Все, що вимовляє людина, — це не випадковість, і немає значення усвідомлено вона говорить, чи ні. Все це — відображення її мислення і стану її душі. Є приказка, яка гласить, що чим наповнений збанок, те й виливатиметься з нього. Так і людина: чим наповнена, те з неї і виливається у спілкуванні. І коли вона вживає у розмові лайливі слова, то, очевидно, ця гнила лексика є виразкою її душі.
Кожному важко без Бога, Вітчизни, Мови, Молитви, Батьків, Родини, Друзів, Неба, Води, Хліба й Любови!
Милий друже! Із уст твоїх раптове Слово й випадкове — се точно полова, бо воно ж є помилково!
Слову буде веснянково, коли воно чудове, ніжне й празникове!
Слово, безумовно, має неабияку ціну!
Та ми його знецінюємо. Опошлюємо, вульгаризуємо його лаячись і матюкаючись.
Аби повернути ціну Слова — нерідко треба заплатити своїм життям!
Легковажність — опора байдужости, знеохочення.
Вона шкідлива в усьому та всюди.
Разюче нині, в час розгулу пандемії!
Будинок, в якому немає Святого Письма, подібний до тіла, в якому немає Душі!
Ми потрапили у вир історії, управляти якою не можемо. І є лише одна сила, яка може змінити її хід, – це сила молитви богобоязливої і люблячої Бога людини.
Ті, хто читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор!
Наголос в українській мові вільний і рухомий.
Гадаю, що треба розширити тенденцію варіантного наголошення (пОмилка – помИлка).
Дати зелене світло діалектному наголосу.
Наголос не любить в’язниці!
МалахітОпалВашингтонАлмаз
Із дорогоцінних каменів вчинена Корона Мови нашої!
Навчи мене, Пресвята, слухати Христа!
Своєрідну коректу зреалізував минулий рік у сузір’ї приятелів і друзів…
У житті є три речі, які людина ніколи не зможе передбачити, це ….. Любов, Зрада і Смерть.
Сім’я, друзі, родичі, а головне Любов — ось найкращі новорічні подарунки, які не потребують упаковки.
Даруймо Радість!
Просімо Господа, щоби Його ласки на нас зливалися в Новому році зливами весняними!
Дякуймо Йому громовицями гучними!
Лебедіймо в Бога на наступний рік Його Любови!
Й матимемо і Здоров’я, і Щастя, і Добро — усе-усе!
Чим далі людина відходить од Бога — тим ближче до неї підходить диявол!
Людство в бутті своєму нагромадило океан проблем. Ясно, що прагне їх вирівняти. Й не може, вигадуючи безліч істин і правд.
А тут єдина Істина — Бог!
Шість лише Правд Віри й десять Божих Заповідей!
Як усе чітко і просто з Господом!
Радять люди Богові подякувати за прожитий рік.
Йому належить чолом бити за кожну мить, хвилину й годину!
Якою мовою ми говоримо – залежить від нашого походження. Але наші гени також відповідальні за нашу мову. Цього висновку дійшли шотландські дослідники.
Мови виживають лише тоді, коли вони передаються наступним поколінням. Для цього діти повинні мати змогу імітувати мову своїх батьків. Тобто вони повинні мати можливість добре вчити мову. Лише тоді вона передасться від покоління до покоління.
Отже, пильнуймо свій мовний генофонд!
Щоб ніякі зайди не похитнули його!
Та ж хто тебе тут на землі Українській тримає? Плем’я чорнопіднебінне й отруйне ненависників Мови-Вітчизни святої?
Їдь у світи — лиш “одна Сибір неісходима!”
Жити в Україні, серед вроджених патріотів, вдихати флюїди українства й так глибоко ненавидіти Мову українську можуть лише розумові кретини-пігмеї, диявольське блювотиння, ходячі мерці!
Щойно з прочитаних міркувань до одного посту аж моторошно зробилося!
О, скільки в нас є гною, що так ненавидить Мову, в космосі якої перебуває!
У нас тепер така свобода, наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства, свобода невігластва, свобода ненависті до України.
Ліна Костенко
У постійній духовній практиці непокоюся не тим, чи Господь вислухає мої прохання, а тим, чи прийме щиру подяку Йому?
Мова — як гігантська будова!
Її підвалина — діалекти, мур — це цеглини народних традицій, менталітету, усної творчости, письменницької діяльности, генної розмаїтости.
Покрівля — квітка Божого Промислу — лексико-фраземний Маєстат.
Ми — “знавці” найнайрішучіші в питаннях Мови, Медицини, Релігії…
Бідні філологи, лікарі, богослови!
Либонь, од лихого оці дикі звукосполучення.
“Сторітелінг”. Ну, то що воно таке?
А наша Мова знає: розповідь, оповідь, історія…
Що тут миле, а що бридке?
Любов – Доброта. Радість – Мир. Щедрість – Лагідність.
Нехай ці Божі чуття будуть нашим Вдихом – Видихом!
Що ж змушує Бога випромінювати радість? Відповідь нас порадує: це ми. Саме ми змушуємо нашого Бога радіти! Як молодий радіє нареченій, так і радіє тобі Бог наш!
Любімося й радіймо!
Хресним знаменням здійснювалося багато великих чудес, я вже не говорю про те, що ним звершується найбільше з Таїнств – Євхаристія. Марія Єгипетська, осяявши воду хресним знаменням, перейшла через Йордан. Хресним знаменням святі подвижники зціляли хворих і біснуватих, перетворювали змію на золото, як Спиридон Триміфунтський. Але от найголовніше диво: хресне знамення, звершене з вірою, благодаттю захищає нас від влади сатанинської. Проте для цього потрібне глибоке усвідомлення того, щό ми здійснюємо, у чому, власне, і полягає істинна віра. Під час Літургії згадується Хрест, Гроб, триденне Воскресіння та інші події життя Спасителя. Спогад про Хрест Господній, який сполучений з твердою упевненістю того, що на ньому дійсно сталося, з усвідомленням значення цих подій, – і є вірою, яка надає силу хресному знаменню і нашому шануванню Хреста.
4 сходинки Любови:
В усьому каюся
Прости, Господи
Дякую за все
Люблю Тебе, Боже
Чи можемо ми бути одностайними хоч у чомусь одному?
Здається, що ні в чому!
Неважливо за яким календарем почитаємо Різдво.
Важливо наскільки серця наші чисті до нього!
Тиша у серці щемна, на душі дивний спокій і мир. Любов усе огортає!
Христос рождається!
Славімо Його!
Коли більшість православних християн святкують Різдво Христове 25 грудня, Україна відзначає його 7 січня, за старим календарем, який запровадила ще Російська імперія.
Світле Христове Різдво — подія духовна, а не конкретний день народження когось.
Пора нам стати цивілізованою НАЦІЄЮ й бути заодно зі світом!
Конституція Польщі у ст. 27 визначає, що єдиною державною мовою є польська мова. В статті наголошено, що це не порушує прав національних меншин. Всі державні органи Польщі та громадяни зобов’язані захищати польську мову.
Як і колись ми на Голготі Христа роздирали, одежу Його зокрема; так і нині те ж саме чинимо, Різдво розтягаючи Його зосібна!
Пуризм зміцнив позиції угорської мови, збільшив її опірність іншомовним впливам, розвинув словотвірні можливості. У сучасній мові запозичення становлять лише 7 % словника (навіть попри те, що термінологія дедалі більше інтернаціоналізується). Бурхлива полеміка, що супроводжувала цей рух, засвідчила небайдужість суспільства до шляхів розвитку літературної мови, утвердила думку про необхідність убезпечувати її від спотворень.
Зиновій Бичко, НСЖУ