», аби почути про секрети творчої лабораторії від самого Сергія Синюка. І придбала, щоб пересвідчитися…

Юлія БОНДЮЧНА

Leave a Reply

Your email address will not be published.