Львів – це завжди мистецтво, архітектура, приручені білі леви, кава, а цього разу – ще й література у постатях і безпосередньо. Цей ряд починається з пам’яті імен, що проголошені цьогоріч місцевою владою і громадськістю для вшанування на Львівщині і в Україні. Серед них і Андрей Шептицький зі словами: «Головна загроза українському народу – язва москвофільства». Літературний дотик Львова завершило ім’я Катерини Мандрик-Куйбіди, іменем якої названо Всеукраїнську літературну премію. Разом із сім’єю побувала на врученні лауреатів.
Детально ознайомилася із творчістю Катерини Мандик-Куйбіди, коли вирішила подати свою книжку на здобуття премії. Простота, щирість, передача поетичною мовою того, що відчувала і пережила жінка – ось, що зустріла в її текстах. Тут переплітається філософія з побутовими деталями, завдяки яким читач безпосередньо перебуває пліч-о-пліч із ліричним героєм. Нехай табірна лірика авторки і не густо пересипана образними індивідуально-авторськими метафорами, але має «не награне» слово, не завуальовану розмову з самим собою чи слухачем і сильний патріотичний дух, який і творить справжню форму. Поезія допомагала Катерині Мандрик-Куйбіді пережити заслання, а нам вкотре показала реалії та емоційний стан людей, яких нищили лещата концтаборів. Громадська тематика робить вірші актуальними сьогодні і підтверджує Маланюкові слова: «Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети».
Першу премію отримала Оксана Бігун, другу – Микола Савчук, третю – Марія Людкевич. Мені ж поталанило отримати почесну відзнаку «Молода надія». За що вдячна, письменнику, голові журі, співзасновнику Премії – Олесеві Дяку та членам журі, які високо оцінили мою збірку «Вікна. Книга перша». Ознайомитися з текстами переможців, як і кращих з-поміж фіналістів усіх років можна в антологіях патріотичної поезії, які є творчим підсумком і цього року, а отже був виданий вже і четвертий том.
Олесь Дяк зумів об’єднати творчих людей старшого і молодшого покоління, розуміючи наскільки важлива в літературі взаємодія поколінь, та заохотити до проєкту Львівську обласну раду для фінансового преміювання переможців. Вручення нагород проходило у Львівському Музеї етнографії та художнього промислу. Вишуканості заходу додавало не лише зовнішнє оздоблення фасаду будівлі, а й інтер’єр приміщень. Не зважаючи на правила, яких присутні мусили дотримуватися через карантинний режим, внаслідок поширення вірусу Covid-19, зустріч пройшла вдало. Соціальна дистанція між гостями та учасниками незримо притягувала усіх присутніх, додавала камерності, а захисні маски – дозволяли говорити очима, прислухатися до голосів, уважно вдивлятися в обличчя одне одного.
Андрей Шептицький виділив три головні завдання українського народу: «1) досягнення правдивого і сталого щастя, 2) посилення єдності, 3) захист зовнішніх кордонів». Письменники найперше своїм словом беруть участь у дотриманні цих постулатів, а однією з важливих об’єднуючих ланок слугує Всеукраїнська літературна премія імені Катерини Мандрик-Куйбіди. Успіху нам усім у цьому духовному труді, а солдатам на сході України – перемоги у боротьбі з російськими загарбниками за територіальну цілісність країни.
Ірина Мельник (Мостепан)