До 370-ліття Зборівської битви 1649 року
Наукове дослідження подій періоду національно-визвольної боротьби 1648-1657 рр. під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, зокрема Зборівської битви (15-16 серпня 1649 року) та Зборівської угоди (18 серпня 1649 року), як потверджують тексти літературних джерел, українськими істориками систематично розпочалося у ХІХ столітті. Тоді ж почали вводити у науковий обіг документи, які висвітлюють ці події. В науці відомі так звані козацькі літописи (С.Величка, Г.Грабянки, “Самовидця” – Р.Ракушки-Романовського), складені по “гарячих слідах” визвольних козацьких походів середини та другої половини ХVII століття, також “Львівський літопис”, який, як і попередні, містить інформацію про облогу Збаража, Зборівську битву та Зборівську угоду 1649 р. Історичні джерела стосовно Зборівської битви та Зборівської мирної угоди 1649 р. знаходяться в архівах України а також в архівних збірках Польщі, Англії, Німеччини, Франції, Росії, Туреччини, Швеції та інших європейських держав. Чільний поступ у фундаментальному дослідженні історії України та, зокрема, визвольної війни середини ХVII століття під проводом Б. Хмельницького здійснила Київська Археографічна комісія 1843-1921 рр. Її стараннями були зібрані й видані колекції давніх актів, серед яких містяться й ті, що стосуються вказаних подій. Дослідження з козацької тематики пов’язують з іменами українських істориків В.Антоновича, М.Грушевського, І.Крип’якевича, С.Томашівського, М.Кордуби й багатьох інших. Естафету згодом підхопили історики-українці в діаспорі. Сучасникам відомі дослідники Т.Мацьків, Л.Пріцак, Л.Винар та ін.
З проголошенням незалежності України дослідження та аналіз епохи визвольних козацьких війн ХVII століття розпочались вільно й незаангажовано. Щодо крайньої верхньої межі закінчення бортьби та існування Козацької української держави в тодішніх умовах усталеної думки загалом немає. Раніше, як відомо, обмежувалися роком 1654-им. Сучасні науковці у цьому плані доцільно розглядають історичні події до другої половини ХVIIІ століття, коли російським царизмом було скасоване українське козацтво. Новітні дослідження Зборівської битви та Зборівської угоди 1649 р провадять А. Смолій, В. Степанков, Ю. Мицик, І. Стороженко, С. Плохій, Т. Чухліб, інші. За висновками Д.Наливайка (“Україна очима Заходу”, Київ, 2008) “міжнародний резонанс Визвольної війни українського народу був масштабним і довготривалим, лунав він ледве не впродовж усієї другої половини ХVII ст. <…> ця війна призвела до радикальної зміни становища на сході Європи, тим самим відчутно вплинувши на загальноєвропейську ситуацію”.
Переліки писемних джерел з переслідуванням мети якомога ширше охопити масив літератури укладалися в контексті висвітлення визвольної боротьби українського народу середини ХVII століття і нерідко є досить об’ємними. З великої кількості джерел інколи складно виокремити тексти стосовно деяких вузлових моментів руху до відновлення української державності у ХVII ст. Цей визвольний шлях позначений низкою переможних битв, серед яких – Зборівська битва 15-16 серпня 1649 р. та Зборівська мирна угода 18 серпня того ж року, текст якої, як подав історик Т. Мацьків та деякі інші дослідники, ліг в основу наступних тогочасних договорів та угоди 1654 року, укладеної в Переяславі. Але пункти угод, в силу різних обставин не завжди виконувалися сторонами. Домовленості порушувались, як свідчить історія, не на користь Козацької України.
Наскільки відомо, стосовно переможної для українського війська Зборівської битви та Зборівської мирної угоди окрема повна бібліографія досі не укладалась. Окрема вичерпна науково-дослідницька монографія з усебічним висвітленням Зборівської битви та її наслідків ще не написана.
У запропонованому тексті розглядаємо обмежуємося лише двома аспектами стосовно Зборівчської битви в серпні 1649 р.: відображення подій пензлем художників та висвітлення їх у літературних текстах. До укладеного списку залучено важливіші твори, які ставили за мету висвітлити тематику Зборівської битви та Зборівського миру 1649 р. Цікавими є недавно опублікований роман Володимира Кільченського “Присмак волі”, друга книга якого присвячена, зокрема, подіям під Зборовом, та книга з продовженням Ірини Даневської на підставі оригіналів спогадів учасника військових кампаній середини ХVII століття Богуслава Радзивіла.
Чи не вперше максимально охоплено означену тематику (баталістичну) в малярстві митців минулих століть.
До запропонованого нижче переліку залучено деякі тексти без детальної оцінки їхньої художньої вартості чи спрямованості. Таку роботу виносимо як самостійну для зацікавлених читачів. Назви праць подаємо за мовою оригіналу. Бібліографічний опис кожної позиції зроблено з певним дотриманням відповідних вимог. Проте він, як будь-який інший, не претендує на вичерпну повноту елементів опису, як і запропонований сам перелік зібраних матеріалів.
Зборівська битва пензлем художників.
Зборівська битва 1649 р. як одна з головних найвідоміших подій визвольної боротьби українського народу під проводом гетьмана Б.Хмельницького захоплювала уяву багатьох патріотично налаштованих художників, скульпторів. Створення музею “Зборівська битва” у м. Зборів (Тернопільщина) та формування його експозиції задовго до офіційного відкриття у 1993 р. закономірно викликали зацікавлення у засновника і першого очільника краєзнавчого музею у Зборові Г.Я.Барана образотворчими втіленнями героїзму та козацького волелюбного духу на полотнах відомих митців (див., напр., районну газету “Радянське село”, 1987, № 77). Перелік прізвищ живописців, яких надихнула Зборівська битва 1649 р., автор газетної замітки повторив у своїх краєзнавчих путівниках (“Зборівщина – земля козацької слави”, Тернопіль, 2006 та “Зборів”, Тернопіль, 2011).
Мої пошуки імен митців, авторів картин на означену тему, розширили перелік художників і дали змогу уточнити інформацію як про відомих, так і про малознаних малярів, які професійно відобразили у своїх творах події серпня 1649 р. під Зборовом. Отже, до теми Зборівської битви зверталися: французький і водночас польський живописець Жан-П’єр Норблін де ла Ґурден (1745–1830), російський скульптор і графік М.Й.Микешин (1835–1896), український живописець М.І.Івасюк (1865–1937), польський художник українського походження Ю.Ф.Коссак (1824–1899), художник з Буковини П.Ф.Видинівський (1891–1978), маляр-живописець В.М.Петрук (1886-1968), український художник-графік М.Михалевич (1906-1984), львівський художник П.П.Сингаївський (1922–2000), самодіяльний живописець з Радомишля (Житомирська обл.) А.М.Політ, тернопільський художник С.О.Нечай (1941–2003), який у співпраці зі своєю дружиною С.Нечай-Сорокою (н. 1948 р.) створив діораму “Зборівська битва” в однойменному музеї (м. Зборів).
Першим зображенням батальних подій під Зборовом 1649 р. стала картина Яна-Петра Норбліна (так подають польські дослідники ім’я цього художника), виконана олійними фарбами на полотні 78,5×111,5 см. Картина відома під назвою “Битва під Зборовом за Яна Казимира в 1648 р.” (Batowski Z. “Wystawa dziel Jana Piotra Norblina (1745–1830)”, Warszawa, 1910). Очевидна помилка в даті, має бути 1649 рік. Цей же автор наступного року видав монографію (“Norblin”, Lwow-Warszawa, 1911), у якій широко описує картину, її історію та подає кольорову репродукцію. Картина створена близько 1780 р. на замовлення польського короля Станіслава Августа. На передньому плані – король Ян Казимир, який за спостереженням Ж. Батовського не має його рис. Батальна картина Норбліна загалом передає момент битви при переході польського війська через Стрипу, яка широко розлилася після тривалих дощів.
На початку другої половини ХІХ ст. виник задум побудувати пам’ятник Богданові Хмельницькому в Києві. Для реалізації плану запросили скульптора і графіка з С.-Петербурга М.Й.Микешина. Перша модель цього пам’ятника в Києві роботи М.Микешина містила на постаменті горельєф “Битва під Зборовом”. Однак царські урядовці запропонований проект з горельєфом не сприйняли. У процесі створення пам’ятника Б.Хмельницькому в Києві фрагмент “Зборівська битва” був вилучений.
Український художник з Буковини Микола Іванович Івасюк ще під час студій у Віденській академії мистецтв після вивчення історичних джерел з молодим завзяттям взявся за створення образу гетьмана Б. Хмельницького. І така картина “Богдан Хмельницький по битві під Зборовом в серпні 1849” ним була намальована.
При перегляді видань різних авторів про Зборівську битву 1649 р. мене зацікавила ілюстрація у книзі Миколи Аркаса “Історія України-Руси” (1908 р.) на стор. 193 із зображенням Б.Хмельницького на коні після битви як переможця, якого вітають козаки. Автор ілюстрації у частині тексту про Зборівську битву 1649 р. у згаданій книжці не вказаний. Довелось розпочати пошуки автора оригіналу ілюстрації за тодішніми публікаціями. М.Аркас у додатку до своєї книжки вказав, що цей рисунок він взяв з книжки “Илюстрована Исторія Руси вôдъ найдавнђйшихъ до нынђшнехъ часôвъ…” Олександра Барвінського (Львів, 1890). Гортаємо давні сторінки цієї праці Барвінського, у якій на стор. 184 переглядаємо такий самий рисунок без вказання автора оригіналу.
У рецензії А.Катрана у львівському часописі “Зоря” за 1891 р. (ч. 11) на історію О.Барвінського 1890-го р. також згадано вказану ілюстрацію без зазначення її автора. Відповідь дає та ж “Зоря” за 1890 р. (ч. 19). Василь Лукич (псевд., справжнє ім’я та прізвище Володимир Левицький), редактор часопису “Зоря”, на стор. 304 написав (текст адаптований до сучасних орфографічних вимог): “Буковинський Русин п. М.Івасюк, студент Віденської академії мистецтв, намалював олійними фарбами історичний скіц “Хмельницький по битві під Зборовом в серпні 1649”. <…> На підставі сего історичного скіцу хоче п. Івасюк намалювати образ історичний в великому розмірі. Маленький знімок з него, виготовлений у Анґереда і Ґешля у Відні, уміщений в “Ілюстрованій історії Руси”, проф. О.Барвінського, виданій Тов. Просвіта”. Друге видання історії М.Аркаса (Краків, 1912) з невідомих причин не містить ілюстрації, яка нас зацікавила.
М.Івасюк неодноразово виставляв свої історичні полотна, картину “Хмельницький під Зборовом” а згодом і свою найвидатнішу роботу “В’їзд Богдана Хмельницького до Києва” (полотно майже 4×6 м, якому передували чотири шкіци з фрагментами майбутньої картини) з успіхом на мистецьких оглядах у Львові, Чернівцях. Виставки збирали численних відвідувачів. Про це писали до Першої світової війни газети “Діло”, “Буковина” й інші. “Зоря” за 1896 р. (ч. 3, с. 48) повідомила, що рисунок М.Івасюка “Богдан Хмельницький по Зборівській битві” закупило Товариство “Просвіта” у Львові і подає репродукцію придбаного твору. Згодом “Просвіта” 1913 р. передала (“Двайцятьп’ять-ліття Національного Музею у Львові”, збірн. під ред. І.Свєнціцького, Львів, 1930) свої збірки на постійний депозит Національного Музею у Львові.
Доступні джерела вказують, що картина М.Івасюка “В’їзд Богдана Хмельницького до Києва”, викінчена 1912 р., після важких випробувань (частково дізнаємося про це зі спогадів С.Шухевича, ч. V, Львів, 1929) потрапила на збереження у Національний музей України у Києві. Про картину “Хмельницький по Зборівській Битві” написано в журналі “Всесвіт” (І.Середюк, 1965, № 10). Стаття містить репродукцію цього твору та деяких відомих інших на побутові теми пензля М.Івасюка. Причина забуття живописця – був репресований (розстріляний 1937 р.). Реабілітований посмертно. Сучасні дослідники пишуть про М.Івасюка, але місцезнаходження більшості картин художника не відоме. Робота М.Івасюка “Хмельницький по Зборівській битві”, як показують проведені дослідження, створена 1890 р. Всі інші дати (1892, 1893 чи 1894 рр.) створення цієї картини автори відповідних публікацій подають неточно.
Творець польського баталістичного малярства Юлій Фортунат Коссак (1824-1899) створював художні історичні полотна, ілюстрував книги польських авторів на тему воєнних подій середини ХVІІ ст. Відома його картина “Битва під Зборовом” (1897). Вона відображає момент бою польського війська з козаками 1649 р. на березі Стрипи. Польський історик В.Кухарський картину Ю.Коссака як ілюстрацію у своїй статті (Studia z Dziejów wojskowości, 2017, t. 6) підписав так: “Миколай Гнівош рятує короля в битві під Зборовом”. Жиописця Ю.Ф.Коссака інколи сплутують з його сином Войтіхом і онуком Юлієм, які також були польськими баталістами (“Буковина: Її минуле і сучасне”, Париж-Філядельфія-Детройт, 1956).
Учнем М.Івасюка був П.Ф.Видинівський родом з Буковини. Він навчався в художній школі в Чернівцях, заснованій живописцем М.Івасюком (“Буковина…”, 1956). Як інформують джерела, його картина “Хмельницький під Зборовом” є однією із серії робіт 1920-30 рр.
Про українських митців-малярів Василя Петрука і Михайла Михалевича та їхній внесок у створення книги (“Зборівщина: Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи”, Торонто–Нью-Йорк–Париж–Сидней, 1985) дізнаємося з неї. В рецензії письменника Володимира Барагури “Щоб минувшина не пропала безслідно…” (Свобода (США), 1988, 27 травня) на згаданий краєзнавчий збірник “Зборівщина…” написано так: “<…> текстові матеріали доповнені численними знімками <…> та картиною мистця-маляра Василя Петрика [sic!] “Хмельницький під Зборовом”. Обкладинку, яка зображує деталь битви козаків із польською гусарією, виконав мистець-маляр Михайло Михайлович [sic!]”. У самій книжці “Зборівщина…” зазначено: обкладинка роботи Михайла Михалевича. А на стор. 27 у цьому ж збірнику поміщена чорно-біла репродукція картини В.Петрука (у підписі надруковано Василь Петрик) “Хмельницький під Зборовом”, на якій зображено передовий загін козацького війська на чолі з Б.Хмельницьким. Неточність у написанні прізвища художника В.Петрука закралась як у підпис під репродукцією у краєзнавчому збірнику “Зборівщина…”, так і в рецензію на цю книжку. Цей талановитий художник майже невідомий для загалу в Україні, помер у Німеччині. Як потверджує у дослідженні (“Повернення Василя Петрука”, матеріали у збірн. Міжн. науково-практичн. конф. у Львові “Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті…”, 2010, Львів) Марія Климчак з музею українського мистецтва в Чикаго (США), більшість його картин опинилась у США. Малював на різні теми, а також на історичні.
Після Другої світової війни темою Зборівської битви 1649 р. захопилися також львівський художник П.П.Сингаївський, С.О.Нечай, уродженець Зборова та самодіяльний художник з Радомишля А.М.Політ.
П.Сингаївський у співавторстві створив (близько 1984) діораму в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, яка засобами образотворчого мистецтва зафіксувала момент бою в долині Стрипи 1649 р. Це перша діорама з висвітлення історичних подій під Зборовом доби Хмельниччини на сучасній Тернопільщині. Степан Нечай у співавторстві зі своєю дружиною Світланою створив діораму “Зборівська битва”, яка відкрита для огляду в історико-краєзнавчому музеї “Зборівська битва” (м. Зборів) у 1995 р. Із середовища українських художників-аматорів Анатолій Політ з м. Радомишль (Житомирська обл.) також намалював живописне полотно “Зборівська битва”, яке знають сучасні мистецтвознавці. На картині А.Політа у зблиску козацьких шабель відображено напружений момент грізного бою на фоні уявного зборівського замку, охопленого полум’ям. На передньому плані – на білому коні Б.Хмельницький під малиновим стягом веде свою кінноту проти відомої нам з історії гусарії.
Зборівська битва в художніх текстах.
На початку збирання необхідних матеріалів про Зборівську битву 1649 р. та її відображення на сторінках художніх творів українських та зарубіжних письменників була поверхова думка, що таких текстів мало. Однак, ще до Першої світової війни вийшли друком твори українських авторів виключно про Зборівську битву 1649 р. Забуті, маловідомі, чи зовсім не доступні сучасному читачеві невеликі за обсягом твори львівського автора Івана Омеляновича Левицького (1850-1913), який писав під псевдонімом Іван з Берліг та повісті письменника-класика Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838-1918). Їхні перші художні твори вийшли друком у Львові практично одночасно 1884 р. Цьому передувала історико-літературна праця І. Левицького (І.С.Нечуя-Левицького) про гетьмана Богдана Хмельницького. Твори вказаних письменників беруть витоки з історичних книг М.Маркевича, Д.Бантиш-Каменського, М.Костомарова, козацьких літописів Григорія Грабянки, Самійла Величка, Самовидця (Романа Ракушки-Романовського), “Історії Русів”, творів інших авторів.
Твори про Зборівську битву І.О.Левицького та І.С.Нечуя-Левицького друкувались і неодноразово перевидавались. Проте не всі. Так, історична повість І.С.Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький” була написана в 1897 р., а вперше вийшла друком у Харкові 1932 р.
У часі міжвоєнної Польщі до гурту письменників, які творили в історичній царині, приєднався Юрій Шкрумеляк (1895-1965) з оповіданням “Битва під Зборовом 1649 р.” (1923). Твір був виданий у Львові окремою книжкою. Писали про Зборіську битву й інші майстри українського слова, зокрема Гнат Хоткевич.
У радянську добу до і після Другої світової війни тема козаччини з відомих причин не була першорядною в художніх творах. Пожвавлення відбулося в 1954 р. у зв’язку з 300-річчям Переяславської ради. З’явилися твори П.Панча, І.Ле, згодом П.Загребельного та інших. Проте про Зборівську битву та Зборівську угоду, якщо і йшлося, то епізодично, тенденційно, з применшенням їхніх значення та ролі в українському історичному процесі.
Сучасні письменники, пишучи про минуле середини ХVІІ ст., чи про військові дії козацьких полків 1649 р. (Збараж, Зборів), передають своє бачення вікопомних подій, переосмислюють значення переможних битв, розкривають різні аспекти щодо окреслених тем, зокрема й ті, які раніше в літературі не могли бути представлені. Маємо також змогу відштовхуватися від літературознавчої праці І.Я.Франка про висвітлення козацької тематики у поетичних творах (І.Франко, “Твори у 50-ти т.”, Київ, т. 31, 1981; т. 38, 1983).
Чи не першою більшою за обсягом спробою новітніх часів передати пафос визвольної боротьби українського народу під проводом Б.Хмельницького поетичним словом стала поема Григорія Радошівського “Мальви прийдуть на поклін”, яка вийшла окремою книжкою 1995 р. в Тернополі, хоч була завершена ще 1979-го. Деякі важливіші невеликі твори з приводу річниць Зборівської битви 1649 р. були принагідно зібрані автором у публікації, поміщеній у часописі “Білий Берег” (2015, вип. 1). Перед художньою літературою, як і науковою, ще великий борг по висвітленню раніше занедбаного, усуненню “білих плям” та неупередженого показу знакових подій 370-річної давнини.
Бібліографія художніх текстів:
1. Голобуцький В.О. Гомін, гомін по діброві. Історичні розповіді про запорозьких козаків. Київ: Веселка, 1968. – 146 с. – 157-159.
2. Даневська І. Генерал короля Богуслав Радзивіл. Київ: Темпора, 2017. – 576 с. – 146-148.
3. Загребельний П. “Я, Богдан” (Сповідь у славі). Київ: Дніпро, 1986. – 492 с. – 410-428.
4. Иван зъ Берлôгъ [Левицький І.О.]. Пôдъ Зборовомъ. Оповђданє зъ 1649 року. Рôкъ ІІІ, книжочка 5, Мђсяць Май / Ред. Ш.Парасђвичъ. Львів: Вид-во Народне у Львові, 1884. – 36 с.
5. Іван з Берліг [Левицький І.О.]. Під Зборовом. Оповіданє з 1649 року. Рік 23, Томик 10-11, місяць листопад / Відвічальн. Ред. Бр. Сокальський. Львів: Накладом Комітету видавництва книжочок людових. Друк. Щасного Беднарського. Видавництво людове, 1894. – 34 с.
6. Іван з Берліг [Левицький І.О.]. Під Зборовом. Оповіданє з 1649 року / Ред. Бр. Сокальський. Львів: Видавництво людове. Накладом Комітету видавництва книжочок людових, 1904. – 36 с.
7. Кащенко А.Ф. Славні побратими. (Історичне оповідання) // Кащенко А.Ф. Над Кодацьким порогом. Історичні твори. Київ: Знання, 2016. – 239 с. – 26-55.
8. Кільченський В. Присмак волі. Кн. 2. Вітри сподівань. Київ: Український письменник, 2013. – 574 с.
9. Крип’якевич І. Було колись в Україні… Твори. Для середнього та старшого шкільного віку. Київ: Веселка, 1994. – 351 с. – 297-298.
10. Левицький І. [Нечуй-Левицький І.С.]. Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом. Оповіданнє з давніх часів. Бібліотека “Канадійського фармера”, ч. 4. (конволют 1-2). Вінніпег: Друкарня Вид-ва “Канадійського фармера”, 1910-1917. – 15-32.
11. Левицький І. [Нечуй-Левицький І.С.]. Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом. Оповіданнє з давніх часів (друге видання). Народні читанки, ч. 7-8. Коломия: Накладом Видавничої спілки Українського учительства. З друкарні Михайла Білоуса, 1910. – 20 с.
12. Левіцький Ів. Український гетьман Богдан Хмельницький і козаччина. Львів: “Перша Звязкова Друкарня”, під зарядом А.Маньковського, 1878. – 152 с. – 73-84.
13. Нечуй-Левицький І. Богданъ Хмельницкій пôдъ Збаражемъ и пôдъ Зборовомъ // Илюстрованый калєндаръ товариства «Просвђта» на рôкъ звичайный 1885. Рôчникъ 8 / Ред. Василь Лукичъ. Львів: Коштомъ тов. «Просвђта». З друкарні тов. имени Шевченка, 1884. – 52-64.
14. Нечуй-Левицький І. Князь Єремія Вишневецький [написано 1897 р.]. Харків: Вид-во література і мистецтво, 1932. – 371 с.
15. Нечуй-Левицький І. Князь Єремія Вишневецький. [Одне з останніх перевидань]. Київ: Знання, 2015. – 248 с. – 246-247.
16. Проспер М. Богдан Хмельницький. Українські козаки та їхні останні гетьмани / Перекл. З фр. Я.Кравця. “Бібліотека українця”. Київ: Вид-во “Київська правда”, 1998. – 240 с. – 20-21, 120-137.
17. Радошівський Г. В гучнім оркестрі завірюх. [Текст поеми “Мальви прийдуть на поклін”]. Тернопіль: Горлиця, 2001. – 104 с. – 81-103.
18. Радошіський Г. Мальви прийдуть на поклін. Сповідь у дзвонах і шаблях. Тернопіль: Поліграфіст, 1995. – 26 с.
19. Рогожа В.Д. Запороги. Роман-трилогія. Ч. 2. Богдан Хмельницький. Київ: Саміт-книга, 2015. – 568 с. – 371-410.
20. Северинюк В. Україна козацька. Історична поема. Львів: Каменяр, 2015. – 479 с. – 145-147.
21. Ходкевич Г.М. Два гетьмана. Київ: Дніпро, 1991. – 107 с. – 46-49.
22. Шкрумеляк Ю. Битва під Зборовом 1649 р. Історична бібліотека “Просвіти”, ч. 3. Львів: Накладом тов. “Просвіта”, з друкарні “Діла”, 1923. – 8 с.
23. Яворницький Д. Із української старовини. Київ: Веселка, 2001. – 176 с. – 29.
Д-р Володимир Шевчук,
дійсний член НТШ, краєзнавець,
Львівський національний університет імені Івана Франка
(м. Львів)