Із Василем Липкою, головою фермерського господарства «Масарівські Липки», що в Копичинцях я особисто познайомився не так вже й давно. Якось повертався із Гусятина, де мені довелося колись працювати у районній газеті «Вісник Надзбруччя», і праворуч від асфальтівки побачив сучасні приміщення господарства, яке розмістилося на місці колишнього колгоспу «Україна».
Попросив водія маршрутки зупинитися на найближчій зупинці. Відтак попрямував дорогою до току, куди тільки-но заїхала велика вантажівка із зерном. За воротами вирувала-кипіла робота людей. Проте мене найбільше вразила абсолютна перебудова-новобудова на території, де раніше трудилися копичинські колгоспники. Нові елеватор та складські приміщення, комбікормовий завод і птахофабрика – далеко не повний перелік того, що тепер тут є. Одразу ж стає зрозуміло, що керує усім цим людина із неабияким талантом менеджера.
Мої здогади повністю підтвердилися, коли я пройшовся від току до офісу господарства та уздрів підприємство європейського взірця. За часів «совдепії» тут були «Сільгоспхімія» та ВП «Агропромтехніка». Тепер виріс цілий комплекс: офіс ФГ «Масарівські Липки», ковбасний цех, цех з переробки курятини, майстерня для ремонту техніки, гаражі, машино-тракторний парк, конюшня та інше. Диву дивуєшся як за порівняно короткий відрізок часу можна здійснити таке перетворення. Але факт є фактом.
На прохідній попросив охоронця пропустити мене до господаря. Той кудись зателефонував і невдовзі я вже спілкувався із паном Василем Липкою. Незважаючи на зайнятість, Василь Богданович розповів мені про своє життя-буття. Діяльність розпочав із невеличкого ковбасного цеху у селі Котівка Гусятинського району. Продукція цеху користувалася попитом, і щоби розширити сферу виробництва було вирішено придбати приміщення вищезазначених підприємств у Копичинцях, а також свинокомплекс у Сухоставі, який знаходився у занедбаному стані. Менше ніж за десятирічний період обдарований організаторськими здібностями та із європейським мисленням керівник зумів вивести своє господарство на рівень найкращих в Україні, а його продукція стала справді вершиною ковбасного мистецтва. Більше 150 видів м’ясних виробів – це доволі серйозна справа. І реалізація їх у всіх куточках нашої країни й за кордоном також, бо це – візитна карта Копичинців і Тернопільщини зокрема.
Крім цього, пан Василь Липка займається сільськогосподарською діяльністю – орендує та обробляє землі у Гусятинському та Чортківському районах, виплачуючи орендодавцям чи не найбільшу у регіоні орендну плату. Машино-тракторний парк складається із тракторів «Джон Дір», зернозбиральних комбайнів «Клас» та іншої ґрунтообробної техніки. Щорічно вирощуються дорідні врожаї зернових та технічних культур. У господарстві є більше 200 працівників, яким регулярно виплачується достойна заробітна плата. Одне слово, ФГ «Масарівські Липки» – гордість наших теренів!
Чимала увага приділяється благодійницькій роботі. Принаймні, я особисто мав можливість бути присутнім на двох культурно-розважальних заходах та на релігійному празнику у Монастирку, що на Борщівщині, де пан Липка та команда торгової марки «МАСАР» пригощали усіх присутніх смачними стравами і напоями. Люди дякували за гостину від усієї душі. А ще надається посильна допомога бійцям у зоні бойових дій, громадам міста Копичинці та населених пунктів, де орендуються землі. Всього й не перелічиш. Головне одне – у Василя Липки добра душа та щире серце!
Одним із цікавих захоплень та хобі голови ФГ «Масарівські Липки» є конярство. У господарстві функціонує кінноспортивний клуб «МАСАР», де утримуються коні української верхової породи. У вересні цього року відбулися кінноспортивні змагання у Львові. Спортсмени – «масарівці» на конях Брістоль і Задум здобули призові перші місця на цих змаганнях. Треба було бачити щасливе та одухотворене обличчя Василя Липки, коли його вершникам-переможцям вручали нагороди. Подібних моментів у житті було є буде ще багато. Важливо щоби Господь Бог дарував пану Василю здоров’я та наснагу.
27 грудня у Василя Липки – День народження! Йому виповнилося 45 років. Щиро вітаємо! Ще порівняно молода людина, а вже стільки великих та хороших справ за плечима. Він дійсно вартує добрих слів пошани та подяки за вклад у розвиток держави, за жертовність та благодіяння.
З роси і води Вам, шановний Василю Богдановичу! Нехай Вам сіється і жнеться, у щасті, здоров’ї та радості живеться!
Михайло Опиханий