Пишучи про що-будь,
довше чи коротше,
я лиш одно мала в душі –
Україну, ту велику,
пишну, пригноблену,
сковану Україну,
її одну і нічого більше.
(Ольга Кобилянська)
Її називали Гірською Орлицею, Перлиною краю сизих буків, робітницею свого народу, а дехто – жінкою з чоловічим характером! Такою була саме вона, українська письменниця, творчість якої захоплює і по нинішній час – Ольга Юліанівна Кобилянська.
Все своє життя письменниця працювала не покладаючи рук, впевнено, наполегливо із упевненістю ідучи до своєї мети. З-під її пера вийшли такі дивовижні твори, написані німецькою мовою, як: «Hortense, oder Ein Bild aus einem Madchenleben» (Гортенза, або Нарис з життя однієї дівчини) (1880), «Schicksal oder Wille» (Доля чи воля?) (1883), «Ein Lebensbild aus der Bukowina» («Картина з життя Буковини») (1885), «Sie hat geheiratet» («Вона вийшла заміж») (1887). У Чернівецькому літературно-меморіальному музеї , серед особистих речей письменниці, зберігається унікальний документ — щоденник Ольги Кобилянської. Це два загальні зошити, написані німецькою (деякі слова українською та польською мовами). Більшість з них залишилися неопублікованими. Перший твір українською мовою – повість «Людина», яка побачила світ у 1894 році. Визнання принесла повість «Царівна» (1896). Окремі видання: «Царівна» (Чернівці, 1895; Київ; Ляйпціг, 1919; Київ, 1961; 1969; 1994; Харків, 2008; 2012; 2016), «Природа» (Чернівці, 1897; Київ; Ляйпціг, 1923; Чернівці, 2000; 2009), «Некультурна» (Чернівці, 1897), «Людина» (Чернівці, 1899; Львів, 1931; Київ, 2000), «Покора» (Львів, 1899), «Земля» (Львів, 1902; Київ; Ляйпціг, 1919; Харків, 1926; Київ, 1949; 1963; 1971; Ужгород, 1975; 1981; Харків, 2008; Київ, 2017), «За готар» (1903; Ужгород, 1922; Харків, 1926), «Ніоба» (Львів, 1907; Київ, 1927), «В неділю рано зілля копала…» (Київ, 1909; 1927; Чернівці, 1930; Буенос-Айрес, 1954; Київ, 1963; 1966; 1986), «Меланхолійний валець» (Коломия, 1913), «Через кладку» (Львів, 1913), «За ситуаціями» (Київ, 1914; Львів, 1936), «Юда» (Київ, 1917; Харків; Київ, 1932), «Сниться» (Чернiвцi, 1922), «Василка» (Київ; Ляйпціг, 1923), «Вовчиха» (Прага; Берлін, 1923), «Новели» (Київ, 1925), «Але Господь мовчить» (Чернівці, 1927), «Апостол черні» (Львів, 1936; 1994; Чернівці, 2012), «Оповідання» (Київ, 1947; 1982; 1988; 2011; Львів, 1963), «Людина. Земля. В неділю рано зілля копала…» (Київ, 1955), «Новели» (Львів, 1950; Ужгород, 1952), «Він і вона» (Київ, 1959), «Повісті. Оповідання. Новели» (Київ, 1988) «Людина. Аристократка» (Київ, 2001). Зібрання творів: «Твори» (Київ, 1968; Ужгород, 1983; Сімферополь, 1971), «Твори» (в 5-ти томах: Т. 1; Київ, 1962; Т. 3, 4, 5; Київ, 1963), «Твори» (в 3-х томах: Т. 1, 3; Київ, 1956), «Твори» (в 2 томах: Т. 1, Т. 2; Київ, 1983), «Вибрані твори» (Київ, 1949; 1974; 1977), «Вибрані твори» (в 3-х томах: Т. 1: Людина. Оповідання; Київ, 1952; Т. 2: Земля; Київ, 1952; Т. 3: В неділю рано зілля копала…; Київ, 1952), «Вибрані твори» (Київ, 2008), «Зібрання творів» (у 10 томах: Т. 1: Новели. Оповідання. Поезії в прозі; Чернівці, 2013; Т. 2: Новели. Оповідання. Поезії в прозі; Чернівці, 2014; Т. 3: Німецькомовні повісті = Deutschsprachige erzahlungen; Чернівці, 2015; Т. 4: Повісті; Чернівці, 2016; Т. 5: Земля: повість; Чернівці, 2017; Т. 6: Ніоба. В неділю рано зілля копала…; Чернівці, 2018; Т. 7: Через кладку. За ситуаціями; Чернівці, 2019; Т. 8: Апостол черні; Чернівці, 2021; Т. 9: Щоденники. Публіцистика. Критика. Спогади. Автобіографії; Чернівці, 2022). Деякі твори перекладені іншими мовами; інсценізовані – «Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха», «Меланхолійний вальс»; екранізовані – «Земля» (1954), «Меланхолійний вальс» (1991), «Царівна» (1993).
До знаного ювілею відомої краянки – 160-річчя від дня народження Перлини букової землі, Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка підготувала віртуальну виставку: «ВЕЛИЧНА КВІТКА БУКОВИНИ». Запропонована виставка висвітлює матеріали з книг Ольги Юліанівни від ранньої творчості до сьогодення, довідників про життя і творчість письменниці та періодичних видань, бібліографічних покажчиків, путівників, з якими Ви можете ознайомитися на сайті обласної книгозбірні, перейшовши за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=-b4Yga_CA9I
ВІКТОР БЕЗПАЛЬЧЕНКО