(Післяювілейне)
…навіть у буйну завію
неспинний до мудрості гін…
Прийми, наш робітний Андрію,
за це і любов, і уклін.
В літа досконалі та зрілі
даруєш нетлінні плоди —
Щоб часу лихі заметілі
не вкрали і наші сліди.
Петро Шкраб’юк,
«Андрієві Содоморі»
Андрій Содомора усвідомлює час, в якому живе, і свій талант від Бога мусить устократ віддати народу, бо розум має ціну лише тоді, коли служить громаді, любові, духовному збагаченню людини. Таким є Андрій Содомора: «І хто ще має звагу бути правдивим і показати себе таким, яким він є» (Ґете), — саме він має звагу; працює не задля слави, нагороди, завжди ж був таким, як є — скромним, доброзичливим, інтелігентом ще тієї доби, коли мізки думали, а не лічили.
Мої книжки і я навколо сам (наслухаю притишене зітхання Григорія Кочура: «Мої рядки і я навколо сам…»). А чи сам? Думки пережитого-перечитаного зі мною – ті, що про давнину, про минувшину, яка ностальгійно повертається до нас в думках пам’яті: щодення, прийдешнє, сутність життя, Бога, незвідану таїну Божественного промислу, осмислення щастя людського єства…
Сенс буття людини, народу – побільшення інтелекту, духовності на основі третьої невидимої сили, руху до форми (лат. – краси) життя з Богом: «Бога річ божії справи творити, / А чоловіка – по людському жити» (Менандр). Людина, щоб дивитися на світ духом свого єства, який має змогу побільшувати впродовж життя, мусить прикладати зусилля в реалізації формули пізнання усього сущого до розуміння якої наблизились мислителі античного світу: «У дзеркалі бачимо не себе – свого опонента, якого знаємо значно менше, аніж будь-кого зі своїх друзів: “Nosce te ipsum” (Пізнай самого себе)»**.
Духовна ноосфера нашого невтомного Андрія Содомори – це п’ятдесят шість років сповненого працею над словом життя. Про правдиво великих і талановитих сучасників важко писати, але украй необхідно, тому що зроблене такими людьми завжди переважає над виявами суспільної уваги до них***.
Андрій Содомора – автор 22 книжок оригінальної прози, поезії, есеістики, 35 книжок перекладів з латинської, грецької, німецької, французької та понад 500 літературно-критичних і наукових публікацій в періодиці, збірниках, антологіях.
Список книжок оригінальної прози і поезії Андрія Содомори
- Жива античність. — К. : Молодь, 1983. — 227 с.
- Наодинці зі словом. — Львів : — Літопис, 1999. — 476 с.
- Під чужою тінню. — Львів : Літопис, 2000. — 336 с.
- Сивий вітер. — Львів : Літопис, 2002. — 270 с.
- Жива античність (друге видання). — Львів : «Срібне слово», 2003. — 184 с.
- Лініями долі. — Львів : Літопис, 2003. — 376 с.
- Наодинці зі Львовом. Поетичні проходи. — Львів : Літопис, 2005. — 208 с.
- Студії одного вірша. — Львів : Літопис, Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 364 с.
- Пригорща хвилин: образки, мініатюри, катрени. — Львів : Видавництво «Срібне слово», 2007. — 160 с.
- Жива античність (перевидання). — Львів : «Срібне слово», 2009. — 180 с.
- Сльози речей: Новели, образки, медитації. — Львів : ЛА “Піраміда”, 2010. — 172 с.
- Від слова до серця, від серця — до слова. — Львів : Літопис, 2012. — 52 с.
- Пригорща хвилин (друге доповнене видання). — Львів : «Срібне слово», 2012. — 186 с.
- Поезія. Проза (вибране) — Львів : Літопис, 2012. — 720 с.
- Шевченків садок і Франкове поле. Спроба прочитання. — Львів : Апріорі, 2014. — 104 с.
- Батькова рука. Земна й духовна ниви отця Олександра Содомори / Зібрав і зредагував Андрій Содомора. — Львів : вид-во Львівської Політехніки, 2014. — 300 с.
- Жива античність (перевидання). — Львів : «Срібне слово», 2016. — 200 с.
- Афористичні етюди. — Львів : Апріорі, 2016. — 360 с.
- Усміх речей. етюди, образки, новели, есеі. – Львів: ЛА «Піраміда», 2017. – 172 с.
- Історія одного перекладу, або Моя перша книжка. – Львів: Літопис, 2017. – 292 с.
- Поезія. – Львів: Каменяр, 2017. – 35 с.: іл. – (25 улюблених віршів).
- Бесіди п(р)одумки. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – 160 с.
Щоб оцінити працю Андрія Содомори як перекладача античної літератури, передовсім варто вчитатися у перелік виданих ним томів…
- Менандр. Відлюдник: комедія: [пер. із старогрец.] / Менандр. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1962. — 97 с.
- Бидлоо Н. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре / Н. Бидлоо; под ред. М. В. Даниленко; [пер. с латин. рукоп. А. А . Содомора при участии М. И. Дубового; пояснит. ст., комент. и прил. к пер. Н. А. Оборина]. — М.: Медицина, 1979. — 592 с.
- Арістофан. Комедії: пер. із старогрец. / Арістофан — К.: Дніпро, 1980. — 506 с.
- Горацій. Твори / Квінт Горацій Флакк ; [пер. з латин., передм. та прим. Андрія Содомори]. — К.: Дніпро, 1982. — 253 с.
- Овідій. Метаморфози / Публій Овідій Назон; [пер. з латин., передм. та прим. Андрія Содомори]. — К.: Дніпро, 1985. — 299 с.
- Лукрецій. Про природу речей: поема / Тіт Лукрецій Кар; [пер. з латин., передм. та прим. Андрія Содомори]. — К.: Дніпро, 1988. — 189 с.
- Софокл. Трагедії / Софокл; [пер. з давньогрец. Андрія Содомори та Бориса Тена; передм. та комент. Андрія Білецького]. — К.: Дніпро, 1989. — 301 с.
- Есхіл. Трагедії / Есхіл; пер. з давньогрец. Андрія Содомори та Бориса Тена; [передм. Андрія Содомори; комент. Володимира Литвинова]. — К.: Дніпро, — 316 с.
- Евріпід. Трагедії / Евріпід; пер. з давньогрец. Андрія Содомори та Бориса Тена; [передм. та комент. Андрія Содомори]. — К.: Основи, 1993. — 446 с.
- Сенека. Моральні листи до Луцілія / Луцій Анней Сенека; пер. з латини Андрій Содомора; [передм., покажч. імен А. Содомори]. — К.: Основи, 1996. — 608 с.
- Овідій. Любовні елегії; Мистецтво кохання; Скорботні елегії / Публій Овідій Назон; пер. з латин., передм. Андрія Содомори. — К.: Основи, 1999. — 299 с.
- Арістофан. Комедії: пер. із старогрец. / Арістофан. — Харків: Фоліо, 2002. — 509 с.
- Боецій С. Розрада від філософії : пер. з латин. Андрія Содомори / Северин Боецій; [вступ. сл. А. Содомрри] — К.: Основи, 2002. — 145 с.
- Сенека. Моральні листи до Луцілія / Луцій Анней Сенека; [пер. з латин., передм. А. Содомори]. — Львів: Апріорі, 2007. — 324 с.
- Гусовський М. Пісня про зубра : [поема] : [пер. з латин.] / Микола Гусовський. — Рівне: Волинські обереги, 2007. — 126 с.
- Поезія вагантів / пер. [з латин.] Мирона Борецького та Андрія Содомори. — Львів: Світ, 2007. — 264 с.
- Гоффманн Г. Петер-Нечесаха / Гайнріх Гоффманн; пер. з нім. Андрія Содомори. — К.: Грані-Т, 2007. — 36 с.
- Овідій. Метаморфози / Овідій; пер. з латин. Андрія Содомори ; [передм. та прим. Андрія Содомори]. — Харків: Фоліо, 2008. — 381 с.
- Anno Domini = Року Божого: латинські написи Львова / Андрій Содомора, Маркіян Домбровський, Андрій Кісь; [пер., передм. Андрія Содомори та Маркіяна Домбровського]. — Львів: ЛА «Піраміда», 2008. — 282 с.
- Дистихи Катона / [пер. з латин., післямова, комент. Андрія Содомори]. — К.: Грані-Т, — 320 с.
- Римська елегія / Ґалл, Тібулл, Проперцій, Овідій; з латин. пер. А. Содомора; [передм. та комент. А. Содомори]. — Львів: Літопис, 2009. — 577 с.
- Верґілій. Буколіки. Георгіки. Малі поеми / Верґілій; [пер. з латин., передм., упорядкув. та комент. Андрія Содомори]. — Львів: Літопис, 2011. — 403 с.
- Арнольд де Вілланова. Салернський кодекс здоров’я / Арнольд де Вілланова; [пер. з латин., передм. та комент. Андрія Содомори]. — Львів: ЛОБФ «Медицина і право», 2011. — 56 с.
- Відлуння золотого віку : антол. пізньої латин. поезії в перекладах Андрія Содомори. — Львів: ЛА «Піраміда», 2011. — 293 с.
- Теогнід. Елегії вигнанця: [пер. з давньогрец.] / Теогнід ; [передм. та комент. Андрія Содомори]. — Львів: ЛА «Піраміда», 2012. — 109 с.
- Сапфо. Пісні з Лесбосу: [пер. з давньогрец.] / Сапфо ; [передм. та комент. Андрія Содомори]. — Львів: ЛА «Піраміда», 2012. — 137 с.
- Алкей. Пісні застольні і повстанські / Алкей; [пер. з давньогрецької, передм. і примітки Андрія Содомори]. — Львів: ЛА «Піраміда», 2013. — 152 с.
- Сто загадок Симфосія; пер. з латин., коментарі-есеї Андрія Содомори. —Львів: «Срібне слово», 2013. — 216 с.
- Архілох. Хліб на списі: Фрагменти віршів ; пер. з давньогрецької, передм., комент. Андрія Содомори. — Львів: ЛА «Піраміда», 2014. — 196 с.
- Anno Domini = Року Божого: латинські написи Львова / Андрій Содомора, Маркіян Домбровський, Андрій Кісь; [пер., передм. Андрія Содомори та Маркіяна Домбровського]. Вид. 2-ге, допов. і переробл. — Львів: ЛА «Піраміда», 2016. — 336 с.
- Сенека Луцій Анней. Діалоги / Луцій Анней Сенека ; пер. з лат., передм., комент. Андрія Содомори. — Львів: Апріорі, 2016. — 320 с.
- Грецька епіграма в перекладах Андрія Содомори; [передм. Маркіяна Домбровського і «Від перекладача» — Андрія Содомори; комент. Андрія Содомори і Маркіяна Домбровського]. — Львів: Апріорі, 2017. — 240 с.
- Сенека Л.А. Моральні листи до Луцілія / Луцій Анней Сенека; [пер. з латин., передм. А. Содомори]. — Львів: Апріорі, 2017. — 552 с.
- Пліній Молодший. Вибрані листи / пер. з латин., передм. Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2018. – 184 с.
- Вільгельм де Рубрук. Подорож у східні краї / пер. з французької Андрія Содомори, передм. Дмитра Павличка, Андрія Козицького, Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2018. – 240 с.
2017 року з-під пера майстра вийшла книжка «Історія одного перекладу, або моя перша книжка» (Львів: Літопис, 2017. – 292 с.). В ній розповідь про вихід у світ українського перекладу комедії давньогрецького драматурга Менандра: «Тільки-но згадую історію з “Відлюдником”, першим моїм перекладом, що вийшов окремою книжечкою у видавництві Львівського університету (1962), одразу ж переношуся думкою у ті далекі часи…» (с. 7). Змінюємося і минаємося… Зігріті ж пам’яттю думки прочитаного-перечитаного повертають нас у далекі часи. Андрій Содомора з любов’ю до товаришів, з якими навчався, до викладачів, які залишили в його пам’яті глибокі знання і гарні спогади, делікатно й правдиво відтворює до найменшої дрібнички події навчання в університеті імені Івана Франка, бо кожна та подія запала у серце назавжди. Він чутливо доторкається своїм живим і добротним словом до кожної особистості, події. Читаючи-перечитуючи ці історії, ніби проживаєш життя автора разом з ним – чуєш поскрипування дубових сходів, шурхіт ніг по вичовганих коридорах, бачиш середнього зросту поважного чоловіка (професора Лур’є), а поряд – заклопотані групи студентської молоді, серед яких у задумі поспішає Андрій Содомора. Характерна обставина тих часів – на перервах панувала пронизлива тиша, не було чутно гучних розмов, якихось вигуків, метушні – стримана атмосфера огортала коридори університету. Тогочасній молоді було про що думати, розмислювати – тяжкі були часи…
Згодом була праця в архіві, медичному університеті і таке бажане повернення в рідний університет імені Івана Франка, де він і по сей день працює на посаді професора кафедри класичної філології. Але Львів, крім усього, був тією колискою, яка виколисувала митця прозового, поетичного слова, шліфувала його перекладацьку майстерність:
Старого Львова осене пливка,
Боецієвим словом – листоплинна!
В моїй душі ти – солодко-гірка,
В твоїй руці – моя рука дитинна (с. 44).
Андрій Содомора здійснив новий переклад «Відлюдника» (між ними – 55 років). Для прикладу варто зацитувати два останні рядки комедії перекладу 1962 і 2017 років:
Хай Перемога, діва благородна ця,
Подруга сміху, завжди радо з нами йде (с. 144).
________________________________________
Хай діва Перемога, сміху подруга,
Свою зичливість завше нам засвідчує!.. (с. 201).
Перекладач мусить міцно стояти на ґрунті рідної землі, а перекладає – наче руками.
«Переводчик» (рос.) – переводить у свою власність, свій світ.
Translate – механічне перекодування, як у комп’ютерній програмі.
Андрій Содомора міцно стоїть на рідній землі і, немов струни бандури, перебирає багатство античної (людинотворчої) думки в просторі і часі, перетворюючи його в українську гармонію:
Для товмача не кара це – закон:
Цю ж саму хвилю двічі не зустріти;
Що не струна – то інший обертон,
Щомиті – інший настрій на струні тій.
«Неперекладне»
Ці думки навіяла людинотворчість Андрія Содомори, яка об’єднує його читачів, учнів, що спілкуються між собою у народженому ним же духовному світі. Про цей же світ розмислює й Микола Петренко:
ЗНАК АНДРІЯ СОДОМОРИ
І знов цей дух жалю і невпокори,
І знов немов заврунилась рілля…
Чи світлий дух Андрія Содомори
На щось тривке тебе благословля?
О, в ньому знак рятунку і розвою,
І застороги, брате. Знак доби:
Він слово слів підносить над собою,
А в нім святе: молись і полюби!..
3.10.2017 р.
Минулий 2017-ий рік – це 80-літній ювілей митця (1 грудня 1937 р.н. Микола Зеров був розстріляний 3 листопада 1937 року в лісовому урощищі селища Сандормох, Карелія, РФ), 55-річчя праці розуму, духовного подвижництва Андрія Содомори на благо України, для народу, розвою рідного слова, мови на дорозі пізнання сенсу буття людини: «Перша потреба розуму ясного – / Пізнай себе самого» (Менандр, с. 289). Засіб самопізнання самоідентичності – у мові, у рідному слові. Торкаймось його глибинного осмислення розумом серця, дослухаймося до нього: «Дослухатись до рідного слова – це дослухатися до пісні, історії, сягати самого кореня, і не тільки в граматичному сенсі, а й кореня думок, образів, настроїв» («Наодинці зі словом»).
Істина – в поверненні до сутності первинного чистого стану речей, речей Божественного укладу життя: «Щоб не лишень осягнути, а й утримати щастя /… / Хочеш жити щасливо (а хто ж то не хоче?) – / Шлях тут один: доброчесність…» (Горацій, «Послання до Нуміція»). Далі Горацій роздумує і стверджує, що споглядання «на сонце й зірки», на все живе, на красу слова – це лікувальні властивості. Людина програмується жити з гідністю, щасливо – а це програмується спогляданням природних циклів: «Пору несхибно змінює пора, споглядають спокійно». Так є, але немає нам вороття до первинного чистого стану речей, життя ж триває…
Отже, Андрій Содомора створив духовну сферу, яка, за мірками древніх греків, є найдосконалішою формою, бо ноосфера народжується в муках творчості. Вона не може бути частинною, поділеною. Цілісність людини – в її гідності, неподільності. Неможливо поділити країну, місто, село, з яких людина походить, де її коріння. Він волею долі змушений розширювати існуючу сферу або створювати нові, аби не уподібнюватися тим, «Що позабули свій край, забороненій звабі піддавшись» – той же Горацій у «Посланні до Нуміція».
Андрій Содомора ділиться з нами своїми думками теперішнього, охопив своїм розумом мудрість античного світу, посадивши її на ґрунт українськості, щоб п’ять «розвідників» [«Людина мовби вимикає себе з живого світу природи, і ті п’ять “розвідників” (так Ян Амос Каменський назвав п’ять наших відчуттів) залишаються без роботи, не постачають поживи нашій душі…»] працювали на благо людини, українця, господаря своєї землі, долі, щоб вогонь («сонця жовток», бо він, жовток, є теплом батькової руки, маминої усмішки) і світло (освіта, просвіта) – символи перемоги, символи життя, символи віри в Творця – були для українця найбільшою святістю. Не може митець з відстані зробленого ослабнути в праці, бо «Доля Людини, доля Вкраїни, доля Землі – як на долоні…» – долоня ж міцно тримає чепіги… Розум серця повертає притишений голос батька: «Взявся за чепіги – не випускай із рук», бо й у щоденні син зігріває пам’яттю думку: «Найважливіша для мене батькова наука, пов’язана, власне, із працею рук».
Батькова наука – доля, обов’язок, запорука щастя…
______________________
*В скороченому вигляді опублікована: «Від Менандра до Плінія Молодшого». «Всесвіт», ч. 3–4, 2018.
Менандр – (342—293/291 рр. до н. е.) давньогрецький комедіограф, афінський поет-драматург, найвидатніший представник нової античної комедії.
Вільгельм де Рубрук (між 1215-1220—1270) – фламандський монах чину францисканців, який у 1253–1255 роках за дорученням французького короля Луї IX здійснив подорож до Монголії.
**Тут і далі неавторизовані цитати – з оприлюднених книжок Андрія Содомори.
***Богдан Дячишин. Крихти живого часу Андрія Содомори. – К.: «Ярославів Вал», 2017. – 104 с.
Богдан Дячишин. Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу. – Львів: – «ЗУКЦ», 2017. – 104 с.
Богдан Дячишин, лауреат премії ім. Івана Огієнка, м. Львів
