20 серпня минуло 84 роки від дня народження Шевченківського лавреата, поета-політв’язня Тараса Мельничука. Саме цього дня в Уторопах на горі Мальцево, де він похований вручена літературна премія «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Через те, 29 березня, коли його не стало й почалося ганебне російське вторгненна в Україну, що триває досі, ініціатори вирішили премії не вручати, а зробити це на Тарасів день народження 20 серпня, вручивши літературну премію «Князь роси» імені Тараса Мельничука за 2022 рік поетові, політикові, державному діячеві, науковцеві Василеві Куйбіді за збіник статей «Державність, демократія та національна безпека», що побачила світ у ТОВ «САК Лтд», Київ, 2019 рік. В її основу лягли праці, опубліковані з 2005 до 2019 рік. Вручив її головний редактор «Буковинського журналу», заслужений діяч мистецтв України, письменник Мирослав Лазарук. О. Богдан Стефанків, настоятель православної церкви Архистратига Михаїла відслужив панахиду.
Під час вручення премії були присутніми і виступили Шевченківський лауреат, лавреат літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука Василь Герасим’юк, голова Косівської районної організації Івано-Франківської НСПУ, письменник Василь Шкурган, лавреат Коломийської літературної премії Тараса Мельничука за 2022 рік, поет і перекладач Анатолій Осадчий (Коломия), Микола Близнюк, Євген Баран, Василь Мойсюк, Ярослав Руданець, племінниця Ганна Білинчук, Василь Глаголюк, інтелігенція з Косова, Коломиї, Чернівців, учнівська молодь, яка декламувала вірші свого земляка, представники місцевої влади. Зокрема, дійшли згоди із сільським старостою Омельяном Ніжевським найближчим часом спорудити гідний пам’ятник Шевченківському лавреатові, політв’язневі, похованому біля спаленої кадебістами батьківської хати, годилося б її нарешті добудувати й відкрити своєрідну садибу, де могли би зустрічатися інтелігенція, мистці, письменники, відвідуючи місце спочинку великого літератора.
На могилі прозвучали твори Т. Мельничука та лауреатів премій Василя Куйбіди, Анатолія Осадчого, Василя Герасим’юка. До пам’ятника поетові-політв’язневі лягли живі квіти…
Мирослав ЛАЗАРУК