У Бережанському музеї книги відбулася презентація творчості поетеси, члена Національної спілки письменників України, лауреата премій імені Олени Пчілки та імені Іванни Блажкевич, уродженки Бережан Оксани Сенатович (до 20-ліття відходу у засвіти) за участі її синів – Івана й Тараса Лучуків зі Львова.
Про життя і творчість письменниці, перекладача Оксани Сенатович (1941 – 1997), дружини українського письменника Володимира Лучука присутнім розповіли директор музею книги Лілія Зінчук, а також літературознавець, поет, перекладач, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка Тарас Лучук та письменник, перекладач, один із засновників літературних угруповань «Лугосад» та «Геракліт», доктор філологічних наук Іван Лучук, котрі залюбки ділилися спогадами про свою талановиту маму.
Оксана Сенатович народилася 2 січня 1941 р. в м. Бережани, у сім’ї вчителів. Після закінчення Завалівської середньої школи навчалась у Львівському політехнічному інституті. Працювала інженером на заводі, у науково-дослідному інституті легкої промисловості, була на профспілковій роботі, але справжнє своє покликання знайшла на літературній ниві. Путівку в поетичний світ О. Сенатович дала газета «Вільне життя» ще 1959 р. Згодом були публікації в журналі «Жовтень» (1960, № 1). 1961 року у Львові вийшла колективна поетична збірка «Яблуневий цвіт», серед 28 авторів якої представлена й О. Сенатович. Писала вірші, книги для дітей, зокрема «Червоні лелеки» (1970). Свої твори друкувала в журналах «Барвінок», «Малятко», у календарі «Дванадцять місяців».
Широко відомі її книжки для найменших читачів: «Червоні лелеки», «Вісім сотень колобків», «Вчиться Вересень читати», «Сніговик», «Живемо в одному домі», «Шпаки на колесах», «Соловейку, тьох-мажор». Перу О. Сенатович також належить повість «Не виростуть хлопці без дощу». Популярні її збірки віршів для дорослих «Стебло», «Діапазон весни», «Обличчям до голуба», «Голубий голос», «Чоловік з трояндою». Сенатович переклала збірку віршів сербського поета Й. Йовановича-Змая «Маленький велетень». Була редактором дитячого християнського журналу «Діти Марії». Член Спілки письменників України з 1976 року, перший лауреат премії імені Олени Пчілки (1992 р.).
Письменниця любила Бережани, писала вірші про рідне місто («Бережанський став», «Провесна» та ін.) й не раз приїжджала сюди з родиною, брала участь у заходах в музеї книги, школах, районній бібліотеці. «Любов до Бережан – як хвороба, що не піддається лікуванню. Ні часом. Ні простором», – так написала вона про місце дитинства.
Померла Оксана Сенатович 31 березня 1997 р. в м. Львів.
У заходах брали участь вчителі та учні бережанських шкіл, працівники музею. Окрема зустріч, присвячена пам’яті Оксани Сенатович, пройшла в залі агротехнічного коледжу.
Гості зі Львова Іван і Тарас Лучуки, зворушені теплими зустрічами й змістовними дійствами, подякували їх організаторам та учасникам, усім, хто пам’ятає й популяризує творчість Оксани Сенатович та численних бережанських письменників.
Тетяна Бідзіля.
Фото автора.
