Зшиток молодіжний, з передсловом Юрія Коваля, головного редактора, – «Квіти нашої літератури». Не бачу особливої потреби «прив᾿язувати» творчість (sic!) 20–35-літніх до весни (березень), краще б тільки до осені – часу плодів для всіх…
Поети із принаймні половини областей України (добірки окремих вирізняються певною привабою): Назар Данчишин (розкуто-метафорична громадянськість), Олександр Фразе-Фразенко, Микола Романюк, Роксолана Жаркова, Анна Луцюк (природність), Станіслав Новицький (енергійність світосприйняття), Інна Руснак, Надія Частакова, Соломія Мардарович, Дмитро Григораш (неотравестійність), Іван Поливода (неоромантичність), Христина Кобко, Надія Козловська, Рита Швачій (прозирущість), Лілія Бомко, Андрій Воронов, Марина Корольчук, Ольга Клюєва, Валентина Кондрат, Дмитро Гринишин. Превалює вірш вільний, аж до цікавої спроби подати строфічно прозову мініатюру (Гринишин).
Прозаїки (географія широка): Сергій Одаренко, Ерко Красовський, Вікторія Кульчицька-Вовчко (драматизм вигадки), Артем Бебик (гіпермоторика стосунків), Ольга Заїка, Анна Звонок (фентезійний лаконізм), Наталія Михайлів (тепле сюжетне плетиво), Христина Борзенець, Альона Большова, Артем Непевний (притчевість), Сана Дюмо (психологічна нестандартність), Марі де Жордан (гламурність), Юлія Баткіліна. Превалюють короткі форми, здебільшого діалогізовані. Наративної жвавості додають абсурдистські побрехеньки-притчі британського кіномитця й письменника Террі Джонса (переклад Марти Крук).
Відтак: лаконічні есеї Андріани Білої пам᾿яті Чорновола і Вінграновського, в яких уже ніби стикаються екзистенції авторки і згадуваних; побратимське слово Миколи Ільницького (спогад у часі) й Миколи Петренка (спогадальні етюди) на прощання з Романом Кудликом; пізнавально-академічна стаття Ольги Меленчук «Шевченкіана Костянтини Малицької»; перспективні аналітичні тексти, присвячені осягненню поезо-музичного феномену Чубаїв – Романії Строцької і новаторству Антонича в лібрето до опери «Довбуш» – Віри Ганчар.
Доволі повне представлення (й осмислення у статті Романа Яціва) соковито-етерного малярства і такої ж експресивної графіки львів᾿янки Тетяни Шепеть; у ряді ілюстративному – плюс графічні фантазії музикознавиці Анни Школьникової.
Богдан Смоляк