(Післяювілейне: «І хто ще має звагу бути правдивим і показати себе таким, яким він є?» (Ґете). Про що не мовила «Літературна Україна» в грудневому числі 2022 року?)
До 85-річчя від дня народження та
60-річчя письменницької діяльності
Андрія Содомори
Вслухаюся у плин думок і часу вздовж берегів слова, аж сльоза проймає кожним рядком прочитаного: «”Любов зі страхом не змішується” (amor cum timore non miscetur) – казали римляни. Стосується цей вислів і нашої воєнної пори. Любов до України бере гору над природним страхом перед смертю…
Сьогодні, навіть у найважчих випробуваннях, маємо берегти світло, якою живиться й повниться ця любов, світло, яке відрізняє нас – від них (не кажемо про тих, хто зважується на спротив). Попри свій гнів, праведний гнів, маємо дбати про чистоту того світла. “Жодне слово безслідно не входить у вухо” – застерігав Сенека (що вже казати про око?). Воно, те слово, залишає в душі, надто дитячій, свій слід: світлий, що збагачує душу, темний – що її забруднює. І цього, темного сліду, вже не відмити: він озиватиметься…
Сьогодні, як ніколи, треба пам’ятати: переможений – хто уподібнюється до ворога; переможець – хто відстоює все те, що відрізняє його від ворога. Ми – з демократичного світу.
У зв’язку з цим – ще один голос із давнини, голос Горація, чий заклик став гаслом Просвітницької доби: “Sapere aude!” (зважся керуватися своїм розумом). “Греція, скорена воїном диким, його ж покорила: / В Лацій суворий мистецтва внесла”. Перемагати, зауважує поет, потрібно не лише зброєю, а й словом, ширенням культури. Що завжди й робила Україна, що й далі, у важких боях відстоявши свободу, робитиме поряд з іншими волелюбними народами» (Андрій Содомора, «Ще раз про любов до свого». https://zbruc.eu/node/111668).
Митець слова усвідомлює час, в якому живе, і свій талант від Бога мусить у стократ віддати народу, бо розум має ціну лише тоді, коли служить громаді, любові, духовному збагаченню людини. Таким є Андрій Содомора. Дослухаймося до порад майстра й знавця слова: «На малому – зосереджуймося. Не тільки оком – душею.., щоб – повернутися до себе. Принаймні – озирнутися, прислухатися. Сказав же древній філософ: “Жити – то наче у війську служити”» (Андрій Содомора, «Наодинці зі словом»). Щоб, мандруючи вулицями старого Львова, чути музику каменю, дух минулих епох – у задумі минувшини, у спочинку від швидкоплинного світу, який руйнується на наших очах, у розмислах пам’яті серця, з найпотаємнішими порухами того, що не стирається, не кане в небуття – це здатність мислити, шукати перспективу, аби зберегти рідне слово в процесі мовної конкуренції, позбутися стереотипів мислення, не триматися за старе, оскільки на передній план виходить компетентісний ценз, інтелектуалізм людини…
Пригадалася думка: «По світло йду до темного покою» (Андрій Содомора, «Пригорща хвилин»), бо в ньому фортеп’ян – Форма, яка об’єднує світло і темряву, сльозу і усміх, журбу і радість… Форма – об’єднує, творить цілісність і допомагає людині позбутися стереотипів (стереотип – метафора, щодо мислення, що прийшло з друкарської справи. Усталене ставлення до події)…
Фортеп’ян
Долонями по пригорщу хвилин –
І проступає поміж ліній долі
Фортеп’ян віденський одним один
В отіненому, темному, покої.
Любовно списані пером стрімким
Німують ноти у старім альбомі.
Лиш іноді, пришельцями з світлин,
Вальсують тіні по пустому домі.
Лиш іноді метелик залетить
Із того світу, де Зелені свята.
У смужці сонця спалахне на мить
Чиясь душа, неспокоєм багата.
У retro розкрутилися роки:
До клямки ледь дотягуюсь рукою.
Хай сонячно на дворі, а таки
По світло йду до темного покою.
Поетичне, прозове й перекладне слово Андрія Содомори – думне слово, його таїна про божественне і земне дивовижно, гіпнотично оживає в кожному рядку митця, спонукаючи читача до глибинного осмислення, воно ж бо має «здатність доносити до свідомості яскраві образи-спогади і почуття…» (Андрій Содомора, «Про що писати…»).
Андрій Содомора автор 72 книг* оригінальної прози, поезії і перекладів з грецької, латини та понад 550 літературно-критичних і наукових публікацій у періодиці, збірниках, антологіях.
1 грудня 2017 року ми відзначили 80-річчя нашого дорогого митця слова і перекладу. На моїй книжковій поличці, по горизонталі йдучи, упродовж 1 метра 20 сантиметрів «вишикувались» книжки пана Андрія (хоч не всі з перекладених ним творів там помістилися). Познайомився з його творчістю і пізнав її щойно 2006 року. Після ювілею маємо доробок митця слова з 20 книг:
- Сенека Л. А. Моральні листи до Луцілія / Луцій Анней Сенека; [пер. з латин., передм. А. Содомори]. – Львів: Апріорі, 2017. – 552 с. Книжка побачила світ наприкінці грудня 2017 року.
- Пліній Молодший. Вибрані листи / пер. з латин., передм. Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2018. – 184 с.
- Вільгельм де Рубрук. Подорож у східні краї / пер. з латин. Андрія Содомори, передм. Дмитра Павличка, Андрія Козицького, Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2018. – 240 с.
- Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла / пер. з давньогрецької Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2018. – 136 с.
- Андрій Содомора. Бесіди п(р)одумки. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – 160 с.
- Андрій Содомора. Скельця розмальовані. – Львів: Апріорі, 2019. – 104 с.: іл. Ілюстрації Лесі Квик.
- Публій Овідій Назон. Метаморфози / пер. з латин. Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2019. – 520 с.: іл.
- Публій Овідій Назон. Любовні елегії. Мистецтво кохання / пер. з латин. Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2019. – 196 с.
- Андрій Содомора. З-під долоні. – Львів: Апріорі, 2019. – 120 с.: іл.
- Боецій Северин. Розрада від філософії / пер. з латин. Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2020. – 208 с.
- Андрій Содомора. Байка про сільську і міську миші. – Львів: Апріорі, 2020. – 32 с.: іл.
- Публій Овідій Назон. Ліки від кохання / пер. з латин. Андрія Содомори. – Львів: Апріорі, 2020. – 92 с.: іл.
- Овідій Назон Публій. Любощі. Любовні елегії. Мистецтво кохання. Ліки від кохання: перекл. з латини Андрій Содомора: художник Андрій Чебикін. – Львів: Апріорі, 2021. – 288 с., іл.
- Квінт Горацій Флакк. Оди. Еподи. Сатири. Послання: пер. з латини Андрій Содомора. – Львів: Апріорі: – 2021. – 432 с., іл.
Оновлений, повний, з розлогими науковими коментарями переклад із висоти 60-річчя перекладацької діяльності та життя з Горацієм Андрія Содомори – це, вважаю, знакова річ. У 1961 році була перекладена й опублікована ода Горація «До друга», а в 1982 році у видавництві «Дніпро» вийшла книжка: Квінт Горацій Флакк, «Твори» (переклад з латини, передмова та примітки Андрія Содомори. На той час це було найповніше видання творів поета в Україні).
- Андрій Содомора. Про що писати… Львів: Апріорі, 2021. – 152 с., іл.
- Сенека Луцій Анней. Про стійкість мудреця : Діалоги / Луцій Анней Сенека ; пер. з латини Андрій Содомора. – Вид. 2-ге. – Львів: Апріорі, 2022. – 208 с.
- Овідій Назон Публій. Героїди / переклали з латини Назар Ващишин (І–Х), Андрій Содомора (ХІ–ХV). – Львів: Апріорі, 2022. – 144 с. : іл.
- Наодинці зі словом. – Львів: Літопис, 2022. – 410 с.
- Пам’ять речей. – Львів: ЛА «Піраміда», 2022. – 140 с.
- Овідій Назон Публій. Скорботні елегії. Листи з Понту / переклав з латини Андрій Содомора. – Львів: Апріорі, 2022. — 288 с. : іл.
Хоча міняється все, та правдиве, високе слово зостається навіки…
Вага у слові –
то не важкість тіла:
вагоме слово –
щоб у світ летіло.
І як тут не зацитувати думку Андрія Содомори про творчість Плінія Молодшого, джерелом ясності письма якого була його – ДУША: «До тієї ясномовності письменник ступав усе своє життя, а першим учителем був Гомер: учив він, за словами Горація, “не з пломеню дим, а з диму – пломінь ясний добувати” (звідси, можливо, й Франкова метафора: “вогонь в одежі слова”)» (Андрій Содомора, «Пліній Молодший: обов’язки і студії». У кн. Плінія Молодшого «Вибрані листи»).
Відтак запрошую в духовно-сердечні мандри стежкою ЗОЛОТОЇ ЖИЛИ СЛОВА речей; світ сучасного, минулого, майбутнього, щоб повернути часи, коли слово «мало найвищу хвалу і шану», мозок думав, а не лічив; бо любов до України – це любов до рідної мови, бо ж Наша мова – це серце України, наше серце, але «…видається, що слово перестає бути фактором поступу, втрачає свою основну – ЛЮДИНОТВОРЧУ функцію» (Андрій Содомора, «Від слова до серця, від серця – до слова»).
З роси й води Вам, дорогий наш ювіляре, мій вельмишановний друже! Попри всі тягарі щоденного життя, завжди будьте собою. Щастя, добробуту, наснаги до праці на ниві українськості, бо час – це те, що в ньому – ПРАЦЯ («На час оглянься добрими очима – усе, що міг, він дав» [Емілі Дікінсон]). Шануймося! Слава Україні!!!
_______________________________
- Богдан Дячишин. Крихти живого часу Андрія Содомори. – К.: Ярославів Вал, 2017. – 104 с. 2. Богдан Дячишин. Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу. – Львів: – ЗУКЦ, 2017. – 104 с. 3. Богдан Дячишин. Золота жила слова. Львів: РАСТР-7, 2022. – 156 с.
Богдан ДЯЧИШИН, м. Львів