Більшість місцевих письменників відомі, поки живі, поки беруть участь у масових заходах, з’являються на сторінках локальної преси. Тільки одиницям вдається випірнути з темних глибин посмертного забуття. Народженій і похованій у Кременці, Галині Гордасевич вдалося.
Кращий доказ цього – наклади її книг, які знову з’явилися в асортименті українських провідних видавництв, на полицях наших книгарень. Віднедавна одна з кременецьких шкіл – ЗОШ №1 – носить ім’я цієї знаної кременчанки, тут є музейна кімната. А 5 вересня 2015 року на фасаді цієї школи було відкрито меморіальну дошку Галині Гордасевич.
Кременець народив цю мужню жінку і прийняв на вічний спочинок. Саме тут, як зазначив Дмитро Павличко, «у неї прийшла ідея національної, української, душі. Прийшла з оцих гір, отих лісів, з оцього всього, що вона дитиною мусила пережити».
Українська національна ідея оприявнена у творах Галини Гордасевич.
Ми віками звикли покладати голову
За Україну, за її волю
І, як відчуття вічного голоду,
Цю звичку носили з собою.
Ми так звикли ходити в мучениках,
В трагічних героях, в страждальцях,
Яких Україна – мати засмучена –
Не могла з Сибіру діждаться,
Ми кров лили, ми пісні складали,
Ми так вросли в свою ролю,
Ми так натхненно голови покладали
За Україну, за її волю.
І от вже ластівкою звістка шугає:
Є держава! Вже можна жити!
А ми все ходимо і шукаєм:
Де б голову нам зложити? –
читаєш і думається про сьогодення.
Загострене переживання історії, роздуми над минулим і сучасним, перспективи на майбутнє – саме це спостерігаємо у творчому доробку Галини Гордачевич:
Не один винесла бій
Україна й пустила корінь.
І жовто цвіте звіробій,
І синьо цвіте цикорій.
Слово Галини Гордасевич – пророче. Його згадуєш не тільки під час чергових роковин, а періодично, відколи на сході почалося те, що називають АТО.
Ця земля суха –
Засушив її суховій.
Відійди від гріха,
Коли ти цьому краю не свій…
Це наша земля!
Зазіхати на неї дарма
Зблизька чи здаля,
Бо земля ця не для ярма, –
ці слова з «Донецького кряжу», як ніколи, нині актуальні.
І ще багато у віршах Галини Гордасевич є рядків, які хочеться цитувати і над якими варто замислитися. Адже, як зазначив Дмитро Павличко під час відкриття меморіальної дошки їй , «вона народилася для України, сказала дуже багато про нас і нашу Україну, про її свободу… Треба подумати про якийсь гарний пам’ятник… потрібно ще багато що для неї зробити, а вона буде працювати на нас, на Україну».
Юлія БОНДЮЧНА