Відійшов у засвіти, коротко пролежавши в реанімації із двостороннім запаленням легень, наш старший мистецький приятель – львів᾿янин із Байдиного Вишнівця – Борис Дроботюк. Року не дожив до свого 80-ліття.
Все життя гаряче домагався справжності, справедливості, людяності, вистачальності та належності. У творчості й розмові. У всьому. Для себе й усіх. Ми його в цьому підтримували. Відзначався наполегливістю в досягненні своїх намірів, а при тому, скромний до непомітності, володів філософським хистом сприймати життя таким, яким воно є, та дякувати Богу за свою непросту долю.
Став лауреатом високої малярської премії імені Івана Труша, зовсім недавно – заслуженим художником України. А як учасник численних виставок, багатством і фантазійністю своїх екслібрисів чи не найпотужніше з усіх львівських митців-сучасників прислужився поважному графічному реноме України у світі.
Мав велику шанобу до писаного і друкованого, оприлюдненого письменницького слова, радо читав, художньо оформлював наші тексти!
За доброї вітальної нагоди ніколи не забував побажати щастя-здоров᾿я!
Сумуємо, згадуємо про свої буттєві борги перед відійшлим.
Висловлюємо співчуття родині Бориса.
Хай же він з Богом спочиває.
Богдан Смоляк, Надія Мориквас, Богдан Чепурко, Оксана Смерека-Малик, Оксана Лозова, Віктор Палинський, Юрій Николишин, Михайло Барабаш
Видатний майстер львівського образотворчого мистецтва Борис Дроботюк належить до плеяди митців, які розпочали свій творчий шлях наприкінці 60?х років минулого століття. Його творчий доробок демонструє майстерність та самобутність художника в живопису, графіці та екслібрисах.