Щойно побачило світ 1-е число «Буквинського журналу», помістивши широке коло авторів з усієї України, дещо збільшивши кількість своїх передплатників. Проте всі бажаючі зможуть до них долучитися, починаючи з 2-го номера.
У цьому числі часопис закінчує публікувати статтю політолога Ігоря Буркута «Сценарій один, країни різні: Молдова, Грузія, Україна», застерігаючи нас із вами, наголошуючи: «повсюдно на пострадянському просторі російські імперці використовують для дестабілізації становища регіональні відмінності, а також старі міжетнічні, міжнаціональні й міжконфесійні конфлікти. Мета – повернення в московську орбіту пострадянських держав, перехід пострадянського простору під контроль кремлівських політиків. Вони намагаються опиратись на проросійськи налаштовану частину російськомовного населення, на церкву Московського патріархату, нарешті – на тих, хто ностальгує за радянськими часами. Українці повинні пам’ятати про це і протистояти спробам повернути колесо історії назад, інакше можуть знову втратити все краще, що вдалося здобути за роки Незалежності нашої держави».
Тема військового лихоліття постає і в інших творах: Володимир Білінський у свіжій подачі документалістики «Роман Шухевич», Михайло Василенко «Піднесення бойового духу: станьмо до боротьби з гнобителем!». У поетичній добірці Миколи Петренка «Наслухаючи Соломонові приповістки», також звучать вражаючі слова:
«Я славлю ніч, і вічну простоту,
І ватру ту, і втому на привалі,
І кулю, що спіткнулась на льоту:
Могла б собі кудись летіти далі.
Це ще не фронт, стріляють віддаля,
Звелась заграва багрянцево-біла:
Чутливо насторожилась земля,
І куля, що кудись недолетіла…»
Читач ознайомиться з віршами Катерини Мандрик-Куйбіди «Мене дочкою кликала весна», писаними у підпіллі і на сибірському засланені та з передмовою до її добірки сина, відомого поета Василя Куйбіди «Заповіді справжньої українки», приваблять добірки Бориса Костирі, дебютні твори Богдани Кучабської-Дедерчук, прозові новели з повстанського життя Олега Смоляка. Івано-Франківська поетеса Неоніла Стефурак подала на читацький суд «Непридумані історії», зіткані із власних спостережень, «У пробі пера» Тамара Романюк з Кельменецького району на Буковині пропонує «Дві замальовки з натури». Прозаїк Анатолій Томків «У робітні новеліста» ділиться своїми думками «Про інструменти літературної творчості, «інтенсивну прозу» й чи варто писати тоді, коли можеш не писати…»
Тема великих ювілеїв порушена у дослідженнях Івана Ющука та Валерія Дяченка «Захисник нашої волі» (про Івана Котляревського) та другу статтю редаговану і доповнену «Про гоголівську хворобу, або як ми святкуємо ювілеї Миколи Гоголя». Літературознавчий розділ представлений розвідками Наталії Більської «Християнські та язичницькі образи в поезії Василя Герасим’юка», Людмили Старовойт «СПЕЦИФІКА ОПРИЯВНЕННЯ ІСТОРІОСОФСЬКОГО ЧАСОПРОСТОРУ В ЗБІРКАХ ДМИТРА КРЕМЕНЯ «МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ У КАРФАГЕНІ» ТА «СКРИПКА З ТОГО БЕРЕГА», Михайла Василенка «Україна, мова, війна та біг у вічність» (про Івана Григорчука з Івано-Франківщини). Олександр Мушкудіані досіджує першовитоки єднання Івана Котляревського та грузинської літератури. Володимир Вознюк у дорожніх нотатках подає своє бачення взаємин життя українців Словаччини. Тарас Девдюк подає роздуми з далекого зарубіжжя «Зима Уко» про президента і поета.
Знайдете також матеріали на філософські та історичні теми Святослава Рачука «Потреба екзистенціалізму для української сучасності крізь призму повісті Осипа Турянського «Поза межами болю», Ірини Петренко «Історик Наталія Мірза-Авакянц (1889-1940?): незаслужене забуття» з Полтави. Світлани та Володимира Акатріні про походження буковинського села Багринівка та спогади про письменника Володимира Михайловського «Запізнілі зустрічі» Лідії Ковалець. Петро та Руслана Ляшуки продовжують розповідати про письменників-дисидентів Західної України та Буковини, несправедливо страчених у часи тоталітаризму. Оксана Бабюк розповідає про досягнення туристичної галузі минулого року.
Достатньо представлена і бібліографія, де Михайло Павлюк, Віктор Палинський, Володимир Краснодемський, Галина Мельник, Діана Целюк, Анатолій Редько, Богдан Дячишин рецензують нові книжки Мирона Кордуби «Ілюстрована історія Буковини», Богдана Стельмаха «Діти Бога», Мирослава Лазарука «Чорторийські марева-видіння», Ігоря Куриліва «Між берегами», Віктора Божка «Афганська жара», Ірини Славінської «Мої запасні життя».
Весняний часопис прикрашають репродукції чернівецького художника Анатолія Житарюка, вміщено й есе про нього. Ці дослідження, твори і картини складають основу першого цьогорічного квартальника «Буковиський журнал», а придбати його можна у поштових відділеннях та за адресами у Чернівцях по вулицях Маяковського, 40 і Головна, 41.
Мирослав Лазарук