Недавно мою душу щиро потішив подарунок — книга Галини Добош «Перша прикмета освіти — знати минуле…», приурочена до 85-річчя коледжу, який зі Станіславської фельдшерсько-акушерської школи виріс до одного з найавторитетніших в Україні закладів фахової передвищої освіти.
Автор ідеї книжки — випускник Івано-Франківського медичного училища 1971 року, теперішній директор коледжу Володимир Стасюк, який вже 30 років незмінно керує ним (чверть століття заклад очолював Григорій Гавриш).
Мета видання — через розповіді колишніх студентів різних років, з усіх районів Прикарпаття показати важливість праці медичних фахівців охорони здоров’я і роль навчального закладу у їхньому формуванні як особистостей.
Сто спогадів-розповідей випускників коледжу разом зі світлинами опубліковані на сайті ІФМФК, сто розповідей — також у книжці під назвою «Перша прикмета освіти — знати минуле…», яку отримали всі учасники проєкту.
Мені відрадно, що маю честь бути учасницею цього проєкту як колишня студентка тодішнього медучилища. Ця книга (як і попередня, «Праця як молитва». 30 постатей випускників Івано-Франківського медичного фахового коледжу», приурочена 30-річчю незалежності України) — той найдорожчий скарб, який ми зможемо передати своїм дітям, внукам, щоб вони так само будували своє життя на засадах доброти і уваги до людей. Приємно і те, що крім мене, брав участь у другому проєкті і наш земляк, якого добре знаю, бо працювала в Косівській центральній районній лікарні — Сергій Ватрич, фельдшер з медицини невідкладних станів Косівської станції швидкої медичної допомоги.
На 392 сторінках видання вміщено вступ та інтерв’ю директора ІФМФК Володимира Стасюка, слово упорядниці книги Галини Добош та спогади тих, хто свого часу працював чи вчився у Станіславській фельдшерсько-акушерській школі, в Івано-Франківському медичному училищі, базовому медичному коледжі, медичному фаховому коледжі. Їхні студентські і сучасні портретні фото доповнюють книгу.
Книгу читала зворушено, на одному подиху з першої до останньої сторін-ки, і вражена клопіткою працею упорядниці — Галини Добош, яка з любов’ю і натхненням збирала, записувала, редагувала ці душевні розповіді. Вона крізь призму доль випускників, здійснила екскурс у 85-річну історію найстарішого на
Прикарпатті медичного освітнього закладу, поєднуючи в часоплині минувшину і сьогодення, щоб залишити добрий слід і гарну пам’ять випускників про нього.
Випускники всіх років — різні за віком, посадами, здобутками, серед яких — медсестри і фельдшери, лаборанти і фармацевти, масажисти і завідувачі ФАПів, практичні лікарі і доценти, професори, викладачі ІФМФК і медичних університетів, військові лікарі і бойові медики, організатори охорони здоров’я, керівники освітніх закладів і органів місцевого самоврядування, священники, червонохрестівці, артисти, майстрині; з різних куточків України — Івано-Франківська, різних районів Прикарпаття, Києва, Харківщини, Тернопільщини і навіть із зарубіжжя — Німеччини, США — всі повернулись у власну студентську юність.
Згадали все, що відбувалося колись: роки навчання в медичному училищі, де здобули перші уроки професійної майстерності, людяності, небайдужості, патріотизму; роки радості й переживань, успіхів і невдач, злетів і падінь, надій та розпачу; згадали про дружбу, кохання, родинні традиції, цікаве, сповнене важливих історичних подій життя, коли кожен вірив, що попереду прекрасне майбутнє; згадали найяскравіші епізоди навчання і викладачів, які вчили не тільки медичного фаху, медичного ремесла, а формували світогляд, розширювали горизонти пізнання світу, що простягався далеко за межами медицини.
Тільки через багато років з дня закінчення училища приходить усвідомлення того, що чудові роки, проведені в стінах цього навчального закладу, зберігають найприємніші спогади нашої юності.
І сьогодні ми, уже не студенти, а серйозні дорослі люди, яких доля повела різними життєвими шляхами. Але той вогник, те сердечне тепло, яке дали нам в училищі, завжди спонукають до безмежної вдячності нашим викладачам: за індивідуальний підхід до кожного студента, постійну підтримку під час навчання та безцінні професійні поради, що допомогли в майбутньому стати кваліфікованим спеціалістом, готовність завжди прийти на допомогу, мудрість, терпіння та доброзичливість, знання і досвід, навички та вміння, щоб кожен із нас зумів ці дорогоцінні скарби використати у своїй практиці, у своїй майбутній сфері діяльності.
Дозволю собі процитувати цікаві витяги зі спогадів, серед яких — слова подяки Ірини ПРОЦІВ, випускниці 2013 року, викладачки інфектології та медсестринства в інфектології Івано-Франківського фахового коледжу:
«А хіба можна уявити собі існування коледжу без нашого незмінного керівника (30 років керівництва. — М.П.) — Володимира Васильовича Стасюка, який все своє життя, енергію та час віддає на процвітання нашого навчального закладу? Його батьківська турбота у ставленні як до студентів, так і до викладачів не залишає нікого байдужим. Саме Володимир Васильович робить неоцінений внесок у розвиток нашого коледжу, за що йому велика шана і подяка».
«Шановний студенте, сподіваюсь, скоро і ти писатимеш власну історію спогадів. Будь готовий до викликів, не бійся просити допомоги у викладачів та друзів. Присвячуй вільний час тому, що тебе цікавить, досліджуй, критично мисли, подорожуй та більше говори «так» новим можливостям у житті. Повір, твоє навчання в ІФМФК стане незабутнім досвідом!» — побажання від Богдана Дівнича, випускника Івано-Франківського базового медичного коледжу 2016 року, президента Української медичної студентської асоціації в Івано-Франківську.
Схвильовані рядки випускників адресовані рідному закладу і викладачам, імена яких ніколи не гаснуть у серці їх вихованців.
Світла пам’ять усім, кого немає уже з нами на цій землі. Дай Боже, здоров’я, сил, натхнення, мудрості тим, хто працює і живе в нашій рідній Україні!
Книга не була б такою цікавою, якісно виданою, якби не висока фаховість і сумлінність усього редакційного колективу: автора ідеї та відповідального за випуск Володимира Стасюка, авторки і літературної редакторки Галини Добош, дизайнера-поліграфіста Івана Земана та працівників видавництва «Нова Зоря» м. Івано-Франківська.
Бажаю творцям книги енергії та наснаги у праці, нових професійних здобутків, довгих років життя! Хай доля збагачує вас життєвою силою, вдячністю за добрі справи, а мир і злагода, душевна гармонія крокують поруч з вами!
Вартує продовжити цей проєкт (навіть доречно видати книгу-альбом про всі випуски за 85 років, де б були прізвища студентів-випускників разом зі своїми викладачами) тому, що таке видання — дійсно потрібна справа, адже так важливо зафіксувати на сторінках книги історію нашого славного закладу, історію життя його випускників, професійний подвиг наших викладачів, які були і залишаються для нас взірцем і в житті, і у фаховій роботі.
Словами Володимира Стасюка хочу завершити свою статтю:
«…А нинішні і майбутні студенти повинні бути переконаними, що медицина — найпрекрасніша із всіх професій, «зі всіх мистецтв», як стверджували ще стародавні римляни».
Марія ПОРОХ,
випускниця 1974 року, членкиня Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта, м. Косів.
На фото: Володимир Стасюк виступає перед учасниками заходу, присвяченому 85-річчю училища
Leave a Reply