Усі ми є свідками того, що вже біля року у Чорткові триває активне будівництво гідроелектростанції на Сереті, в районі вулиці Білецької. Будує приватна компанія – ТзОВ «ГК Енергоперспектива» з Кам’янця-Подільського. У порівнянні з іншими забудовниками цей інвестор демонструє неабияку «скромність» – інформації про його проект у місцевих медіях обмаль. А люди цікавляться – бо ж розуміють, що спорудження ГЕС та греблі відіб’ється на екологічному стані Серету, матиме певні наслідки для мешканців Чорткова та прилеглих сіл. Адже річка не визнає адміністративних кордонів і в її збереженні зацікавлені усі: як ті що мешкають вище за течією, так і ті – що нижче нас.
Тож як усе це починалося і що відомо про наших інвесторів нині?
Два з половиною роки тому, у липні 2015-го, ще попередні керівники Чортківської міської ради організували у її стінах певну подобу громадських слухань – стосовно намірів «Енергоперспективи» збудувати у нас в місті ГЕС.
Чому можна вести мову про імітацію громадських слухань? Про їхню підготовку не було заздалегідь повідомлено у пресі, тож на них стовідсотково з’явилися лише дисципліновані працівники апарату міської ради та купка небайдужих мешканців. Жодних офіційних документів, зокрема заяв про наміри та про екологічні наслідки проекту для річки Серет, представники «Енергоперспективи» не надали ані до, ані в ході отих, даруйте, «недослухань». Втім запевнили, що як цивілізований інвестор, вони – за діалог та співпрацю. Що діятимуть лише у рамках закону і якщо хтось із зацікавлених мешканців міста забажає, усю необхідну інформацію нададуть.
Чи справді надали? Якби ж то так – розділ проекту, який називається «Оцінка впливу на навколишнє середовище» після відмови «Енергоперспективи» надати його за запитом мені довелося вибивати у процесі судової тяганини тривалістю в рік. Лише після рішення Вінницького апеляційного суду, тривалого листування вже після судового рішення та вимог, озвучених на високих тонах перед сесією міської ради «цивілізований інвестор» змушений був надати ту оцінку впливу на довкілля для ознайомлення.
А от обов’язкову Заяву про екологічні наслідки свого проекту, яка власне повинна передувати громадському обговоренню та державній екологічній експертизі, «Енергоперспектива» оприлюднила у тернопільському рекламному виданні «Моя газета»…. 10 липня 2017-го, тобто через два роки після проведення слухань. Комусь з мешканців Чорткова або району щось відомо про це видання? Мені принаймні вдалося довідатись, що у нашому місті немає жодного підписника цієї газети і що вона не продається у магазинах «Торгпреси». Для чого інвестор обрав рекламну газету з іншого міста, коли у Чорткові є власні друковані та інтернет-видання? Зрештою, є офіційні сайти міської та районної ради…
Мета зрозуміла – аби нікому з зацікавлених людей та інформація про вплив на навколишнє середовище не потрапила на очі, аби ні в кого не виникало зайвих запитань.
Тож від початку цілком ясно проглядалася уся «цивілізованість» зазбручанського інвестора, уся «повага» до мешканців Чорткова, до законів України та правосуддя. Висновки мали б робити новообрані очільники міста та депутати. Тож було дуже дивно почути на сесії міської ради твердження про те, що інвестор не порушив закон – він буцімто міг оприлюднити екологічну інформацію про свій чортківський проект де завгодно в Україні – хоч би і в окупованому Луганську! Панове виборці, чи це не глум над вами?! Панове керівники та депутати, читайте «Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», яка має силу закону – там є багато цікавого про ваш обов’язок надавали громадськості допомогу та забезпечували їй орієнтацію в отриманні доступу до інформації, сприяли участі в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля!
Тож з доступом до екологічної інформації та із діалогом між інвестором та міською громадою якось не склалося. Довелося шукати інформацію в інших джерелах. Охочі також можуть її знайти – зокрема про конфлікти «Енергоперспективи» з місцевими мешканцями на рідній Хмельниччині, де вона вже експлуатує чотири ГЕСи. Про те, як у літні місяці зникає вода у річці Смотрич нижче Кам’янець-Подільської ГЕС …
Що ж маємо наразі у Чорткові? Земельну ділянку площею 0,5379 га «Енергоперспектива» отримала в 2016 році від міської громади в оренду терміном на 1 рік. Перед тим, в грудні 2014 року ТзОВ придбало у міста залишки старої греблі і шлюзів. Потужність гідроагрегата майбутньої ГЕС складатиме 193 квт. Електроенергія продаватиметься у загальну енергомережу країни за пільговим «зеленим тарифом», який нині встановлено для ГЕС такої потужності на рівні 3,4 – 5, 6 грн/кВт.год. Тож ТзОВ отримуватиме непоганий прибуток – принаймні до того моменту, поки не буде скасовано «зелений тариф». Якщо такий момент настане – ця діяльність відразу перестане буди прибутковою. Хто підтримує оці тепличні умови для збагачення «енергоперспектив» на наших річках? Та ж ми з вами, панове, сплачуючи щомісяця немалі суми за використану електроенергію. А ще великі електровні – атомні, теплові – котрі змушені продавати вироблену ними електроенергію за заниженою ціною і економити на власній безпеці. Як би не «доекономитися» їм до нових Чорнобилів….
Але ж, послухайте, може нові робочі місця на майбутній станції «Енергоперспектива» запропоновано чортківчанам? Ой, ні – ГЕС управлятиметься централізовано, в автоматичному режимі, персоналу для її обслуговування не потрібно.
Зараз споруджується нова водозабірна споруда – біля правого берега річки. Рівень води у верхній водоймі після завершення будівництва підніметься, утвориться штучна водойма. На скільки підніметься рівень води вище ГЕС і наскільки великим буде «ставок» – не дуже зрозуміло. У одних матеріалах проекту зазначено, що підйому рівня взагалі не буде, у інших – підйом 0,6 метри, і навіть 1,1 м. Перепад рівнів води у Сереті вище та нижче МГЕС складатиме приблизно 2,7 метри. Зрештою, прогнозування рівня води у річці на тлі прогресуючої зміни клімату виглядає «ворожінням на кавовій гущі». Ще свіжі у нашій пам’яті два маловодних роки – 2015 та 2016-й – яких не було за всю історію метеоспостережень в Україні. За даними Держгідромету, водність річок басейну Дністра у літні місяці складала 20 – 40% від багаторічної норми. Вже багато років на наших річках немає весняного водопілля. Їхні русла на очах заростають та замулюються. У деяких річках басейну Дністра стік припинився повністю. Погіршується якість води – адже обсяги забруднених комунальних стоків, що скидаються у річки, не зменшуються. Якщо ця тенденція збережеться, водність Серету надалі знижуватиметься, якість води погіршуватиметься…
Як реагуватимуть оператори майбутньої ГЕС на маловоддя, зрозуміло – затримуватимуть воду у верхній водоймі, а у години «пік» (коли власне енергосистема потребує подачі «пікової енергії» для стабілізації роботи мережі) скидатимуть її на турбіну. Тож ймовірно, що більш-менш наповнену нижче ГЕСу річку мешканці Чорткова, Угриня та Росохача бачитимуть переважно у ті «години пік». А впродовж іншого часу доби – знайомитимуться з особливостями оголеного річкового дна…
Гідроагрегат МГЕС буде обладнано типовою горизонтальною турбіною типу «Каплан» польського виробництва. Шанс проходження через неї живої риби дорівнює нулю. Жодних рибопропускних споруд, які хоча б теоретично дозволяли б міграцію риби через греблю, проектом МГЕС не передбачено. Вище гідроагрегату буде лише встановлено рибозахисні решітки. Проектанти стверджують, що від тих решіток буде ефект, якщо швидкість води у водозаборі не перевищуватиме 0,22 м/с. А як буде насправді – хтозна?
Тут варто нагадати, що річка Серет у даний час вже доволі сильно зарегульована. Окрім суцільного каскаду великих ставків у верхній течії річки – практично від кордону з Львівщиною до Тернополя – тут вже діють чотири приватних ГЕС: Янівська, Скородинська, Більче-Золотецька та Касперівська. Невдовзі додасться п’ята – Чортківська. Фрагментація річки греблями провокує негативні зміни у її екосистемі: зростає випаровування з поверхонь водосховищ, постійно триває процес їхнього замулення. Сьогодні бачимо, що за 50 років існування ГЕС у Скородинцях та Більчому їхні водойми на ? замулені, засмічені та заросли болотяною рослинністю. Вода просочується через борти водосховищ – що спричинює підтоплення прилеглих територій, а нижче ГЕС надалі зменшується водність. У стоячій воді зменшується вміст розчиненого кисню – тому втрачається спроможність річки до самоочищення. Гниття органічних залишків на дні водосховищ спричинює виділення метану – найактивнішого газу, що спричинює зміну клімату через «парниковий ефект». Нижче греблі ГЕС зупиняється поступлення річкового піску та гравію, важливого для нерестовищ – її береги поступово виповнює намул. Зникають види риб, які живуть у проточній воді… Чим більше гребель на ріці, тим швидше вона деградує. Повірте, не даремно згідно українського законодавства усі ГЕС незалежно від їхньої потужності віднесені до екологічно небезпечних видів діяльності.
Та все ж проект «Енергоперспективи» у липні 2017 року отримав від Мінприроди позитивний висновок державної екологічної експертизи, що з усіх поглядів видається чистою формальністю. Адже робота по її спорудженню була розпочата ще до отримання висновку. Роботи на повну тривали у вересні – жовтні 2017 року, коли Чортківська міська не прийняла рішення про продовження терміну оренди «Енергоперспективою» земельної ділянки.
Нарешті, надто промовистим є той факт, що Мінприроди при видачі позитивного висновку врахувало листа Чортківської міської ради, надісланого 11 серпня 2017 року, яким наша мерія підтвердила буцімто «відсутність пропозицій та зауважень від громадськості Чорткова» щодо проекту МГЕС.
Ще раз звертаю увагу читача на дати: 10 серпня 2017-го «Енергоперспектива» оприлюднює у тернопільському рекламному виданні основний та обов’язковий документ – Заяву про екологічні наслідки проекту, якою повинна поінформувати громадськість про його вплив на довкілля. І вже наступного дня Чортківська міська рада розписується за нас з вами: немає жодних пропозицій та зауважень від громадськості міста – «все добре, прекрасна маркізо!»
Що тут сказати: вперто не хоче наша міська рада ані читати, ані чути ті пропозиції від людей та громадських організацій.
Але ж це питання не раз обговорювалося на сесіях ради, і щоразу стосовно проекту висловлювалися критичні оцінки від представників «Зеленого Світу». Від 2015 року на сайті організації знаходиться текст нашої офіційної позиції по МГЕС на Сереті – http://greenworld.in.ua/index.php?id=1437490736 .
У ній серед іншого йдеться про те, що ЕГО «Зелений Світ» загалом вітає розвиток малої енергетики, наближеної до споживача, із використанням поновлюваних джерел енергії: сонця, вітру, води, біомаси – у вигляді відходів сільського, комунального та лісового господарства. Саме такі джерела повинні у майбутньому зменшити залежність від екологічно шкідливих джерел енергії із використанням викопного палива, зміцнити енергетичну безпеку країни та сприяти економічному становленню місцевих громад.
ЕГО «Зелений Світ» повідомляв, що може підтримати проект спорудження МГЕС у Чорткові при дотриманні умов, котрі забезпечать мінімум техногенного втручання у стан річкової екосистеми та гарантії участі громадськості у прийнятті владних рішень. Серед можливих проектних рішень ми пропонували розглянути такі: відмову від створення ГЕС греблевого типу із повним перекриттям річкового русла, відповідно – відмову від створення штучної водойми та частковий демонтаж старих гідротехнічних споруд із зменшенням перепаду рівнів води, застосування екологічно дружніх типів турбін з малою швидкістю обертання (наприклад – «шнекової» моделі), створення умов для переходу риби через гідротехнічні споруди. ЕГО «Зелений Світ» також вважав би за доцільне передачу інвестору у тимчасове користування земельної ділянки у прибережній захисній смузі Серету вище та нижче МГЕС – для проведення на ній заходів із благоустрою та повернення річкової долини до природного стану, і т. д.…
Ми вважаємо, що розвиток малої гідроенергетики повинен відбуватися на принципах мінімізації екологічних наслідків та участі громадськості у прийнятті владних рішень.
Але який сенс писати про це зараз – коли можновладці по проекту ще однієї ГЕС на Сереті все вже вирішили без нас? Що з того, що у Конституції та законах України встановлено, що водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу, і що держава гарантує своїм громадянам право вільного доступу до екологічної інформації та право участі у прийнятті рішень з питань довкілля?! Сенс лише у тому, що на таких прикладах мусимо вчитися відповідальності: за свої голоси на виборах, за долю громади, за землю – на якій ще жити нашим дітям та онукам.
Наразі ж, як бачимо, участь громадськості наша місцева влада та «цивілізований інвестор» вітають лише у одному форматі – одностайного «одобрямсу». А от які будуть екологічні наслідки такої практики – покаже час.
