Новинки місцевих авторів, локальних видавництв, краєзгадної тематики.
Кількісно: понад 30 книжок від 15 видавництв, півтора десятка літературних конкурсів та книжкових подій, близько десяти рецензій, три тисячі слів.
Зміст випуску:
Книжкові новинки — Науково-популярна і прикладна література — Мемуари і публіцистика — Художня проза — Поезія — Онлайн- і аудіолітература — Літературні конкурси — Заходи, події, акції — Бібліотеки та букіністика — Буккросинг і буктрешинг — Рецензії — Краєзнавство і біографістика
Книжкові новинки
Науково-популярна і прикладна література
Іван Пулюй. Непропаща сила. — Тернопіль: НК-Богдан. — 296 с.
У книзі представлені дві науково-популярні і дві публіцистичні праці видатного вітчизняного вченого і громадського діяча Івана Пулюя (1845-1918). У першій з них, «Непропаща сила», йдеться про відкриття та прояви фундаментального фізичного закону збереження енергії (за термінологією автора — «закону непропащої сили»). Представлено також широкий спектр відомостей з історії українського культурного життя другої пол. ХІХ — поч. ХХ ст., зокрема, з історії створення й видання першого українського перекладу Біблії, до якого Іван Пулюй був безпосередньо причетний. У другій частині книги містяться аналітичні матеріали провідних вітчизняних фахівців, в яких представлені сучасні погляди на фізичні явища, описані в науково-популярних працях Івана Пулюя.
Микола Мамчур. Виживання в бойових екстремальних умовах. — Тернопіль. — 70 с.
Автор методичного посібника — фахівець з бойових мистецтв і рукопашного бою, ветеран російсько-української війни. На війні здатність виживати в екстремальних умовах — аж ніяк не дрібниця, а сувора необхідність. Допоможуть у цьому навички рукопашного бою, уміння захищати себе за відсутності зброї або коли її використання є неможливим. Заняття з рукопашу також дисциплінують солдатів, загартовують їх психологічно — навчають переносити як фізичні навантаження, так і психологічні травми. У посібнику подано програми занять із тактичної підготовки та рукопашного бою. Розкриваються деякі аспекти диверсійної і контр-диверсійної роботи, особливості ведення бою в міських умовах, подано інформацію про техніку і тактику пересування (різними поверхнями), звукове маскування, виявлення вибухонебезпечних пасток тощо. Ймовірно, найбільшу цінність посібник матиме для офіцерів, які готують бійців спецпризначення, інструкторів з рукопашного бою, а також організаторів позаармійських військових вишколів.
Олександра Сербенська. Голос і звуки рідної мови. — Львів: Апріорі. — 280 с.
Нова праця Олександри Сербенської (уродженки Золотого Потоку, на Бучаччині), автора легендарного «Антисуржика». У книжці викладено матеріал, що поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Подано відомості про таке складне і багатоаспектне явище, як людський голос. Розкрито значення важливих елементів комунікації, пов’язаних із поняттями слухати — чути — мовчати. Переборюючи стереотипне уявлення про звук, автор прагне показати сучасне розуміння цього феномену; звертає увагу на явище звукосимволізму, що десятиліттями було зігнороване як розділ науки про мову. Значну увагу зосереджено на основних параметрах такої характерної ознаки української мови, як милозвучність, а також на маловідомих нашій освіченій громадськості фактах, пов’язаних з історією створення нашої старослов’янської азбуки — кирилиці.
Михайло Андрейчин. Інфекції і люди. Розмисли клініциста. — Т.: НК-Богдан. — 256 с.
Автор наводить яскраві спогади про пацієнтів, які йому найбільше запам’яталися за 55 років професійної роботи лікаря-інфекціоніста. Важливе місце у споминах відведено роздумам про співпрацю з колегами, окремі досягнення та допущені помилки, специфіку інфекцій та морально-психологічні особливості інфекційних хворих.
♦ До речі, у вільному доступі з’явився підручних з біобезпеки:
Основи біобезпеки для науково-дослідних установ біологічного профілю. — Львів: Растр-7. — 218 с. https://bit.ly/2UVG0RP
Віталій Голубєв. Ефективність. — Тернопіль: Мандрівець. — 160 с.
Як встигати більше і при цьому не “загнати” себе? Як бути активним у соцмережах і водночас не піддаватися стресові через суперечки у фейсбуці? Як миттєво реагувати на нові можливості й водночас утримувати у фокусі уваги довгострокові проекти?
Книжка «Ефективність — саме для тих, хто ставить собі ці та схожі запитання. Автор ділиться досвідом, як йому вдається зробити життя продуктивнішим і утримувати баланс між професійним та особистим.
Мемуари і публіцистика
Видатний фінський полководець і державний діяч Карл Ґустав Маннергейм під час І Світової війни перебував деякий час й на теренах Тернопільщини, про що він неодноразово згадує у своїх мемуарах.
Цьогоріч українською виходять два різних переклади його спогадів. Перший том від “Нашого формату” уже вийшов друком, готується до виходу в світ також нескорочена, ілюстрована і коментована версія мемуарів від видавництва “Астролябія”.
Карл Ґустав Маннергейм. Мемуари. Т.1. / Переклав з фінської Юрій Зуб. — К.: Наш формат. — 376 с.
Карл Ґустав Маннергейм. Мемуари. Т. 1. / Пер. з фінської Назар Довжок і Ольга Ярешко. — Львів: Астролябія. — 592 с. (очікується)
У першому томі його спогадів ідеться про початки кар’єри барона Маннергейма, про його участь у Російсько-японській і Першій світовій війнах, про його розвідувальну мандрівку Азією, про революцію в Росії та Визвольну війну в Фінляндії, про вклад автора у справу формування внутрішньої та зовнішньої політики незалежної Фінляндії, а також про його мисливські мандри.
Карл Ґустав Маннергейм. Мемуари. Т. 2. — Львів: Астролябія. — 512 с.
У другому томі його спогадів ідеться про складні перипетії формування і фінансування Сил оборони Фінляндії, про запекле протистояння значно потужнішому східному ворогові під час Зимової війни (1939–1940) та Війни-продовження (1941–1944) і про труднощі післявоєнного політичного облаштування країни.
Євгенія Нагірняк і Михайлина Баран. Стежками минулого. — Тернопіль/Чортків: Золота пектораль. — 224 с.
Під одною палітуркою поєднані спогади двох сестер: «Стежками минулого» Євгенії Нагірняк і «Мої спогади» Михайлини Баран. Спогади обох сестер взаємнодоповнюючі — так, ніби сестри розмовляють одна з одною про свій рід. “У зіставленні з сучасністю, це книга з іншого світу. В якому простий селянин Іван добре знає географію світу і розмовляє та пише двома іноземними мовами, грошима допомагає просвітницьким товариствам та УПА, і аж надто надіється на людську порядність (якщо хтось місяцями не віддає гроші — йому незручно за то нагадати). І він, коли розповідає про вичитані географічні дива, аж виходить з-за столу і виразно жестикулює, бо хоче всім вділити того світа…” Рецензія на книжку в альманасі «Золота пектораль»: https://bit.ly/3gzQ78S
Галя Аккерман. Безсмертний полк. Священна війна Путіна. — Т.: НК-Богдан. — 216 с.
У книжці відомої французької публіцистки розкрито джерела російського націоналізму, пояснено його спрямовану проти всього людства агресивну сутність (адже, якщо перефразувати відомі слова Путіна, «нам потрібний такий світ, де буде тільки Росія»). Ця книжка — могутня пересторога всьому людству й особливо нині актуальна для України.
Художня проза
Ольга Токарчук. Книги Якова або Велика подорож через сім кордонів, п’ять мов і три великі релігії, не рахуючи малих / Переклав з польської Остап Сливинський. — Київ: Темпора. — 960 с.
У романі нобелівської лауреатки Ольги Токарчук історія формування єврейських єретичних рухів у XVIII столітті стає ниткою, що зшиває час і простір, територію Польщі та України, католицизм, іудаїзм та іслам. Персонажі чекають на прихід нового Месії, що порятує світ і об’єднає різні релігії та народи. Однак фокусом зацікавленості Ольги Токарчук і точкою, де зійдуться всі лінії є не конкретний персонаж, а сама книжка як концентрований образ світової культури. Події у книжці відбуваються здебільшого на території сучасної України, зокрема й Тернопільщини.
♦ Про Україну на сторінках «Книги Якова»: https://cutt.ly/OyK6Bg4
♦ «Книги Якова» як інтелектуальний історичний роман: https://cutt.ly/4yK6N03
♦ У журналі «Всесвіт» (№1-2, 2020) надруковано оповідання Ольги Токарчук «Deus ex», а також Нобелівська лекція «Чутливий наратор».
Надійка Гербіш. Яблука війни. — Київ: Портал. — 80 с.
У тата, колишнього вояка Української галицької армії, посттравматичний розлад. Мама дбає про всіх і щосили випромінює оптимізм, хоч як, буває, опускаються руки. Софійка звикає до нового життя в Америці, куди її жовківська сім’я мігрувала по Першій світовій. А ще — дізнається дивовижну історію про те, як химерно переплітаються долі людей із різних країн, що належали до однієї імперії. Трохи сумна, часом смішна світла повість про історичну спадкоємність і подолання психологічної травми.
Надійка Гербіш. Ми живемо на краю вулкана. — Київ: Портал. — 56 с.
Тернопільщина, Друга світова війна. Затишне життя єврейської родини в мультикультурному Збаражі розбивається на друзки, коли в місто приходять гітлерівські війська. Переживши безнадію гетто й утрату найближчих, маленька героїня знаходить допомогу. Одна з безлічі таких схожих і таких особистих історій. Це книжка про темряву, страх, горе — і про надію та нове життя, що зрештою перемагають. Засновано на документальних матеріалах.
♦ “На стежці (не)розуміння” — нещодавнє інтерв’ю з Н. Гербіш: https://cutt.ly/5yGaZBM
Анатолій Дністровий. Пацики. — Київ: Видавництво Жупанського. — 312 с.
Вперше опублікований 2005 року, роман «Пацики» одразу здобув культовий статус відвертого літературного свідчення про буремний кінець епохи вісімдесятих і початок дев’яностих на руїнах помираючого «совка». Тут є все, що сором’язливо замовчували тогочасні ЗМІ і що ніколи не звучало на педрадах шкіл, ПТУ чи технікумів: епічні битви «район на район», перші кримінальні досвіди, хлопці й дівчата, які, заледве ступивши на поріг своєї юності, змушені вчитися виживати у цьому жорстокому, майже неконтрольованому хаосі стрімких соціальних і культурних змін, що пророкували близький крах старої системи. Жива жаргонна мова, непричесана реальність, тонке розкриття психології підлітка, майже документальне відтворення далекого 1990-го року — все це закріпило за «Пациками» репутацію найкращого соціологічного роману періоду Незалежності.
♦ “Пацики через призму сучасності” — одна з останніх рецензій на перевидання «Пациків»: https://cutt.ly/oyGkDhl
Теодозія Зарівна. Вербовая дощечка. — К.: Ярославів вал. — 328 с.
Як вижити жінці у чоловічому світі? Чи згодна вона сплатити те, чого від неї вимагають? І чим загрожує її бунт? На ці запитання роман не дає відповіді. Бо відповідь конкретна у кожному випадку, як конкретними є долі трьох героїнь твору, які складають історію роду впродовж кількох десятиліть. Історію, що писалася у глухих селах та хуторах, у боях та криївках, у столичних офісах та мандрівках Україною.
Юлія Чернінька. Гільдія м’ясників. Червоногород. — Одеса: Картуш. — 284 с.
Мартіс Зоря — всесвітньо відомий артист балету. Після складної травми чоловік приїжджає в Заліщики, щоб відпочити і написати книгу мемуарів. Майже з перону він зустрічає дивних людей. Поведінка мешканців міста ексцентрична і загадкова. Усі вони підпорядковуються дивакуватій організації зі скотобійнями — “Гільдії м’ясників”. Містяни не люблять чужинців. Сотні років вони оберігають свої секрети й тепер так просто не здадуться. Заліщики мають форму ока. Таких місць у світі лише три. Це — магічна земля, яка в стародавніх трактатах згадується, як Терра Окулус. Життя у тихому районному центрі тягнулось спокійно й злагоджено, аж поки не приїхав чужинець. Та чи насправді Мартіс тут чужинець?
Анна Ауґустиняк. Я кохала, коли вона відійшла / Пер. з польської Антон та Юлія Марчинські. — Тернопіль: Крок. — 192 с.
Чи взагалі можливо описати вмирання?
Анна Авґустиняк вдається до різних способів і мов — голосіння і декламації, співає пісні та елегії, входить у світ жорстоких казок. Мати, яка часто заслабка, щоби навіть підняти повіки, є королевою цієї землі, осередком, віссю, навколо якої все рухається. Її сила, сила любові, живе й після смерті. Чим тоді є смерть перед цією солодко-гіркою тиранією почуттів, що знаходить вихід у нових образах, оповіданнях і мріях?
Ілля Клименко. Спалене підношення. — Т.: Мандрівець. — 246 с.
Банда волоцюг, якій доручено знайти відомості про те, як перемогти епідемію. Однак вказівки розпливчасті, а ймовірне джерело знань, здається, не більше ніж просто легенда… Усіма забутий герой, що не здобув ні почесті, ні подяки, змушений повторити свій подвиг і не дати жахіттям вибратися назовні. Вони шукають спосіб врятувати землю, що помирає, і повернути надію туди, де для неї не залишилося місця. Чи можливо досягти успіху, коли всюди панують скверна та розпад?
Сергій Марин. Вартові мрій. Частина 1. — Т.: Мандрівець. — 191 с.
Століттями триває боротьба між добром і злом за те, чи зможуть люди іти за своїми мріями. Таємна організація “Вартові мрій”, яка відповідає за рівновагу талантів у світі, може ось-ось зникнути через підступи сил зла, яке уособлюють Морфи. Якщо юний Ґабрієль не знайде способу допомогти Вартовим, люди назавжди перестануть мріяти, а світ порине у хаос.
Поезія
Ольга Кміт, Конвалії та сюжети, К.: Інтерсервіс. — 58 с.
Зміст одного з розділів замість анотації: На рубежі; Ніч поглинає; Потяг № 70; Осінній ренесанс; Виросте в серці; Наче знаю усе; Байдужість; Мій Дон Кіхоте; В тій ночі; Пишуться вірші; У кожному серці; І говорять усі; Налий мені сонця; Нічним експресом полетіти; Зима засіяла гірляндами; Буває так; Вибралась із лабіринтів; Ти на війні навчилась любити; Дивлюся на перон; Проходжу крізь миті; Мов шмат одежі; Весна наче осінь; Віра; Пригорща ілюзій.
♦ “Їй під силу зростити букетик конвалій зі слів” — рецензія на книжку: https://bit.ly/2XjZsc7
♦ Запис розмови з Ольгою Кміт у радіопрограмі “Розкажіть нам, дітям” (проекту “Медіалаб”): https://bit.ly/2zjKj2g
Оксана Ратушняк. Рукавиці для Лисиці. — 16 с. (очікується)
Вірші для старших дошкільнят і молодших школярів. У дебютній збірці дитячої поезії Оксани Ратушняк — не тільки про лисицю й не лише про зиму і холоди. Героями віршів є також примхлива кішка, слоник, рибки і птахи, сонце, квіти і калюжі, оповідається у книжці про сонячні сніданки, рожеві сни, морські і лісові пригоди.
Улав Хокунсон Хауґе. За горою самотності / Пер. з норвезької Вікторія Рудич. — Тернопіль: Крок. — 72 с.
Малґожата Лебда. Холод / Пер. з польської Юрій Завадський. — Т.: Крок. — 88 с.
Ейрікур Йорн Норддаль. Оралорія: непоправна втрата фантазії / Пер. з ісландської Ганна Яновська. — Т.: Крок. — 92 с.
Онлайн- і аудіолітература
Путівник Дністром
З’явилася скорочена і адаптована онлайн-версія Путівника Дністровським каньйоном (https://bit.ly/36yF6jD), що раніше виходив у друкованому форматі. Онлайн-путівник містить оновлену інформацію, що стосується туристичної інфраструктури краю.
Світлана і Сергій Підмогильні. Дністер. Подорожі каньйоном. — К.: Українська видавнича спілка. — 64 с.
Перша підморська маршрутка Тарнополя
Правдиві історії від Степана
— це стилізовані під старовину побрехеньки про Тернопіль (пробачте, Тарнопіль), його близькі і далекі околиці. Перцю і колориту додає історіям яскравий візуальний супровід — оригінальні ілюстрації, а також колажі з давніх фото й сучасних малюнків. Серіал публікується у записочнику (ФБ): https://cutt.ly/1yZqE49
Стараннями тернопільських поціновувачів творчості Доктора Падлючча, вийшла аудіоверсія “Шидеврів вкраїнської літератури”, із серії “Хрестоматія Доктора Падлючча”, авторства Михайла Бриниха (начитав Сергій Кияшко): https://bit.ly/2Rv3UlW У книжці підкреслено нелітературною мовою та неканонічно з погляду класичної літературної критики розглядається творчість сонму (насправді лише кільканадцятьох) провідних українських письменників. (Не рекомендовано Міністерством освіти.)
Конкурси
Стали відомі переможці конкурсу художнього репортажу “Самовидець”: https://cutt.ly/QyNZZyH Другу премію за репортаж «Сповідь монаха, який став кілером» здобула уродженка Тернопільщини й екс-тернопільська журналістка Христина Коціра. https://cutt.ly/WyMpSuQ
Оповідання Валентини Семеняк “Незовибатько…Дубограй” стало одним із десяти фіналістів конкурсу “Терра інклюзія” (спецвідзнака “Коронації слова”), воно увійде в збірку “Terra інклюзія 2020”, яку цьогоріч мають опублікувати. https://cutt.ly/XyMaG1A
До переліку з 57 книг українських письменників, переклад яких буде частково оплачений з держбюджету, увійшли чотири книжки письменників-тернополян (вихідців з Тернопільщини): Василь Махно «Дім у Бейтінґ Голлов» (німецькою), Юрій Завадський «Вільна людина ще не народилася» (чеською), Мар’яна Савка «Казка про Старого Лева» (вірменською), Надійка Гербіш «Пуанти для Анни» (вірменською). https://cutt.ly/HyNZDiB
Літературно-мистецький конкурс для дітей та юнацтва «Тернослов»
Конкурс проводиться у трьох вікових категоріях: 5-10 років; 11-14 років; 15-20 років та у наступних номінаціях: Проза, Поезія, Відео, Живопис, Графіка, Комікс. Матеріали приймаються до 31 серпня 2020 р. Детальніше про конкурс: https://cutt.ly/Mt9ZJgw
Конкурс морської прози «Мателот» імені Юрія Лисянського
Тематика творів: Людина в морі, людина моря в усьому розмаїтті можливих ситуацій. Кожного року конкурс має також одну особливу тему, цього року це: БУДУТЬ З ХЛОПЦІВ ЛЮДИ (фраза з листа Т .Г. Шевченка). Детальніше про умови конкурсу: https://cutt.ly/syLajMI У зв’язку з карантином, термін прийому заявок подовжено до 20 червня.
Конкурс морських перекладів «Драгоман»
Цьогоріч в ході цього конкурсу, який курує письменник-мариніст Антон Санченко, здійснюється колективний переклад книжки Річарда Генрі Дана «Два роки під щоглою» (https://bit.ly/2WbApJi). Тернопільське видавництво «НК-Богдан» взяло на себе зобов’язання опублікувати книжку (за оптимістичним планом, це відбудеться до цьогорічного Книжкового форуму).
До 1 липня приймаються поезії до альманаху молодих авторів, що спільно видаватимуть Кабінет молодого автора НСПУ та літературний часопис «Золота пектораль» (Чортків). Публікація віршів молодих авторів — безкоштовна, на конкурсній основі. Детальніше про умови участі: https://bit.ly/2AeLcsZ
Конкурс «Найкращий книжковий дизайн»
Подати заявку для участі можна до 26 липня, заповнивши наступну форму. Детальну інформацію про умови конкурсу та критерії оцінювання шукайте за посиланням: https://cutt.ly/atexNnX
Літературно-книжкові заходи, події, акції
У Тернополі, на вул. Слівенській, відкрилася нова книгарня.
«Фестиваль Ї», який мав відбутися у Тернополі на початку травня, перенесено на листопад https://bit.ly/39tOowM
Онлайн-читання казок для дітей «Казкове кріселко» започаткувала тернопільська письменниця Ірина Мацко. Більше про це у сюжеті “Суспільного”: https://bit.ly/3fOUlcg
Книжковий клуб «451°» під час карантину діяв у онлайн-режимі. Відбулися два його засідання, присвячені книжкам: «Атлант розправив плечі» Айн Ренд та «Дивні люди» Артема Чапая. Наступне засідання клубу заплановане на 12 червня (початок о 18.30, у/біля “Книгарні Є”, за адресою вул. Валова, 7-9).
Триває опитування дітей і підлітків на тему читання: https://cutt.ly/jyFew8q “Не любиш читати? Розкажи про це! Любиш читати? Тим паче розкажи!” — закликають автори дослідження з психології читання й організатори опитування, в надії, що його результати допоможуть дорослим краще зрозуміти “своїх не/читайликів”. Більше на тему дитячого і підліткового читання: https://cutt.ly/syVVHsP
Акція «Книжки заради життя» на підтримку батальйону парамедиків Госпітальєри. Подробиці акції за наступним посиланням: https://cutt.ly/pyLS5m5
УЛГ повідомляє про створення 135 вебсайтів «Літературної візитки краю» про українських письменників (подробиці — тут: https://cutt.ly/MyLDp9S). Про письменників з Тернопільщини в ході цієї ініціативи створено дві “візитки”. Їх, як і інші 133, можна знайти за допомогою Ґуґл-карт: https://bit.ly/2LZ66PD (Коментар редактора: З огляду на невисоку якість і, як наслідок, сумнівну цінність цих сайтів-візитівок, ймовірно, доцільнішим було би створення або доповнення (оновлення) вже існуючих статей про українських письменників у Вікіпедії.)
Бібліотеки та букіністика (+буккросинг і буктрешинг)
На 1000 сіл Тернопільської області припадає 712 бібліотек. Ці та інші дані на бібліотечну тему — у матеріалі “Суспільного радіо”: https://bit.ly/3aSP9kb
В ході проекту “Книготерапія” (у співпраці Тернопільської міської дитячої бібліотеки та “Медіалабу”) підготовлено огляди книг на теми науки (https://bit.ly/3gcfkpy) і цькування (https://bit.ly/36o0lo2).
Про читання, як антидепресант — інтерв’ю з тернополянами у “Терені”: https://bit.ly/2yueFPm
Видання «Омелян Пріцак*. Біобібліографічний покажчик, 1937–2018» (Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. — Київ, 2019. — 108 с.) отримало диплоп 1 ступеня у номінації «Персональний покажчик» III Всеукраїнського бібліотечного Біографічного рейтингу. https://cutt.ly/ByLByTa *Український історик і сходознавець Омелян Пріцак тривалий час жив і навчався в Тернополі.
Про масову культуру читання та любов до бібліотек у Канаді — спостереження екс-тернополянина: “Дивно, що в Канаді бібліотеки — на кожному кроці, і там завжди купа люду. Не студіків, які реферати лупашать, а звичайних обивателів, які зайшли почитати. Ну і читають теж на кожному кроці — в транспорті, кафе і т.п.”. https://cutt.ly/XyZeRgM
У Тернополі розвивається культура міні-бібліотек у публічних просторах, при громадських організаціях, на робочих місцях. Що читають і якими книжками обмінюються у Тернопільській “Просвіті” та “Молодіжному центрі”: https://bit.ly/2ZkTvhz
Домашні ж бібліотеки, особливо радянського періоду, нерідко опиняються на смітниках. Більше про це — тут: https://bit.ly/2xHhko7
У фондах Музею-архіву преси назбиралося 1950 книжок з автографами українських письменників, учасників Визвольних змагань, істориків, митців, політиків, релігійних діячів, — повідомив у одній з нещодавніх публікацій директор музею Вахтанг Кіпані (подробиці — тут: https://bit.ly/32QPvVT). У музеї зібрана також чи не найбільша колекція книжок, ілюстрованих всесвітньовідомим художником-графіком, уродженцем Тернопільщини, Яковом Гніздовським. Музей-архів преси та його партнерський проєкт — найбільший за аудиторією український історичний ресурс “Історична правда” потребують підтримки українців. Як можна гривнями посприяти важливим культурно-просвітницьким ініціативам — у наступній інструкції: https://cutt.ly/EyL9F7i
Рецензії
♦ Ніна Герасименко. Новий герой сучасної воєнної прози (на матеріалі книжок про Майдан та війну на Донбасі) // Слово і час. — 2020, №2. — с. 55-67. https://bit.ly/2zpFGEb
Згадується зокрема книга Лесі Орляк «Ти зробив усе, що зміг».
♦ Вадим Василенко. Між хутором і світом: трикнижжя «Ost» Уласа Самчука. // Слово і час. — №1, 2020, с. 3-28. https://bit.ly/2M1CfWP
♦ Людмила Грицик. Життя книги триває: розмисли над українською рецепцією «Шах-наме» Фірдоусі (поема видана у трьох книгах тернопільським видавництвом “НК-Богдан”). // Слово і час. — №2, 2020, с. 107-112. https://bit.ly/2zpFGEb
♦ Олександр Астаф’єв. Катастрофічні мотиви в кременецьких елегіях Євгена Маланюка // Золота пектораль https://bit.ly/2ZDoO7q
♦ Олександр Астаф’єв. Сюрреалістичні ескізи Зіновія Бережана* // Золота пектораль https://bit.ly/3gpGxp2 (*український поет-емігрант, справжнє прізвище — Штокалко (1920 – 1968 роки життя), уродженець села Кальне Козівського району)
Краєзнавство та біографістика
♦ Ганна Улюра. Шмуель Аґнон: на своєму місці // газета “День” https://cutt.ly/cyDpzkH
♦ Володимир Мороз. Теодор Ярчук* — один з фундаторів українського лютеранства, замордований НКВД // РІСУ https://cutt.ly/DyD8e0U (*уродженець села Іванківці Борщівського району, перекладач, упорядник і видавець релігійних текстів, зокрема: «Малий Катехізис доктора Мартіна Лютера» (1929 р.), «Євангелицьке визнання віри» (1933), «Служебник для українських євангельських громад Авґсбурзького віросповідання» (1933), «Український євангельський співаник» (1933)).
♦ Сергій Синюк. Гуго Колонтай: хто насмілився йти дорогою змін, прирікав себе на ненависть сучасників // shumsk.info https://bit.ly/2x8bM5z
♦ Публікація Василя Ільчишина про минулорічні археологічні дослідження в Залізцях — у березневому числі журналу «Локальна історія»: https://cutt.ly/QyVMnz9
* * *
Дайджест підготовлено «КЛМ-news»
(новини Кіно, Літератури і Музики [поки що тільки літератури])
за матеріалами мас-медіа, спеціалізованих видань, інформацією видавничих і письменницьких інтернет-представництв та публікаціями у соцмережах.
Попередній випуск дайджесту: https://bit.ly/36qz0l9
Відгуки і пропозиції приймаються за адресою: klm.novyny@gmail.com
Підкинути редакції грошенят на нові книжки можна за цими координатами: 5168 7551 1396 5012 (державний банк “Приват”).
Читатник