Позаду палало полум’я, і єдиним шансом на порятунок залишався стрибок із вікна…
Віктор вистрибнув, майже не вагаючись.
Як колишній десантник він розумів, що смерть або каліцтво гарантовані.
Фатуму не оминути, але рефлекторно зібрався і спробував вдало «приземлитися».
Дивом залишився живим, не пошкодив хребет, та потребував тривалої реабілітації, бо нижні кінцівки, особливо праву, таки було роздроблено.
З огляду на те, що стрибав із п’ятого поверху дев’ятиповерхівки, йому неймовірно пощастило, тим паче, Юлія не постраждала.
Ще рік тому вони навіть не були знайомі, а сьогодні ризикував життям, щоб урятувати її та Андрійка, Юлиного сина.
Передав жінці малого, а сам вибратися із уже охопленого вогнем житла не встиг.
Мимоволі згадав маленьку донечку і батьків, колишню дружину Ніку, у яку, не зважаючи на обставини, досі був закоханий,
Задля себе і задля них – стрибати.
Це буде ще один політ, але цього разу без парашута, без страховки – вільний політ…
Опам’ятався швидко. Нажахані сусіди викликали пожежників і лікарів, яких супроводжувала Юлька,– відтепер вона не залишить його ні на мить.
Три місяці виходжувала Віктора після складної операції.
Операції він не боявся, та все ж хотів спочатку побачити донечку, попросив у колишньої дружини, аби привезла Іринку, але Ніка не приїхала. А от Юлька була поряд. Зустрів її, коли вже був розлучений, але ще закоханий у Ніку.
Юля чомусь сподобалась, а значно молодші дівчата його не приваблювали, в очах цієї жінки було особливе тепло і світло.
Про сина Юля розповіла йому одразу, але ж і в нього була донечка. Дітей Віктор любив і з Андрійком потоваришував швидко.
Тоді планували разом піти на боулінг, а потрапив у палаючу квартиру…
Ніка з донькою так і не навідали його у лікарні.
Відчував Юлину любов – і його почуття до неї теж поволі міцніли. Незабаром одружилися…
Нині Віктор з усмішкою згадує свій «вільний політ».
Незнайомка нагадує йому і Ніку, і Юлю водночас… Це ж треба так!
Віктор тепер дідусь. В Андрійка вже народилася донечка, а в Іринки, з якою вони час від часу спілкуються, є синочок, теж Віктор…
Молодшенька Наталочка, їхня з Юлею донька, – студентка Львівського вузу.
– Тепер розумію, чому у Вас такий погляд і звідки ця замисленість, – мовить незнайомка.
– Вільний політ, – відповідає їй Віктор.
Либонь, тільки вільним дається шанс на життя і щастя…
Євгенія ЮРЧЕНКО