Приємною несподіванкою стало запрошення взяти участь у засіданні Клубу інтелігенції імені Ігоря Пелипейка, що відбулося 28 липня в приміщенні Косівської центральної міської бібліотеки. Того дня у Косові, на третьому після карантину засіданні клубу приймали двох гостей з Івано-Франківська: голову обласної організації Національної спілки письменників України Світлану Бреславську та мене, журналістку Галину Добош. Творчу зустріч з письменницею доповнила презентація книжки «Праця як молитва. 30 постатей випускників Івано-Франківського медичного фахового коледжу», присвячена 30-річчю незалежності України.
Ще більшою несподіванкою – зворушливою і щемною стала для мене зустріч з косівською поетесою Марією Лазарович. Вперше з цією мужньою і талановитою дівчиною я зустрілася у її 15 років у Бані-Березові, коли з червонохрестівцями привезли їй інвалідний візок. А від Марійки (вона для мене завжди буде саме Марійкою) повезла її вірші, які вперше були опубліковані в обласній медичній газеті «Колега». Згодом була поїздка на презентацію першої збірочки юної поетеси (зима, снігопад, можливість доїхати до далекого гірського села лише на санях чи військовій вантажівці – скільки спогадів і емоцій). А ще пізніше були радіопередачі «Сонце в душі» та «Вальс на візку», що стали переможцями всеукраїнських конкурсів «Милосердя» і «»Калинові острови».
За житейськими клопотами з часом припинилося наше листування, але я щиро тішилася, коли читала про нові Марійчині збірочки і книжки. Як мовиться, відслідковувала її творче зростання. І щиро вдячна за теперішній подарунок від Марійки – її велику книгу «Великодні гаївки та ігри». Як і вдячна організаторам за цю зустріч-сюрприз. А перед цим – ще і за чудову екскурсію Косівським музеєм народного мистецтва та побуту Гуцульщини, де своєрідним відкриттям і несподіванкою для мене стала експозиція косівської кераміки в новій інтерактивній залі.
Честь і хвала косівчанам, які майже 15 років тому створили такий клуб інтелігенції, що об’єднав небайдужих, творчих, талановитих людей. Небайдужих до Гуцульщини і України, своїх коренів і своєї історії, до краєзнавства, літератури, виховання молоді. Талановитих, бо вони самі пишуть і творять, є народними майстрами. А між тим за фахом тут і освітяни, і медики, і митці, і бібліотечні працівники. Очолює клуб лікар Зеновій Библюк. Названо цю громадську організацію на честь знаного на Косівщині педагога, краєзнавця, дослідника Гуцульщини Ігоря Пелипейка, батько якого був генералом УНР, а сам він залишив велику наукову спадщину про рідний край.
Традиційно в останню середу кожного місяця члени клубу збираються разом, щоб згадати якісь пам’ятні дати, чи презентувати книжки, чи зустрітися з цікавими гостями. Адже завданням клубу є вшанування пам’яті людей, які прославили Косівщину, популяризація творів місцевих письменників, увіковічнення пам’яті визначних людей краю, організація виїзних засідань та поїздок особливими місцями Гуцульщини.
Презентацію книжки «Праця як молитва» ініціювала активна членкиня клубу інтелігенції імені Ігоря Пелипейка і районної організації «Просвіта» Марія Порох – одна з тих тридцяти випускників Івано-Франківського медичного фахового коледжу, про кого йдеться у виданні. Вона закінчила медичне училище у 1974 році, працювала медсестрою в Косівській ЦРЛ. До слова, Марія Юріївна першою зареєструвалася на онлайн-презентацію книжки, яка відбулася в ІФМФК ще у травні. А згодом про це видання вмістила дописи у всеукраїнській літературно-художній газеті «Гарний настрій», у всеукраїнському літературно-мистецькому і громадсько-публіцистичному журналі «Золота Пектораль», в газеті «Пульс профспілки».
Ґрунтовну розповідь про книжку та її автора підготувала відома на Крсівщині освітянка і письменниця, редакторка часопису «Освітянський вісник», літературний критик ікраєзнавець, членкиня НСПУ, НСЖУ та НСКУ, заслужена працівниця освіти України Аделя Григорук.
Її виступ вийшов за рамки одного видання. Бо напередодні 30-річчя відновлення незалежності України варто звертатися до історії України і думати про її майбутнє, згадувати цю історію через долі людей, виховувати у молоді активну життєву позицію, бажання вчитися, читати, думати, творити.
Ідея такого проєкту належить директору ІФМФК, теж колишньому його випускникові Володимиру Стасюку: через розповіді колишніх студентів різних років, з усіх районів Прикарпаття показати важливість праці медичних фахівців середньої ланки охорони здоров’я (медсестер, фельдшерів, акушерок, масажистів, шкільних медсестер) і роль навчального закладу у їхньому формуванні як особистостей. Це була колективна праця пошуку героїв (щоб охопити різні роки навчання і географічно усі райони Прикарпаття), уточнення дат і прізвищ (за пів століття щось могло і призабутися), допомога з пошуком майбутніх героїв і контактів з ними.
Книгу присвячено 30-річчю незалежності України, бо праця кожного є цеглинками у розбудову нашої держави. А дехто у 90-і роки їздив на Схід з повстанськими піснями, дехто був депутатом перших рад демократичного скликання, дехто організовував на місцях «Просвіту», дехто перекладав лікарняні інструкції з російської мови на українську, дехто популяризує нашу культуру своїм співом, танцями чи поезією. І заголовок символічний – праця кожного є молитвою за майбутнє України.
Виступаючи на зібранні, голова Косівської філії Союзу українок, народна майстриня Анна Богдан, голова Косівського районного осередку Національної спілки письменників України Василь Шкурган, художник-майстер виробів з дерева, член Національної спілки художників України, голова громадської культурологічної організації «Спадщина» Йосип Приймак наголошували, що у книжці вміщені розповіді про медсестер, праця яких нерідко залишається непоміченою і не поціновується гідно, хоча їхня роль у виходжуванні хворих надзвичайно велика. Вони заслуговують добрих слів і уваги суспільства, і похвально, що виникла ідея підготувати розповіді про таких людей. Бо це не лише долі окремих випускників, а й водночас історія навчального закладу, де вони вчилися, популяризація медичного фаху, зрештою, через долі – історія України.
Якщо перша презентація книжки «Праця як молитва. 30 постатей випускників Івано-Франківського медичного фахового коледжу» була організована у травні на День медичної сестри у форматі онлайн, то ця, у Косові, відбулася менше як за місяць до свята Незалежності. Щиро подивована активністю і небайдужістю косівчан.
Галина Добош, заслужена журналістка України.