Нова книжка Василя Шкірі “Хоча я й не чарівник, але без мене ранок не приходить” ніби продовження попередньої – “Пригоди бджілки Джавелінки та її друзів”. У казковій формі письменник описує військові дії російського агресора на території Украни. Ворог не гребує нічим:руйнує міста і села, нищить інфраструктуру, вбиває безневинних людей. За час окупації рашисти забрали життя у тисячі дітей. Навіть цинічно вдарили по охматдиту, наперед знаючи, що там знаходяться хворі діти.
Кожна казка Василя Шкірі – про героїчні сторінки українського народу, про непрості події,які відбуваються в нашому щоденному житті. Його патріотичні оповіді стають в пригоді хлопчикам і дівчаткам. Вони відповідають на питання, які хвилюють не тільки їх, а й дорослих. Якщо батьки не займаються дитиною – її формує вулиця.
Створювати казки в час війни,коли довкола вирують емоції – не так вже й просто. Саме з початком воєнних дій ми зовсім по-іншому дивимося на буденні речі. Більше почали цінувати одне одного. Саме люди, які в числі перших взяли в руки зброю, воюють із ненависним ворогом надихають іршавського казкаря до написання нових творів, надають йому сил і енергії, бадьорості духу і наснаги.
Казки Василя Шкірі позитивно впливають на малечу. Він пише для неї просто і доступно,серцем відчуває кожного свого маленького читача. 24 лютого, напевне, мало хто міг усвідомити, що почалася повномасштабна російсько-українська війна. Російські горе-воїни вантажівками вивозили із окупованих територій матеріальні цінності. У мирних жителів вони насильно забирали не тільки автомобілі,мобільні телефони, телевізори, комп’ютери, килими, а й навіть шкарпетки, унітази, бойлери, все те, що люди наживали роками. Про це йдеться у казці “За тиждень до весни”.
Вцілілий Півник з Бородянки став символом незламного українського духу. По це п’єса “Все буде ранок”. Серед зруйнованої багатоповерхівки залишилася тільки кухонна шафа з
посудою і Він, той, без кого ранок не приходить, який своїм співом відганяє усяке лихо. Півник воїстино здавна є дуже шанованим птахом в українців. Він провісник Зорі і Сонця, хранитель домашнього вогнища. Своїм голосним співом він немов пробуджує з нічного сну небесне світило. Не випадково ще в сиву давнину Півня називали будимиром. Скажу більше: природа Півня тісно пов’язана зі станом космосу. Він співає у певний час дня і ночі,починаючи з опівночі. “Перші півні”, “другі півні”, “треті півні”.
Залишають добрий спомин у серці і казкові п’єси “Тренд і хайп”, “Як Вовк став Цапом-відбувайлом”, “І Вовк не всесильний”, “Лісове збіговисько”, “Із ким поведешся, того й наберешся”
Приверне увагу юного читача і казкова п’єса про паляницю. Росіяни вимовляють слово “паляниця” з м’яким звуком “і” замість “и”, а”ц” вимовляють твердо або іноді змінюють на “тс”, тому під час російського вторгнення в Україну 2022 року слово стало одним з тих, що пропонується використовувати для виявлення диверсійно-розвідуваальних груп ворога.
Автор пише легко, доступно для дитячого розуму і серця. Він твердо переконаний, що наших дітей слід виховувати на українських героях. А все ще в медійному просторі переважають Міккі Мауси, Санта Клауси, Шреки, Бівіси і Батахеди. На думку іршавського казкаря є чимало цікавих,яскравих і позитиваних героїв, які демонструють красиві і відчайдушні вчинки, захоплюють силою характеру чи почуттям гумору, навчають доброті і глибоко западають у серце. Казки допомагають формувати національну свідомість. Дітей від народження потрібно виховувати в патріотичному дусі. Основна цінність творчості Василя Шкірі – щоб дитина розуміла, що Україна – це сильна держава і вона неодмінно переможе.
Патріотичні казкові оповіді дуже важливі для юного покоління . Вони створені на реальних подіях і фактах. І це дуже важливо, бо від дітей неможливо приховати правду, якою б вона гіркою не була. Василь Шкіря пише так, щоб дитячий розум сприймав сьогоднішню дійсність такою, якою вона є. У наш час нічого не можна приховати.
Свого часу Василь Сухомлинський сказав: “Казка – благодатне джерело виховання любові до Батьківщини, яке нічим не можна замінити. Патріотична ідея казки – в глибині її змісту: створені народом казкові образи, що живуть тисячоліття, доносять до серця й розуму дитини могутній творчий дух народу,його погляди на життя, ідеали, прагнення”.
Основним завданням, яке ставить перед собою зцілитель дитячих сердець є виховання національних почуттів і патріотизму у дітей – виховання дитини як свідомого громадянина, державотворця, носія християнських чеснот і української культури, екологічно грамотної людини.
У казкових оповідях Василя Шкірі простежуються характерні риси українського народу: миролюбність, доброзичливість, гостинність, працелюбність. Вони пробуджують у малечі любов до рідної землі,повагу до людей праці, інтерес до історії та культури своєї країни. А найголовніше дитяче бажання, як і дорослих,- це перемога. Як каже один із сценічних героїв,”І щоб кожен воїн, який боронить Україну, повернувся додому живим і здоровим!”
Василь Шкіря намагається донести до дітей красу і мелодійність української мови,значення таких цінностей як чуйність, милосердя, повага до батьків, свого роду, оточуючих, виявляють усе краще,що є в житті.
Перевтілюючись у героїв казок, хлопчики і дівчатка набувають позитивних і позбуваються негативних рис характеру. Саме прості, наближені до життя казки виявляють усе краще, що є у житті кожної дитини.
Виховання у підростаючого покоління патріотизму,любові до Батьківщини,завдання кожного з нас. Робота з казкою сприяє зростанню авторитету батьків серед дітей. У колі сім’ї дитина формує власне бачення світу. Виховання казкою допомагає дітям адаптуватися у довколишній світ, долати труднощі та проблеми, що виникають у житті.
Водночас його твори формують національно-патріотичну свідомість,активну громадянську позицію та суспільну активність, розвивати прагнення виховувати дітей свідомими громадянами, патріотами своєї країни.
Василь Шкіря з Іршави вже майже понад три десятиліття творить власні казкові світи. Деб’ютував член Національної спілки письменників України в 1991 році збірочкою оповідань “Сльоза лелеки”, у наступні роки побачили світ книги його казок “Як Осел вогонь сховав”, “25 казочок для маленьких діточок,”Іван Сила і брати – розбійники”,”Майстер – Нехай”,”Чупакабра”,”Чорна кішка з червоною пов’язкою і порожнім відром”,”Шаркань”,”Король жебраків”,”Ранок вечора мудріший”,”Бітанга”,”Пригоди бджілки Джавелінки та її друзів”.
Василь Шкіря – новатор в українській літературі для дітей. Дослідники його творчості, літературні критики відзначають, що у всіх творах автора (як у соціально-побутових казках,так і казках про тварин) майстерно поєднані фантастичні елементи з реальним світом. Тут прочитуються актуальні побутові реалії, тут озвучені соціальні конфлікти, тут є добрі чарівники і здатність героїв до перетворень. У казках Василя Шкірі є усе, аби вони читалися і аби у дітей виховувалися не тільки естетичні смаки, але водночас і етичні норми поведінки.
Це підтверджують численні презентації книги у бібліотеках області для дітей, висока оцінка в засобах масової інформації. І це радує.
Іван ХЛАНТА,
фольклорист, літературознавець, заслужений діяч мистецтв України