3 травня ветерани першого складу добровольчого батальйону територіальної оборони «АЙДАР» у невеликій кількості осіб зібрались на Старобільському цвинтарі, аби увічнити пам`ять безіменно похованих побратимів. До могил принесли вінки та живі квіти, вінок пошани поклали ветерани також до підніжжя статуї Покрови Божої Матері. Про це нам повідомив координатор Всеукраїнської громадської ініціативи «Людина живе, доки її пам’ятають», старшина батальйону «АЙДАР» Микола Павлюченко. Цю благородну ініціативу підтримав голова правління ГО «Платформа покутської культури «Черемшина» Мирослав Онищук, який фінансово посприяв у закупці вінків та інших потрібних матеріалів.
Громадська організація «Платформа покутської культури «Черемшина» серед напрямків своєї діяльності пріоритетним визначає культурно-просвітницький та національно-патріотичний, з огляду на це в міру можливостей долучається до суспільноважливих ініціатив. Зареєстрована та діє вона у місті Снятин Івано-Франківської області.
Як зазначив Микола Павлюченко, акція вшанування відбулася із дотриманням усіх карантинних вимог.
Окремо із дотриманням встановленої соціальної дистанції та використанням засобів індивідуального захисту відбулась урочиста хода до Польського військового меморіалу, де зусиллями ветеранів встановлено меморіального вінка із надписом: «Жертвам тоталітарного режиму СРСР від бійців добровольчого батальйону «АЙДАР». Після молитви за упокій безвинно убієнних польських полонених, пролунала промова Голови відокремленого підрозділу ГС «Асоціація ветеранів, учасників бойових дій, волонтерів Луганської області» Володимира Правенького: «Вшанування праху польських вояків, які у далекому 1939 році боронили свою землю, домівки, своїх дітей та жінок від наруги загарбників – це справа честі для кожного військового нашої держави. Ми сьогодні ціною життя найкращих синів свого народу стримуємо ту ж саму «орду», від якої століття тому боронились поляки. Нам усім слід розуміти, що сутність загарбників не міняється – вони завжди «живуть» від пограбунку та поневолення сусідів… Якщо приймати до уваги лише історичні факти, то Друга світова війна у 1939 році була розпочата не одним лише Гітлером – її розпочали Гітлер та Сталін одночасно: із завоювання, пограбування та розподілу Польщі на дві частини. Окремо слід зазначити, що все майбутнє військове командування Німеччини – танкісти, пілоти, підводники напередодні ДСВ роками проходили навчання та перепідготовку саме у військових училищах Радянського Союзу, тобто до світової війни готувались разом! Враховуючи ці факти, виникає логічне питання: «Про яку перемогу, над ким і в якій війні сьогодні говорять у Москві?» Оці 48 могил закатованих і заморених голодом польських полонених, що поховані на відстані 1500 км від власних осель у Старобільську в далекому 1940 році, а також 39 могил наших безіменних захисників-добровольців, 16 могил безіменного цивільного населення, серед яких ˗ здебільшого жінки та діти, що загинули на Луганщині нещодавно у 2014 році – все це болюче свідченням військових злочинів, яких ми століттями зазнаємо з боку давньої і сучасної Московії! Пам’ятаймо історію! Пам’ятаймо правду!»
Власний кореспондент,
спеціально для «Золотої Пекторалі»
