Цьогоріч, 23 жовтня, виповниться 180 років від дня смерті «батька флористики» – Віллібальда Бессера, який своє життя, наукову і педагогічну діяльність, присвятив Кременцю, зокрема ботанічному саду, який існував при Вищій Волинській гімназії. Величезною втратою було для нього переведення Кременецького ботанічного саду до Києва. Адже те, що збирав він із усього світу, співпрацюючи з провідними європейськими центрами ботанічної науки, мусило «переїхати» до столиці. 12 тисяч таксонів – саме стільки рослин налічував колекційний фонд ботанічного саду в Кременці. Усе, що було перевезено, переведено, лягло в основу ботсаду при Київському університеті св. Володимира. Нині це Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна. І хоч у Києві Віллібальд Бессер далі викладав ботаніку, щодня мав змогу бачити своє дітище, серце його до кінця життя було з Кременцем. Тут він помер і, як заповів, похований: на монастирському кладовищі.
Постаті Віллібальда Бессера присвячуються всеукраїнські та міжнародні науково-практичні конференції.
У Кременецькому ботанічному саду бережуть світлу пам’ять про вченого, завдяки якому цей Сад у 19 столітті увійшов до номенклатури ботанічних садів світу, і в міру скромних сил роблять усе, аби зберегти і примножити залишене у спадок. Тут Вілібальдові Бессеру встановлено пам’ятник. 2016 року за участю представника посольства Австрії Андреаса Веннінгера було відкрито меморіальну дошку, у травні 2018-го – експозиційну ділянку «Сад Бессерівських рослин».
Довідково:
Народився Віллібальд Бессер 7 (18 за новим стилем) липня 1784 року в місті Інсбрук. До Кременця із Кракова (навчався там на лікаря в Ягеллонському університеті) приїхав на запрошення Тадеуша Чацького – одного із засновників Вищої Волинської гімназії (згодом ліцею).
У 25-річному віці очолив Кременецький ботанічний сад і був директором аж до його переведення до Києва. Паралельно тут, у Вищій Волинській гімназії, викладав природничу історію, ботаніку, зоологію. Із перших днів роботи в Кременці Віллібальд Бессер активно зайнявся флористичними дослідженнями. Плацдармом для них стали Кременецькі гори.
В. Бессер був не лише видатним флористом, а й першокласним систематиком. Багато «бессерівських» видів – загальновизнані.
Основним напрямом наукової діяльності В. Бессера вважається флористичний. Учений організував і здійснив наукові експедиції на Волині, Поділлі, Галичині, Бессарабії, Правобережній Україні тощо.
Дуже цінними, як із наукової, так і естетичної точки зору, є каталоги рослин, видані за директорування Віллібальда Бессера. Кращі екземпляри надсилав меценатам саду та заможним шанувальникам природи.
Кременецький ботанічний сад завдяки В. Бессеру відіграв особливу, величезну роль в історії інтродукції нових рослин на Україні.
Велике значення В. Бессер надавав гербарію, вважав, що він виконує наукову та освітню функцію. Для цього уклав рекомендації щодо збору гербарію, техніки його виготовлення. Це пожвавило флористику на Волині. Заслугою Віллібальда Бессера є те, що він у гербарних етикетках подав екологічну характеристику видів рослин, які гербаризував, хоча тоді такого терміну, як «екологія», в науці ще не було.
Сектор еколого-освітньої роботи
Кременецького ботанічного саду