У торжестві православного свята Вознесіння Господнього, серед пишного зеленотрав’я природи, у замилуванні голосу душевних струн об’єдналися новодністровці щирим колом на зустріч надії й добра, пісні й слова, аби вигаптувати буденність сьогодення у яскраві кольори, що подарують незримі, але такі дивовижні КРИЛА НАДІЇ.
Уже вдев’яте у рамках проведення обласного фестивалю «На крилах надії» щороку наша Новодністровська спілка інвалідів традиційно бере участь у цьому творчому дійстві, і що головне, незважаючи на проблеми, негаразди, болі й діагнози, бо ці люди живуть, працюють, творять і обов’язково – перемагають.
Переступаючи поріг міської музичної школи, кожен неодмінно зупинявся і щиро вражався рукотворній красі, що явили чистому тлу голка, нитка та фарби і пензель наших знаних уже майстринь. Виставка творчих робіт, розгорнута спеціально до цієї зустрічі, збагатила душу вишитими картинами та рушниками Марії Проценко, Марії Галкіної та переможниці обласного фестивалю «На крилах надії–2014» у номінації «Декоративно-прикладне та образотворче мистецтво» Наталії Сивак, а також картинами нашої знаної художниці-аматора, учасниці міських, районних, обласних, всеукраїнських виставок, автора ілюстрацій дитячих книжечок та неодноразової переможниці спартакіад серед людей із обмеженими можливостями, зокрема володарки ІІІ місця в Європейському фестивалі у місті Шверін (Німеччина), голови міської Спілки, художниці Ганни Рутковецької.
На цих трепетно-хвилюючих гостинах уже традиційно радів за своїх давніх справжніх друзів голова Чернівецької обласної організації інвалідів Союзу організацій інвалідів України, щирий друг і порадник Новодністровської такої спілки Микола Васильович Рошко та розхвильовано вражалося представництво влади нашого міста в особі начальника відділу культури Альони Анатоліївни Присакар і начальника відділу гуманітарної політики Людмили Леонідівни Пастушок.
А вже далі своїми виступами направду порадували, збентежили і зачарували учасники невеличкого концерту, вималювавши на невидимому тлі наших душ маленькі зірочки тепла і добра, котрі помітно стрімко перетворювались у дивний зорепад любові. І головне – ставали якимсь дивним чином вогниками внутрішнього прозріння тих, хто начебто і не обтяжений хворобами та статусами: присутні не просто побували на іще одному концерті, а прожили за пару годин цілісіньке оновлене й осяяне світлом волелюбства і незгасної віри життя!
Тож у насолоді днем нинішнім злетіли усі на чарівних крилах надії, розкошуючи у рідній пісні, яку щиро дарував народний аматорський хор «Калина» під керівництвом Антоніни Камбур і акомпанемент Михайла Рожка, а також неперевершений чоловічий гурт хору та солісти Євгенія Шевчук, Леся Баланюк, Ганна Лутчак, Наталія Глушко, Наталія Сивак та Петро Лєснік. Оздобив цю пісенну палітру особливими румуно-молдовськими кольорами учасник багатьох обласних фестивалів, переможець, чемпіон України з тенісу, учасник Європейського фестивалю у місті Шверін (Німеччина), де посів друге місце у змаганнях із тенісу, який не уявляє життя без пісні, – Георгій Остафій. Своєю авторською поетичною мережкою зігріла глядачів неодноразова учасниця обласних фестивалів «На крилах надії», учитель хімії Буковинського ліцею-інтернату Антоніна Демчук. Непомітно збігали хвилини, а кожне серце продовжувало ділитися теплом і щирістю, а єство вчилося у ближніх бути щедрими душею в ім’я добра, людяності і справедливості; а ще – багатими на яскравий гумор, що здатен рятувати від сірої буденності. Гумористичну життєву історію повідала жінка нев’янучого оптимізму Марія Черняк.
А от вражаюче-тремтливих нот до цієї пам’ятної мережки захоплення, трепету і яскравого перелому у свідомості став виступ дивовижного парубка, невтомного мандрівника усіма куточками нашого міста, учасника обласного конкурсу «Легінь і красуня на візку» Тараса Білоконя. Це був танок під сучасну молодіжну музику …на милицях! Із перших хвилин ми всі, затамувавши подих, незважаючи на рясні сльози і гучне серцебиття, направду мимоволі перероджувались, дивлячись на хлопця і його емоційні рухи, і вставали, щиро аплодуючи парубку, який нескоренною потужною силою демонстрував нам і всьому світові свою життєву нескореність! Я багато чула і навіть розповідала читачам про таке захоплення Тараса, але побачити довелось на власні очі уперше! Усім нам хотілося одного: хай би побачили цей танок ті, хто скиглить у цьому житті та нарікає безпідставно на свою долю! А ще ми всі сердечно вітали мужню, люблячу і віддану синові матусю, Світлану Василівну, котра попри все і всупереч усьому із перших днів не давала страшному діагнозові захопити пазурами свого сина.
І вже у фінальних акордах до мудрих і безстрашних, цілеспрямованих і щедрих, красивих та наполегливих, талановитих і багатих на добро новодністровців зі своїми враженнями та вітальним словом звернувся давній і завжди розуміючий приятель, голова Чернівецької обласної організації інвалідів Союзу організацій інвалідів України Микола Васильович Рошко, який щиро подякував за самобутність та відкритість, небайдужість і духовний неспокій, високо оцінивши запропоновані до уваги виступи. Гість сердечно дякував невтомній голові міської спілки інвалідів Ганні Рутковецькій, котрій вдається й організувати, і зацікавити, і загітувати до активності й нових здобутків. А ще Микола Васильович не шкодував добрих слів на адресу керівника й колективу хору, які радо горнуть у своїх калинових обіймах людей із не зовсім простими долями. Таким ж теплими і світло-душевними були слова подяки начальника відділу культури Новодністровської міської ради Альони Анатоліївни Присакар, котра вдало доповнила сценарну канву іще однією глибоко філософською притчею, а згодом за підтримки глядачів вручила відзнаки і квіти за активну громадянську позицію та уславлення рідного міста майстриням Марії Проценко, Марії Галкіній, Наталії Сивак, а також часникам концертної програми Антоніні Демчук, Георгію Остафію, Марії Черняк, Тарасу Білоконю, Євгенії Шевчук і завжди активній та енергійній голові міської Спілки Ганні Рутковецькій.
Щирі обійми та посмішки барвистим мереживом завершили цей пам’ятний вечір, а у поглядах кожного уже сміливіше світилася віра і готовність дарувати ближньому нове сяєво, заяскравівши його відтінками справжнього щастя – творити свої картини добра і любові!
Із низькоуклінною вдячність за силу та витримку, безмежну любов і відданість своїм рідним і близьким та улюбленій справі перегорнули ми іще одну сторінку творчості, що злетіла навколо на КРИЛАХ НАДІЇ.
Інна ГОНЧАР, ведуча вечора
Фото Вадима Ревуцького
