У нещодавно у Василівській ЗОШ І—ІІІ ст. відбулась особлива зустріч із мандрівником з Чернігова Михайлом Закусиловим, котрий самотужки подорожує від витоку річки Дністер, маючи на меті доправитись до Чорного моря. І що вражає — на байдарці! Мегакруто — людина ніколи не була на Дністрі, а тепер стала яскравим прикладом любові до рідного краю і популяризатором зеленого туризму! Неймовірні фото, чудові моменти і незабутні враження молодого українця, залюбленого у свій край, котрий постійно стверджує: «Україну треба рекламувати! Україну треба пізнавати! Україну треба любити!»
Ось так несподівано серед розкошування літньої пори ми вкотре переконалися, що неймовірні люди — поряд! Як і в тому, що нічого не буває просто так: бо саме випадкова зустріч на Дністрі невипадково познайомила Михайла із чудовим краєзнавцем, невтомним збирачем і хранителем історії рідного села і краю, сільським головою Василівки Анатолієм Зеленим. А той, у свою чергу, зініціював незабутню зустріч, котру, незважаючи на канікули, радо підтоимала директор школи Тамара Нігалатій, старшокласники і педагоги закладу, а також заступник директора Дністровської ГАЕС Василь Дейнеко, фахівець зі зв’язків з громадськістю станції Інна Гончар, гідролог Новодністровського РУВР Володимир Семченко та родина залюблених у подорожі туристів — Орися та Микола Шпирки.
Яскравим і змістовним вступом-мотивацією до розмови стала запропонована Анатолієм Зеленим власноруч створена презентація «Дністер: від підніжжя Карпат до Чорного моря», котра чудово проілюструвала заплановану гостем мандрівку. Про особливості функціонування, історію і передумови проекту і будівництва Дністровського каскаду змістовно розповів Василь Андрійович Дейнеко, зокрема зацікавивши як фактами, так і масштабами спорудження найбільшої в Європі та однієї з найбільших у світі гідроелектростанції. Власним досвідом сплавів Дністром та планів щодо нових подорожей поділився Володимир Семченко. А вже реалії та відкриття, враження і мрії молодого мандрівника, котрий навіть не уявляв, як саме складатиметься його знайомство з Дністром від витоків аж до Чорного моря, захоплювали у кожному слові його розповідей і зізнань, а надто — чудових фотомиттєвостей, котрі йому так майстерно вдається фіксувати. Прикметно, що Михайло не просто насолоджується втіленням своєї мрії, а чудово, щедро і цікаво ділиться з усіма своїми роздумами від побаченого на власній сторінці у Фейсбуці. І йому це неабияк вдається — хлопець прекрасно володіє умінням розповідати, описувати і заохочувати інших до пізнання і міркувань про рідну землю. Поряд із цим не оминає й екологічні проблеми та питання елементарної людяності у ставленні до природи — байдужість і легковажність, нехлюйство і бездушність тих, хто залишає після себе купи сміття, — все це Михайло теж ретельно фіксує у своїх фотозвітах. І при цьому все ж залишається сам на сам із Дністром та навколишніми незбагненно красивими краєвидами, щоправда разом із нерозлучною байдаркою, маючи поруч лише найнеобхідніше! А ще — довіряючи у миті одкровення зі світом своє натхнення і романтичні хвилі насолоди… губній гармошці, незважаючи на те, що геть незнайомий із премудростями музичної грамоти! У цьому ми всі і пересвідчились — голос душі молодого мандрівника розчулив кожного.
А далі були фото на згадку, а потім — незабутні для Михайла хвилини знайомства із унікальною гідроспорудою — Дністровською ГАЕС, які забезпечив заступник директора Василь Дейнеко. А вже на завершення дня — успішний перехід через кордон із Молдовою та продовження подорожі, а відтак — відкриття Дністрових принад, себе у цьому світі й усвідомлення простої істини: незвичайне — поруч, варто зробити крок!
І вже тепер ми та усі охочі зацікавлено спостерігаємо за новими розповідями Михайла Закусилова у Фейсбуці і втіленням його мрії, з нетерпінням очікуючи фіналу цієї неймовірної мандрівки.
Інна Гончар
.
