У письменників Львівщини здавна є гарна традиція: наприкінці грудня зустрічатись на Останній сторінці року, аби поділитись літературними плодами 12-місячного періоду, що наближається до завершення, видавничими новинками, подіями й пригодами.

Привітавши з днем народження недавніх уродинників, очільник письменницької спільноти Олесь Дяк розповів про львівський випуск газети “Літературна Україна”, поява якого не випадково співпала з письменницьким святом. Присутні на Останній сторінці  автори, опубліковані в “Літературній Україні”, а це – Дзвенислава Чабан-Леус, Галина Іванова, яка дебютувала в жанрі прози новелою “Маніяк”, та Галина Скірська, прочитали свої цьогорічні поезії і отримали в подарунок по примірнику літературного часопису.

Власними літературними здобутками поділились із колегами по перу спілчани Віктор Палинський, Ольга Кіс, Марія Староста, Яніна Волосецтка Аль-Коні, Володимир Кузик, Людмила Пуляєва, Степан Лепех, Ліліана Косановська, Любов Пікас.

Письменниця Леся Бернакевич, хоча й мала чим похвалитись із галузі прози, але цього разу вирішила презентувати фрагмент творчості Оксани Лозової: на завершення заходу виконала пісню з репертуару Едіт Піаф “Non, je ne regrette rien” в українському перекладі поетеси.

Життя втрачало б усякий смисл, якби літератори жили лише минулим, бо під час урочистості звучали й пропозиції. Наприклад, перекладач з вірменської Анушаван Месропян висловив сподівання на проєкт 2024 року –  підготувати до видання  антологію українських (львівських) письменників, майстрів малої прози, вірменською. Так що незабаром  імена наших творчих побратимів можуть  з’явитися на одній зі старописемних мов. Такий проєкт став би справжньою подією і мав би особливий  резонанс, якби його здійснити на державному рівні, і не дав би розірватися ланцюжку здобутків в перекладній літературі народів України й Вірменії.

Минулого року в письменницькій організації була започаткована почесна відзнака “ОБЛИЧЧЯ СПІЛКИ”. Цьогоріч її удостоїлась  Леся Бернакевич. Почесну грамоту НСПУ отримав Анушаван Месропян, а провідному  бібліографу публічної бібліотеки  Радехівської міської ради Ірині Личак була вручена почесна відзнака Львівської письменницької організації “ПОДЯКА” – за активну популяризацію творчості львівських письменників у бібліотечному просторі.

Наша організація поповнилась новими творчими особистостями: це – поети Оксана Маїк та Григорій Васянович, прозаїки Оксана Кришталева, Ігор Гавдьо, Мар’ян Нищук, Володимир Павлік, есеїст Святослав Максимчук.

Були в цьому році і втрати: відійшли у засвіти письменники Тарас Салига, Віктор Романюк, Григорій Чопик, Василь Стефак, Михайло Стасюк, Світлана Антонишин. А в той час, як у Залі письменницької слави відбувалася Остання сторінка, на іншім кінці міста – на Янівському цвинтарі близькі колеги в жалобі прощалися з посестрою по перу Ганною Вівчар. Але письменник на противагу  простому смертному, залишає після себе свої книги. І в них життя їхнього творця триває, навіть коли він тілесно припиняє своє земне існування.

Лунала в Спілці і традиційна коляда: привітати письменників прийшов  Ансамбль народної музики і танцю “Ґорґани” центру дитячої творчості “Веселка”.

Олесь Дяк